І ті опозиційні партії, що бойкотували, і ті, що брали участь у місцевих виборах, мають дуже подібні результати: близько нуля депутатських мандатів.
Загалом, за попередніми підсумками, вся білоруська опозиція має менше десяти мандатів депутатів районних та сільських рад із 21 тисячі. До обласних рад та мінської міської ради опозиція не потрапила взагалі. І це не вперше. Це є особливістю демократії по-білоруськи, коли депутатів обирають лише з числа прибічників чинної влади. Ще Сталін якось казав: не так важливо, як голосують, важливо – як рахують. Опозицію в Білорусі до підрахунку голосів не допустили: до складу дільничних комісій її представники не потрапили. А перемогли у цих виборах ті, кого висунула влада. Це переважно різні чиновники та начальники. Взагалі ця виборча кампанія була нецікавою, непомітною в суспільстві. 90 відсотків округів були безальтернативними, тобто мали по одному кандидату.
«Європі ще рости?»
Одночасно з Білоруссю вибори проводилися в Австрії та Угорщині, але там явка виборців була майже вдвічі меншою, ніж у Білорусі, де голосували майже 80 відсотків громадян. Чим пояснюється така активність у Білорусі, якщо вибори були малоцікавими?
Голова ЦВК Білорусі Лідія Ярмошина на це запитання відповіла так: «Рости й рости ще європейському електоратові до нашого рівня».
Опозиція ж вважає ці цифри штучними. Зокрема, масовості значною мірою було досягнуто за рахунок так званого дострокового голосування, коли громадян закликають, або навіть змушують проголосувати протягом 5 днів перед виборами. Це відверта маніпуляція. Цього разу владі вдалося привести на дільниці третину виборців: студентів, солдат, мешканців гуртожитків. Проконтролювати, що робили з їхніми бюлетенями в ніч перед виборами, неможливо. Опозиція вважає саме дострокове голосування головним джерелом фальсифікацій. Висновок політологів такий: вибори в Білорусі стали тим, чим вони були в СРСР, – інструментом маніпуляції владою та громадською думкою.
Учора президент Білорусі Олександр Лукашенко після голосування сказав, що місцеві ради в Білорусі – це лише представницькі органи влади, вони не формують місцеві виконкоми, не призначають голів виконавчої влади, а тому господарями в своїх регіонах вони не будуть...
У Білорусі відсутнє місцеве самоврядування, є просто призначена президентом виконавча «вертикаль влади». І від місцевих рад, як і в часи СРСР, в Білорусі мало що залежить.
Загалом, за попередніми підсумками, вся білоруська опозиція має менше десяти мандатів депутатів районних та сільських рад із 21 тисячі. До обласних рад та мінської міської ради опозиція не потрапила взагалі. І це не вперше. Це є особливістю демократії по-білоруськи, коли депутатів обирають лише з числа прибічників чинної влади. Ще Сталін якось казав: не так важливо, як голосують, важливо – як рахують. Опозицію в Білорусі до підрахунку голосів не допустили: до складу дільничних комісій її представники не потрапили. А перемогли у цих виборах ті, кого висунула влада. Це переважно різні чиновники та начальники. Взагалі ця виборча кампанія була нецікавою, непомітною в суспільстві. 90 відсотків округів були безальтернативними, тобто мали по одному кандидату.
«Європі ще рости?»
Одночасно з Білоруссю вибори проводилися в Австрії та Угорщині, але там явка виборців була майже вдвічі меншою, ніж у Білорусі, де голосували майже 80 відсотків громадян. Чим пояснюється така активність у Білорусі, якщо вибори були малоцікавими?
Голова ЦВК Білорусі Лідія Ярмошина на це запитання відповіла так: «Рости й рости ще європейському електоратові до нашого рівня».
Опозиція ж вважає ці цифри штучними. Зокрема, масовості значною мірою було досягнуто за рахунок так званого дострокового голосування, коли громадян закликають, або навіть змушують проголосувати протягом 5 днів перед виборами. Це відверта маніпуляція. Цього разу владі вдалося привести на дільниці третину виборців: студентів, солдат, мешканців гуртожитків. Проконтролювати, що робили з їхніми бюлетенями в ніч перед виборами, неможливо. Опозиція вважає саме дострокове голосування головним джерелом фальсифікацій. Висновок політологів такий: вибори в Білорусі стали тим, чим вони були в СРСР, – інструментом маніпуляції владою та громадською думкою.
Учора президент Білорусі Олександр Лукашенко після голосування сказав, що місцеві ради в Білорусі – це лише представницькі органи влади, вони не формують місцеві виконкоми, не призначають голів виконавчої влади, а тому господарями в своїх регіонах вони не будуть...
У Білорусі відсутнє місцеве самоврядування, є просто призначена президентом виконавча «вертикаль влади». І від місцевих рад, як і в часи СРСР, в Білорусі мало що залежить.
