Надзвичайну процедуру, що серед політиків Бельгії називають «аварійним сигналом», «увімкнули» вдруге за всю історію цієї країни. Таким чином франкомовні політичні партії заблокували на місячний термін розгляд болючої міжспільнотної проблеми «Брюссель-Галле-Вілвоорде».
Згідно з Конституцією, до такого кроку можна вдаватися тільки тоді, коли виникає справжня загроза життєво важливим інтересам однієї з мовних спільнот.
«Цей «аварійний сигнал» зупиняє розгляд фламандської пропозиції розмежувати виборчі округи містечок Галле та Вілвоорде, що розташовані на території Фландрії, від франкомовного Брюсселя, – зауважує представник партії франкомовних лібералів Даніель Баклен. – Ми вдалися до такого кроку, бо фламандська більшість хотіла поставити цю пропозицію на голосування попри бажання франкомовних партій. Вони знову вдаються до застосування сили, з чим ми не можемо миритися».
Фландрія є регіоном Бельгії, що користується нідерландською мовою (там її ще називають фламандською), Валлонія говорить французькою; є ще невеличкі німецькомовні регіони. А от столиця Брюссель, хоч і розташована всередині Фландрії, є офіційно двомовною, а фактично послуговується французькою. Нідерландськомовні Галле і Вілвоорде нині об’єднані з Брюсселем у спільний виборчий округ. Фламандці вимагають відокремити їх.
«Шоу фламандських екстремістів»
Інші представники франкомовного табору пояснюють цей крок тим, що вони не хочуть нового «медіатизованого шоу фламандських екстремістів» та «цирку в парламенті».
Напружена атмосфера та підвищена готовність охорони в кулуарах бельгійських державних установ пояснювалася не лише новим спалахом кризи довіри між політиками півночі та півдня країни. Минулого тижня у сесійну залу проникла велика група фламандських сепаратистів, котрі вигукували екстремістські гасла та виспівували гімн Фландрії.
Лорет Онкелінкс, віце-прем’єр-міністр уряду, який щойно втратив повноваження, каже, що «франкофони і перед бельгійським населенням, і перед міжнародною спільнотою намагаються уникнути ескалації кризи».
До того ж нинішнє погіршення політичного клімату в Бельгії дуже невчасне. З одного боку, країні слід долати наслідки економічної кризи, що призвели до суттєвого росту бюджетного дефіциту та державних боргів. З іншого боку, Бельгія через декілька тижнів розпочинає головування у Євросоюзі.
В європейських установах хоч і не висловлюються відкрито, проте занепокоєні грядущими достроковими виборами в країні. Подібна ситуація з падінням уряду та перевиборами вже ставалася під час головування Чехії. Її піврічне перебування біля керма Євросоюзу, зрештою, саме через це було визнане одним із найгірших у історії співдружності.
«Що зрештою все це означає?»
Тим часом пересічні громадяни шкодують, що політична тяганина між франкомовними та нідерландськомовними міністрами та депутатами не вщухає.
«Це дуже прикро та сумно, – сказав Радіо Свобода автослюсар Жерар Девріс, що мешкає у містечку Тонґр, яке знаходиться на кордоні двох мовних регіонів. – Я не розумію, як у той час, коли ми розбудовуємо Європу, намагаємося розширитися, створюємо євро, а в такій невеликій країні, як Бельгія, є спроби відкремлення одного регіону від іншого. Що, зрештою, все це означає?».
Проте завдяки «аварійному сигналові» у другій половині дня пристрасті у владних структурах Бельгії дещо спали. Після того, як франкомовні політики, образно кажучи, «поклали проблему «Брюссель-Галле-Вілвоорде» в «холодильник», депутати спільно перейшли до розгляду інших важливих тем. Обговорювання стосувалися заборони носіння жінками-мусульманками паранджі, що закриває все обличчя, та виділення Бельгією фінансової допомоги на порятунок Греції.
Згідно з Конституцією, до такого кроку можна вдаватися тільки тоді, коли виникає справжня загроза життєво важливим інтересам однієї з мовних спільнот.
«Цей «аварійний сигнал» зупиняє розгляд фламандської пропозиції розмежувати виборчі округи містечок Галле та Вілвоорде, що розташовані на території Фландрії, від франкомовного Брюсселя, – зауважує представник партії франкомовних лібералів Даніель Баклен. – Ми вдалися до такого кроку, бо фламандська більшість хотіла поставити цю пропозицію на голосування попри бажання франкомовних партій. Вони знову вдаються до застосування сили, з чим ми не можемо миритися».
Фландрія є регіоном Бельгії, що користується нідерландською мовою (там її ще називають фламандською), Валлонія говорить французькою; є ще невеличкі німецькомовні регіони. А от столиця Брюссель, хоч і розташована всередині Фландрії, є офіційно двомовною, а фактично послуговується французькою. Нідерландськомовні Галле і Вілвоорде нині об’єднані з Брюсселем у спільний виборчий округ. Фламандці вимагають відокремити їх.
«Шоу фламандських екстремістів»
Інші представники франкомовного табору пояснюють цей крок тим, що вони не хочуть нового «медіатизованого шоу фламандських екстремістів» та «цирку в парламенті».
Напружена атмосфера та підвищена готовність охорони в кулуарах бельгійських державних установ пояснювалася не лише новим спалахом кризи довіри між політиками півночі та півдня країни. Минулого тижня у сесійну залу проникла велика група фламандських сепаратистів, котрі вигукували екстремістські гасла та виспівували гімн Фландрії.
Лорет Онкелінкс, віце-прем’єр-міністр уряду, який щойно втратив повноваження, каже, що «франкофони і перед бельгійським населенням, і перед міжнародною спільнотою намагаються уникнути ескалації кризи».
До того ж нинішнє погіршення політичного клімату в Бельгії дуже невчасне. З одного боку, країні слід долати наслідки економічної кризи, що призвели до суттєвого росту бюджетного дефіциту та державних боргів. З іншого боку, Бельгія через декілька тижнів розпочинає головування у Євросоюзі.
В європейських установах хоч і не висловлюються відкрито, проте занепокоєні грядущими достроковими виборами в країні. Подібна ситуація з падінням уряду та перевиборами вже ставалася під час головування Чехії. Її піврічне перебування біля керма Євросоюзу, зрештою, саме через це було визнане одним із найгірших у історії співдружності.
«Що зрештою все це означає?»
Тим часом пересічні громадяни шкодують, що політична тяганина між франкомовними та нідерландськомовними міністрами та депутатами не вщухає.
«Це дуже прикро та сумно, – сказав Радіо Свобода автослюсар Жерар Девріс, що мешкає у містечку Тонґр, яке знаходиться на кордоні двох мовних регіонів. – Я не розумію, як у той час, коли ми розбудовуємо Європу, намагаємося розширитися, створюємо євро, а в такій невеликій країні, як Бельгія, є спроби відкремлення одного регіону від іншого. Що, зрештою, все це означає?».
Проте завдяки «аварійному сигналові» у другій половині дня пристрасті у владних структурах Бельгії дещо спали. Після того, як франкомовні політики, образно кажучи, «поклали проблему «Брюссель-Галле-Вілвоорде» в «холодильник», депутати спільно перейшли до розгляду інших важливих тем. Обговорювання стосувалися заборони носіння жінками-мусульманками паранджі, що закриває все обличчя, та виділення Бельгією фінансової допомоги на порятунок Греції.
