Перед будівлею палацу студентів Юридичної академії, де відбувалася підсумкова колегія Міносвіти, Табачника зустрічали плакатами «Ми підтримуємо міністра освіти».
Як розповів Радіо Свобода один із викладачів Харківського політехнічного університету, який побажав залишитися неназваним, ще у середу заступник декану під час лекції «настійливо попросив» молодь «гарно зустріти» міністра і бути біля палацу студентів о 8:45 четверга, для чого з пар зняли першокурсників.
Самі студенти не охоче розповідають, чому зранку опинилися не на лекціях, а з плакатами на вулиці. «Під запис» кажуть, що прийшли добровільно, щоб підтримати міністра, не «під запис» дехто зізнається – прийшов тому, що «треба»
Ще у березні харківські студенти долучилися до вимог студентів кількох інших областей України – звільнити міністра Табачника, але згодом рада ректорів місцевих вузів ухвалила звернення про підтримку нового керівника відомства. Студенти ж розповіли, що за участь в акціях проти міністра керівники вузів пригрозили їм відрахуванням.
Сам міністр студентські виступи пояснює свободою переконань.
«Я ж не коментую дії тих студентів, які місяцями не вчаться, і пікетують чужі вищі навчальні заклади, в інших містах, чужі відомства. Свобода студентів – це академічна частина свободи університетів. І вона має бути однаковою і для харківського студента і для львівського», – сказав Табачник.
Ректори – «ЗА»
Тим часом підтримку діяльності Дмитра Табачника – як один – демонструють ректори харківських вузів. Проект нового «Закону про вищу освіту», розробку якого спільними зусиллями представників багатьох навчальних закладів країни розпочали ще три роки тому, отримав, здебільшого, схвальні відгуки.
«В тому вигляді, в якому його розробили, це буде прорив в організації роботи вищої школи і її розвитку. Тому що там закладаються і демократичні засади діяльності, крім того відновлюється право вузів на господарсько-фінансову самостійність. По-друге, він спрямований на те, щоб підняти рівень освіти і розвиток науки», – каже ректор Харківської юридичної академії Василь Тацій.
Один із небагатьох, хто поставився до закону критично – ректор Київської Політехніки Михайло Згуровський, який теж брав участь у міністерській колегії в Харкові. Серед його рекомендацій розробникам: надати вузам можливість співпрацювати з інвесторами, щоб мати можливість запускати у виробництво нові розробки, а не продавали проекти за кордон, і дозволити, нарешті, університетським бібліотекам самим закуповувати потрібні книжки.
«Бібліотеки-юридичні особи, як Вернадського, без тендеру можуть закуповувати літературу. Університетські бібліотеки – через тендер. Це гальмує час і залучає посередників. Втрачаємо кошти. Це шкідлива річ і це потрібно знімати терміново!», – заявив Михайло Згуровський.
Основні ініціативи
Серед основних моментів нового закону – зарахування до навчальних закладів не лише за результатами незалежного тестування (у сертифікаті повинно бути до 600 балів), а також із урахуванням кількості балів шкільного атестату та оцінок за творчий конкурс чи профільний іспит.
Також документ передбачає скорочення філій та непрофільних кафедр ВНЗ, а також реорганізацію вузів, де навчається не менше 10 тисяч студентів, уточнив Радіо Свобода проректор Юракадемії В'ячеслав Комаров. А от що робити з викладачами, які можуть через це залишитися без роботи, обіцяють подумати згодом. Тим часом міністр Табачник оприлюднив свою нову ініціативу. Він підписав наказ, яким дозволив вузам навчати студентів-іноземців не лише українською, а й іншими мовами.
Як розповів Радіо Свобода один із викладачів Харківського політехнічного університету, який побажав залишитися неназваним, ще у середу заступник декану під час лекції «настійливо попросив» молодь «гарно зустріти» міністра і бути біля палацу студентів о 8:45 четверга, для чого з пар зняли першокурсників.
Самі студенти не охоче розповідають, чому зранку опинилися не на лекціях, а з плакатами на вулиці. «Під запис» кажуть, що прийшли добровільно, щоб підтримати міністра, не «під запис» дехто зізнається – прийшов тому, що «треба»
Ще у березні харківські студенти долучилися до вимог студентів кількох інших областей України – звільнити міністра Табачника, але згодом рада ректорів місцевих вузів ухвалила звернення про підтримку нового керівника відомства. Студенти ж розповіли, що за участь в акціях проти міністра керівники вузів пригрозили їм відрахуванням.
Сам міністр студентські виступи пояснює свободою переконань.
«Я ж не коментую дії тих студентів, які місяцями не вчаться, і пікетують чужі вищі навчальні заклади, в інших містах, чужі відомства. Свобода студентів – це академічна частина свободи університетів. І вона має бути однаковою і для харківського студента і для львівського», – сказав Табачник.
Ректори – «ЗА»
Тим часом підтримку діяльності Дмитра Табачника – як один – демонструють ректори харківських вузів. Проект нового «Закону про вищу освіту», розробку якого спільними зусиллями представників багатьох навчальних закладів країни розпочали ще три роки тому, отримав, здебільшого, схвальні відгуки.
«В тому вигляді, в якому його розробили, це буде прорив в організації роботи вищої школи і її розвитку. Тому що там закладаються і демократичні засади діяльності, крім того відновлюється право вузів на господарсько-фінансову самостійність. По-друге, він спрямований на те, щоб підняти рівень освіти і розвиток науки», – каже ректор Харківської юридичної академії Василь Тацій.
Один із небагатьох, хто поставився до закону критично – ректор Київської Політехніки Михайло Згуровський, який теж брав участь у міністерській колегії в Харкові. Серед його рекомендацій розробникам: надати вузам можливість співпрацювати з інвесторами, щоб мати можливість запускати у виробництво нові розробки, а не продавали проекти за кордон, і дозволити, нарешті, університетським бібліотекам самим закуповувати потрібні книжки.
«Бібліотеки-юридичні особи, як Вернадського, без тендеру можуть закуповувати літературу. Університетські бібліотеки – через тендер. Це гальмує час і залучає посередників. Втрачаємо кошти. Це шкідлива річ і це потрібно знімати терміново!», – заявив Михайло Згуровський.
Основні ініціативи
Серед основних моментів нового закону – зарахування до навчальних закладів не лише за результатами незалежного тестування (у сертифікаті повинно бути до 600 балів), а також із урахуванням кількості балів шкільного атестату та оцінок за творчий конкурс чи профільний іспит.
Також документ передбачає скорочення філій та непрофільних кафедр ВНЗ, а також реорганізацію вузів, де навчається не менше 10 тисяч студентів, уточнив Радіо Свобода проректор Юракадемії В'ячеслав Комаров. А от що робити з викладачами, які можуть через це залишитися без роботи, обіцяють подумати згодом. Тим часом міністр Табачник оприлюднив свою нову ініціативу. Він підписав наказ, яким дозволив вузам навчати студентів-іноземців не лише українською, а й іншими мовами.
