Йосип Броз Тіто для значної частини колишніх громадян Югославії – позитивний історичний герой. Його культ поширений і в Сербії, і в Хорватії, і в Боснії-Герцеґовині, і навіть у Словенії. За словами Сабріни Рамей, дослідниці з Норвезького університету науки і технології, що має Центр дослідження громадянських війн, ностальгія за Тітом не завжди сліпа.
«У багатьох випадках вона досить критична, коли люди пам’ятають про складні моменти в режимі Тіта, але, з іншого боку, вони пригадують, що це був мирний час, час єдності, час, коли Югославія була великою країною, з якою рахувалися в світі. Це був також час, коли очікування зростали», – зауважує норвезька дослідниця Рамей.
В Югославії пам’ятають, що в 1930-х роках Тіто співпрацював із радянськими спецслужбами і багато навчився у Сталіна. Але він вмів і протистояти Сталінові, спираючись на свій авторитет, бо саме югославські партизани, якими він командував, а не Червона армія звільнили Югославію. Тіто не дозволив Сталінові зробити з себе маріонетку, наголошує Сабріна Рамей.
Нелегітимна політична система як причина розвалу Югославії
«Якось Сталін наказав Тітові приїхати до Москви, але Тіто не приїхав, сказав, що він захворів. Замість себе він послав двох комуністичних політиків. Це розізлило Сталіна. І, як згадує Бела Кірай, угорський політик та воєнний історик, це був момент розлому в стосунках. Сталін готував вторгнення в Югославію з території Угорщини, Румунії та Болгарії. Але Тітові допомогла Корейська війна», – каже Рамей і продовжує: «Як пише Кірай, напад було скасовано в останню хвилину, коли США відповіли силою на наступ Радянського Союзу в Кореї. Тоді Сталін подумав, що коли США так відреагували на Корею, яку він вважав набагато менш важливою, то на Югославію вони зреагують обов’язково. І він відступив».
В інтерв’ю Радіо Свобода норвезький політолог не оминула увагою і питання про те, що було причиною розвалу Югославії. На думку Сабріни Рамей, корінь зла був не в етнічних суперечках.
«Причиною проблеми була нелегітимна політична система, що базувалася на правлінні однієї партії. Вона породжувала тертя, які посилювалися етнічними рамками, в яких існувала ця система. Тож, на мою думку, етнічні проблеми були продуктом нелегітимності системи», – вважає норвезький політолог.
«У багатьох випадках вона досить критична, коли люди пам’ятають про складні моменти в режимі Тіта, але, з іншого боку, вони пригадують, що це був мирний час, час єдності, час, коли Югославія була великою країною, з якою рахувалися в світі. Це був також час, коли очікування зростали», – зауважує норвезька дослідниця Рамей.
В Югославії пам’ятають, що в 1930-х роках Тіто співпрацював із радянськими спецслужбами і багато навчився у Сталіна. Але він вмів і протистояти Сталінові, спираючись на свій авторитет, бо саме югославські партизани, якими він командував, а не Червона армія звільнили Югославію. Тіто не дозволив Сталінові зробити з себе маріонетку, наголошує Сабріна Рамей.
Нелегітимна політична система як причина розвалу Югославії
«Якось Сталін наказав Тітові приїхати до Москви, але Тіто не приїхав, сказав, що він захворів. Замість себе він послав двох комуністичних політиків. Це розізлило Сталіна. І, як згадує Бела Кірай, угорський політик та воєнний історик, це був момент розлому в стосунках. Сталін готував вторгнення в Югославію з території Угорщини, Румунії та Болгарії. Але Тітові допомогла Корейська війна», – каже Рамей і продовжує: «Як пише Кірай, напад було скасовано в останню хвилину, коли США відповіли силою на наступ Радянського Союзу в Кореї. Тоді Сталін подумав, що коли США так відреагували на Корею, яку він вважав набагато менш важливою, то на Югославію вони зреагують обов’язково. І він відступив».
В інтерв’ю Радіо Свобода норвезький політолог не оминула увагою і питання про те, що було причиною розвалу Югославії. На думку Сабріни Рамей, корінь зла був не в етнічних суперечках.
«Причиною проблеми була нелегітимна політична система, що базувалася на правлінні однієї партії. Вона породжувала тертя, які посилювалися етнічними рамками, в яких існувала ця система. Тож, на мою думку, етнічні проблеми були продуктом нелегітимності системи», – вважає норвезький політолог.
