Ці події показали, що оголошена в Білорусі суспільно-політична лібералізація є скоріше імітацією, при якій всі репресивні механізми залишаються боєздатними і можуть бути задіяні в будь-який момент.
Це і сталося минулої середи, коли редакції газети «Народная воля», інтернет-сайту «Хартія-97», а також квартири окремих журналістів та політиків було обшукано в рамках однієї кримінальної справи. Справу цю відкрили за фактом «образи та наклепу» на одного з начальників обласних управлінь КДБ Білорусі. Але виглядає, що репресії проти журналістів було санкціоновано в самому Мінську.
Журналісти, які писали про порушення владою прав людей, самі стали жертвами таких порушень. Одній із журналісток навіть розбили обличчя, у всіх забрали комп’ютери, компакт-диски, інші носії інформації. Журналісти та редакції, що потрапили під цей тиск, називають це спробою влади залякати всю незалежну пресу, і перш за все інтернет-ресурси.
Влада в такий спосіб готується до чергових президентських виборів?
Незалежні журналісти в Білорусі працюють в екстремальних умовах вже багато років, подібні, якщо не більш масштабні поліційні рейди по їхніх офісах і квартирах були у 2008 році. І тоді, і тепер головною зброєю для опору в них була солідарність, широке інформування про ці події у своїх ЗМІ. В рамках білоруської інтернет-аудіторії, це, напевне, вдалося і цього разу.
Спостерігачі в Мінську не мають особливих розбіжностей в оцінках причин цих подій – менше ніж через рік у Білорусі мають відбутися чергові президентські вибори, і влада, як кажуть, зачищає завчасно перед виборами електоральне поле. Але побоюється вона не тому, що з’являться якісь серйозні конкуренти, які могли б перемогти чинного президента Олександра Лукашенка, бо перемогти при нинішній електоральній ситуації в Білорусі, при тому, як там рахують голоси, неможливо, а побоюється, що незалежні ЗМІ зможуть знову, як було у 2006 році, вивести людей на акції протесту після нечесних виборів.
Це і сталося минулої середи, коли редакції газети «Народная воля», інтернет-сайту «Хартія-97», а також квартири окремих журналістів та політиків було обшукано в рамках однієї кримінальної справи. Справу цю відкрили за фактом «образи та наклепу» на одного з начальників обласних управлінь КДБ Білорусі. Але виглядає, що репресії проти журналістів було санкціоновано в самому Мінську.
Журналісти, які писали про порушення владою прав людей, самі стали жертвами таких порушень. Одній із журналісток навіть розбили обличчя, у всіх забрали комп’ютери, компакт-диски, інші носії інформації. Журналісти та редакції, що потрапили під цей тиск, називають це спробою влади залякати всю незалежну пресу, і перш за все інтернет-ресурси.
Влада в такий спосіб готується до чергових президентських виборів?
Незалежні журналісти в Білорусі працюють в екстремальних умовах вже багато років, подібні, якщо не більш масштабні поліційні рейди по їхніх офісах і квартирах були у 2008 році. І тоді, і тепер головною зброєю для опору в них була солідарність, широке інформування про ці події у своїх ЗМІ. В рамках білоруської інтернет-аудіторії, це, напевне, вдалося і цього разу.
Спостерігачі в Мінську не мають особливих розбіжностей в оцінках причин цих подій – менше ніж через рік у Білорусі мають відбутися чергові президентські вибори, і влада, як кажуть, зачищає завчасно перед виборами електоральне поле. Але побоюється вона не тому, що з’являться якісь серйозні конкуренти, які могли б перемогти чинного президента Олександра Лукашенка, бо перемогти при нинішній електоральній ситуації в Білорусі, при тому, як там рахують голоси, неможливо, а побоюється, що незалежні ЗМІ зможуть знову, як було у 2006 році, вивести людей на акції протесту після нечесних виборів.
