У нижній палаті бельгійського Федерального парламенту, Палаті представників, у четвер панувала нетипова для Бельгії згода. І фламандські депутати, і франкомовні, які звичайно сперечаються з будь-якого питання, в цьому були майже одностайні. За законопроект, що пропонує заборонити приховувати обличчя, проголосувало 136 депутатів, двоє утрималися і жодного голосу не було проти.
Для того, щоб закон набув чинності, його має схвалити ще і верхня палата парламенту, Сенат. Там такої легкої долі законопроектові не прогнозують. Але мало хто з оглядачів сумнівається, що з часом на вулицях Брюсселя чи Льєжа вже не можна буде побачити жінок в паранджі, що повністю закриває обличчя. Закон передбачає за це штраф від 15 до 25 євро або ув’язнення до семи днів.
На думку бельгійських законодавців, закон потрібен для того, щоб забезпечити громадську безпеку і для того, щоб захистити жінок від дискримінації. Депутат парламенту від Ліберальної партії Даніель Бакелен, який був активним прихильником заборони, вважає, що закон розкріпачує мусульманських жінок Бельгії, бо паранджа, на його думку, – це «ходяча тюрма». «Паранджа – це не релігійний символ, це – політичний знак перш за все!» – вважає парламентарій.
Проблема з безпекою, чи з інтеграцією?
Але не всі мусульманки з ним погоджуються. 22-літня Сельма, яка навернулася до ісламу і вирішила носити паранджу, зауважує, що це справа особистого вибору. «Для більшості жінок, яких я знаю, – каже вона, – паранджа – це справа їхнього особистого вибору. Вони хочуть її носити. Але якщо люди цього не розуміють, ми нічого з цим не можемо вдіяти».
На бік мусульманських жінок стали правозахисники. Експерт міжнародної правозахисної організації «Міжнародна амністія» Джон Далгойсен вважає, що Бельгія, яка першою впритул наблизилася до того, щоб зробити носіння паранджі кримінальним злочином, створила небезпечний прецедент.
«Будь-яке обмеження прав людини повинно відповідати законній меті. У відсутності доведеного зв’язку між носінням паранджі в Бельгії та справжніми загрозами безпеці не може бути жодного виправдання обмеженню свободи вираження думок та релігії, до якого призведе заборона на носіння паранджі», – вважає експерт «Міжнародної амністії».
Ціла низка європейських країн, які також мають проблему з інтеграцією мусульманського населення, включно з Францією, Нідерландами та Австрією, розглядають подібну можливість заборони паранджі.
Для того, щоб закон набув чинності, його має схвалити ще і верхня палата парламенту, Сенат. Там такої легкої долі законопроектові не прогнозують. Але мало хто з оглядачів сумнівається, що з часом на вулицях Брюсселя чи Льєжа вже не можна буде побачити жінок в паранджі, що повністю закриває обличчя. Закон передбачає за це штраф від 15 до 25 євро або ув’язнення до семи днів.
На думку бельгійських законодавців, закон потрібен для того, щоб забезпечити громадську безпеку і для того, щоб захистити жінок від дискримінації. Депутат парламенту від Ліберальної партії Даніель Бакелен, який був активним прихильником заборони, вважає, що закон розкріпачує мусульманських жінок Бельгії, бо паранджа, на його думку, – це «ходяча тюрма». «Паранджа – це не релігійний символ, це – політичний знак перш за все!» – вважає парламентарій.
Проблема з безпекою, чи з інтеграцією?
Але не всі мусульманки з ним погоджуються. 22-літня Сельма, яка навернулася до ісламу і вирішила носити паранджу, зауважує, що це справа особистого вибору. «Для більшості жінок, яких я знаю, – каже вона, – паранджа – це справа їхнього особистого вибору. Вони хочуть її носити. Але якщо люди цього не розуміють, ми нічого з цим не можемо вдіяти».
На бік мусульманських жінок стали правозахисники. Експерт міжнародної правозахисної організації «Міжнародна амністія» Джон Далгойсен вважає, що Бельгія, яка першою впритул наблизилася до того, щоб зробити носіння паранджі кримінальним злочином, створила небезпечний прецедент.
«Будь-яке обмеження прав людини повинно відповідати законній меті. У відсутності доведеного зв’язку між носінням паранджі в Бельгії та справжніми загрозами безпеці не може бути жодного виправдання обмеженню свободи вираження думок та релігії, до якого призведе заборона на носіння паранджі», – вважає експерт «Міжнародної амністії».
Ціла низка європейських країн, які також мають проблему з інтеграцією мусульманського населення, включно з Францією, Нідерландами та Австрією, розглядають подібну можливість заборони паранджі.
