Реагуючи на світову фінансову кризу, Чехія прикрила доступ іноземцям з-поза меж Європейського Союзу на свій ринок праці. В результаті за останній рік-півтора різко погіршилося становище українських трудових мігрантів. У цьому переконаний голова Українського професійного союзу Чехії Тарас Костюк.
«Чеський уряд, з нашого погляду, замість того, щоб допомагати іноземцям у розв’язанні їхніх проблем, взяв курс на більш репресивні заходи. Чеські установи деколи діють, м’яко кажучи, в обхід законодавства, порушуючи при цьому права і свободи, а подекуди і гідність іноземців із так званих третіх країн», – заявив представник української громади в Чехії. Тарас Костюк найбільше обурився тим, що чеські державні установи зупиняють видачу дозволів на працю тим українцям, які не мають постійного проживання.
Чеська офіційна статистика підтверджує цю тенденцію. Якщо у 2008 році право на дозвіл праці у Чехії мали 81 тисяча українців, то станом на кінець березня цього року – 51 з половиною тисяча. Це дані Міністерства праці і соціальних справ Чеської Республіки. Усього ж легально в Чехії перебуває понад 130 тисяч громадян України, з довгостроковими візами і з правом на постійне проживання.
Чеські урядовці пояснюють – у них великий дефіцит робочих місць. Армія безробітних наближається до 600 тисяч, наразі є 33 тисячі вільних місць, із яких для іноземців вакантні лише 1267.
«Посередники створюють навколо заробітчанина психологічну пастку»
Щоб здобути легальні документи, українці в Чехії почали масово оформлювати статус підприємців, для цього не треба окремого дозволу на роботу. Попитом відразу скористалися посередники, які часто «забувають» розповісти людям , що потім потрібно самостійно перераховувати гроші у фонди соціального страхування і платити податки.
Посол України в Чехії Іван Грицак вважає, що зловживання посередників є найгострішою проблемою для українських мігрантів. Йдеться, зокрема, і про чисельні випадки, коли заробітчанам не виплачують усіх обіцяних грошей, або навіть відбирають паспорти.
«Посередники, які діють легально (агентства з працевлаштування) та нелегально, так звані «клієнти», вдало використовують процедуру оформлення дозволів на працевлаштування і віз, створюють навколо заробітчанина психологічну пастку, доводячи його неспроможність вирішувати питання легалізації на території Чеської Республіки самостійно», – заявив Іван Грицак.
За оцінкою українського дипломата, підприємницькі структури у сфері працевлаштування фактично перебрали на себе функції держаних структур і над цим треба задуматися.
Заступник Громадського захисника прав людини Чехії Їтка Сейтлова повідомила, що Чехія збирається посилити контроль за діяльністю посередників на ринку праці і посилити санкції за порушення.
У Чехії платить податки лише третина українських підприємців
Уже зараз кожному українцеві, який працює в Чехії нелегально, загрожує штраф у 10 тисяч крон (це майже 400 євро), а його працедавцеві – до 5 мільйонів крон. І тут чеські урядовці кажуть, що серед українців є чимало порушників трудового законодавства і щодо нелегальної праці, і щодо несплати обов’язкових зборів і податків.
«Станом на кінець червня 2009 року в Чехії було зареєстровано 23221 громадян України з правом на підприємницьку діяльність, на другому місці після громадян В’єтнаму. У той же час лише 47 відсотків із них зареєструвалася для сплати внесків у систему соціального забезпечення. Ще гірші дані щодо податків із фізичних осіб. Станом на 2008 рік лише третина українців із правом на підприємництво платила податки», – повідомив керівник Департаменту міграційної політики Міністерства внутрішніх справ Чехії Томаш Гайшман.
Через подібні зловживання чеська влада готує зміни до Закону про перебування іноземців. Серед пропозицій, які обговорює уряд, зменшення терміну довгострокових віз із одного року на шість місяців, запровадження обов’язкового інтерв’ю для тих, хто хоче займатися в Чехії підприємництвом і вимога, щоб усі потенційні бізнесмени доводили, що мають гроші на своє перебування в Чехії і своєї родини.
Український диплом у Чехії не завжди диплом
І чеські, і українські оглядачі визнають, що чимало проблем у житті мігрантів, виникає через погану інформованість. Щоб заповнити цю прогалину чеські відомства друкують короткі брошури українською, щоб ознайомити людей із вимогами на ринку праці. Нову партію у кілька тисяч обіцяли передати Посольству України. А громадські організації закликають нікого не боятися і звертатися до них, якщо права заробітчан порушують.
Працедавці мають спокусу економити на дешевій робочій силі зі сходу, не завжди дотримуються вимог безпеки праці. Через це Посольство України в Чехії повідомляє про сумну статистику: щороку переправляє на Батьківщину близько 100 трун, переважно чоловіків від 20 до 50 років.
Чехи знають, що на їхніх будівництвах часто працюють українці з вищою освітою. Але, на жаль, проблему визнання української освіти навряд чи скоро розв’яжуть. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова на конференції в Празі закликала Чехію визнати українські дипломи. Але у відповідь представниця Міністерства освіти Чехії наполегливо захищала право своєї країни оцінювати кваліфікацію іноземців у конкретних випадках, зазначивши, що Чехія має угоди про взаємні визнання дипломів лише із 5 країнами, і то ці угоди не є всеосяжними.
«Чеський уряд, з нашого погляду, замість того, щоб допомагати іноземцям у розв’язанні їхніх проблем, взяв курс на більш репресивні заходи. Чеські установи деколи діють, м’яко кажучи, в обхід законодавства, порушуючи при цьому права і свободи, а подекуди і гідність іноземців із так званих третіх країн», – заявив представник української громади в Чехії. Тарас Костюк найбільше обурився тим, що чеські державні установи зупиняють видачу дозволів на працю тим українцям, які не мають постійного проживання.
Чеська офіційна статистика підтверджує цю тенденцію. Якщо у 2008 році право на дозвіл праці у Чехії мали 81 тисяча українців, то станом на кінець березня цього року – 51 з половиною тисяча. Це дані Міністерства праці і соціальних справ Чеської Республіки. Усього ж легально в Чехії перебуває понад 130 тисяч громадян України, з довгостроковими візами і з правом на постійне проживання.
Чеські урядовці пояснюють – у них великий дефіцит робочих місць. Армія безробітних наближається до 600 тисяч, наразі є 33 тисячі вільних місць, із яких для іноземців вакантні лише 1267.
«Посередники створюють навколо заробітчанина психологічну пастку»
Щоб здобути легальні документи, українці в Чехії почали масово оформлювати статус підприємців, для цього не треба окремого дозволу на роботу. Попитом відразу скористалися посередники, які часто «забувають» розповісти людям , що потім потрібно самостійно перераховувати гроші у фонди соціального страхування і платити податки.
Посол України в Чехії Іван Грицак вважає, що зловживання посередників є найгострішою проблемою для українських мігрантів. Йдеться, зокрема, і про чисельні випадки, коли заробітчанам не виплачують усіх обіцяних грошей, або навіть відбирають паспорти.
«Посередники, які діють легально (агентства з працевлаштування) та нелегально, так звані «клієнти», вдало використовують процедуру оформлення дозволів на працевлаштування і віз, створюють навколо заробітчанина психологічну пастку, доводячи його неспроможність вирішувати питання легалізації на території Чеської Республіки самостійно», – заявив Іван Грицак.
За оцінкою українського дипломата, підприємницькі структури у сфері працевлаштування фактично перебрали на себе функції держаних структур і над цим треба задуматися.
Заступник Громадського захисника прав людини Чехії Їтка Сейтлова повідомила, що Чехія збирається посилити контроль за діяльністю посередників на ринку праці і посилити санкції за порушення.
У Чехії платить податки лише третина українських підприємців
Уже зараз кожному українцеві, який працює в Чехії нелегально, загрожує штраф у 10 тисяч крон (це майже 400 євро), а його працедавцеві – до 5 мільйонів крон. І тут чеські урядовці кажуть, що серед українців є чимало порушників трудового законодавства і щодо нелегальної праці, і щодо несплати обов’язкових зборів і податків.
«Станом на кінець червня 2009 року в Чехії було зареєстровано 23221 громадян України з правом на підприємницьку діяльність, на другому місці після громадян В’єтнаму. У той же час лише 47 відсотків із них зареєструвалася для сплати внесків у систему соціального забезпечення. Ще гірші дані щодо податків із фізичних осіб. Станом на 2008 рік лише третина українців із правом на підприємництво платила податки», – повідомив керівник Департаменту міграційної політики Міністерства внутрішніх справ Чехії Томаш Гайшман.
Через подібні зловживання чеська влада готує зміни до Закону про перебування іноземців. Серед пропозицій, які обговорює уряд, зменшення терміну довгострокових віз із одного року на шість місяців, запровадження обов’язкового інтерв’ю для тих, хто хоче займатися в Чехії підприємництвом і вимога, щоб усі потенційні бізнесмени доводили, що мають гроші на своє перебування в Чехії і своєї родини.
Український диплом у Чехії не завжди диплом
І чеські, і українські оглядачі визнають, що чимало проблем у житті мігрантів, виникає через погану інформованість. Щоб заповнити цю прогалину чеські відомства друкують короткі брошури українською, щоб ознайомити людей із вимогами на ринку праці. Нову партію у кілька тисяч обіцяли передати Посольству України. А громадські організації закликають нікого не боятися і звертатися до них, якщо права заробітчан порушують.
Працедавці мають спокусу економити на дешевій робочій силі зі сходу, не завжди дотримуються вимог безпеки праці. Через це Посольство України в Чехії повідомляє про сумну статистику: щороку переправляє на Батьківщину близько 100 трун, переважно чоловіків від 20 до 50 років.
Чехи знають, що на їхніх будівництвах часто працюють українці з вищою освітою. Але, на жаль, проблему визнання української освіти навряд чи скоро розв’яжуть. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова на конференції в Празі закликала Чехію визнати українські дипломи. Але у відповідь представниця Міністерства освіти Чехії наполегливо захищала право своєї країни оцінювати кваліфікацію іноземців у конкретних випадках, зазначивши, що Чехія має угоди про взаємні визнання дипломів лише із 5 країнами, і то ці угоди не є всеосяжними.
