Депутати Партії регіонів наполягають на негайному скасуванні наказу Міністерства культури й туризму «Про дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів». За твердженням регіоналів, минулого року національні кінодистриб’ютори недоотримали близько 10 мільйонів доларів.
На думку народного депутата Ірини Бережної, наказ Мінкульту суперечить законові «Про кінематографію», адже допускає субтитри лише до фільмів мовою оригіналу. За її словами, у законі такої вимоги не прописано.
«Якщо іноземний фільм дубльований російською, але присутні українські субтитри, це повністю відповідає законові. І жодних законних підстав не видавати прокатне посвідчення на демонстрування даної кінострічки немає ані в Міністерстві культури, ані в жодній іншій державні й установі», – вважає Ірина Бережна.
Дублювання українською для деяких компаній задороге
На сьогодні в Україні існує десять дистриб’юторських компаній, які займаються постачанням фільмів іноземного виробництва й отримують державні прокатні посвідчення у Міністерстві культури. Шість із них працюють безпосередньо зі студіями-виробниками, які повністю покривають витрати на адаптування свого фільму на території тієї країни, куди стрічку ввозять для показу.
Голова Державної служби кінематографії Ганна Чміль припускає, що каменем спотикання у ситуації з дублюванням є претензії тих кількох дистриб’юторських компаній, які змушені дублювати фільми українською за власний кошт, а це – до 50 тисяч доларів за одну стрічку.
«Є чотири дистриб’юторські компанії, які діють через російських посередників. Такі компанії пропонують для кінопоказу іноземний фільм із російським перекладом й українськими субтитрами. Згідно з вимогами Кабінету Міністрів та рішенням Конституційного Суду, ми вимагаємо надання копії мовою оригіналу», – додає Ганна Чміль.
Супротивники дублювання й Мінкультури мають різні дані
Президент кінодистриб’юторської компанії «Артхаустрафік» Денис Іванов розповідає, що минулого року компанії не вдалося показати близько 50 фільмів, оскільки дублювати українською задорого, а субтитрувати іноземні фільми, озвучені російською, не можна.
«Насправді прибутки від кінопрокату за останні два роки знизилися попри заяви, що, мовляв, усе навпаки. Лише цього року розпочалося незначне зростання», – стверджує він.
Нещодавно за підтримку дублювання іноземних фільмів українською взялися на найвищому рівні. У березні Президент Віктор Янукович підписав закон, згідно з яким із 1 січня 2011 року фільми іноземного виробництва, дубльовані українською мовою, при кінопоказі прирівнюватимуться у преференціях до фільмів національного виробництва, а отже – звільнятимуться від ПДВ.
Дискусію довкола питання про обов’язкове дублювання фільмів українською розпалив із новою силою міністр освіти й науки Дмитро Табачник. На початку квітня у Москві він заявив, що виступає проти такої норми, оскільки вона
На думку народного депутата Ірини Бережної, наказ Мінкульту суперечить законові «Про кінематографію», адже допускає субтитри лише до фільмів мовою оригіналу. За її словами, у законі такої вимоги не прописано.
«Якщо іноземний фільм дубльований російською, але присутні українські субтитри, це повністю відповідає законові. І жодних законних підстав не видавати прокатне посвідчення на демонстрування даної кінострічки немає ані в Міністерстві культури, ані в жодній іншій державні й установі», – вважає Ірина Бережна.
Дублювання українською для деяких компаній задороге
На сьогодні в Україні існує десять дистриб’юторських компаній, які займаються постачанням фільмів іноземного виробництва й отримують державні прокатні посвідчення у Міністерстві культури. Шість із них працюють безпосередньо зі студіями-виробниками, які повністю покривають витрати на адаптування свого фільму на території тієї країни, куди стрічку ввозять для показу.
Голова Державної служби кінематографії Ганна Чміль припускає, що каменем спотикання у ситуації з дублюванням є претензії тих кількох дистриб’юторських компаній, які змушені дублювати фільми українською за власний кошт, а це – до 50 тисяч доларів за одну стрічку.
«Є чотири дистриб’юторські компанії, які діють через російських посередників. Такі компанії пропонують для кінопоказу іноземний фільм із російським перекладом й українськими субтитрами. Згідно з вимогами Кабінету Міністрів та рішенням Конституційного Суду, ми вимагаємо надання копії мовою оригіналу», – додає Ганна Чміль.
Супротивники дублювання й Мінкультури мають різні дані
Президент кінодистриб’юторської компанії «Артхаустрафік» Денис Іванов розповідає, що минулого року компанії не вдалося показати близько 50 фільмів, оскільки дублювати українською задорого, а субтитрувати іноземні фільми, озвучені російською, не можна.
«Насправді прибутки від кінопрокату за останні два роки знизилися попри заяви, що, мовляв, усе навпаки. Лише цього року розпочалося незначне зростання», – стверджує він.
Нещодавно за підтримку дублювання іноземних фільмів українською взялися на найвищому рівні. У березні Президент Віктор Янукович підписав закон, згідно з яким із 1 січня 2011 року фільми іноземного виробництва, дубльовані українською мовою, при кінопоказі прирівнюватимуться у преференціях до фільмів національного виробництва, а отже – звільнятимуться від ПДВ.
Дискусію довкола питання про обов’язкове дублювання фільмів українською розпалив із новою силою міністр освіти й науки Дмитро Табачник. На початку квітня у Москві він заявив, що виступає проти такої норми, оскільки вона
