Суд було перенесено на тиждень по тому, як захист Еюпа Ґанича, який у минулому двічі був президентом Боснії, попросив додатковий час на підготовку до слухань щодо його видачі Сербії. Фахівці прогнозують, що розгляд цієї справи може тривати кілька місяців, адже обидві сторони – обвинувачення і захист – мають у своєму розпорядженні одних із найкращих британських адвокатів. Незалежно від того, якою буде ухвала суду, остаточне рішення щодо екстрадиції ухвалюватиме міністр внутрішніх справ Великої Британії.
Британський оглядач Алан Літл, який під час війни початку 1990-х років між боснійцями та сербами був військовим кореспондентом на місці подій, розповів: «Еюп Ґанич був фактично віце-президентом Боснії, коли почалася війна. Він був колишнім професором одного з американських університетів. Він був дуже відомий у науковому світі. Коли Боснія проголосила незалежність, він повернувся, аби розпочати політичну кар’єру. Його дуже добре знали всі ті у міжнародному співтоваристві, котрі намагалися бути посередниками у досягненні миру. Завдяки вільному володінню англійською, з ним було легко вести перемови. А сербська сторона його просто ненавиділа. Під час війни його ім’я було абсолютно ненависним для сербів, і таким залишається й досі».
Сербам ідеться про епізод на початку війни у 1992 році. Вони вважають, що Ґанич був причетний до наказу розстріляти конвой поранених вояків югославської армії, яким боснійська влада гарантувала безпечний прохід з оточеної казарми у центрі Сараєва за межі оточеної сербами боснійської столиці. В результаті загинуло 42 сербські вояки. У Боснії заперечують вину Ґанича в інциденті і кажуть, що він був наслідком хаосу, який тоді панував у Сараєві.
Цей інцидент раніше вже розглядав Міжнародний суд із воєнних злочинів у колишній Югославії в Гаазі і не знайшов доказів причетності Ґанича, зауважує Алан Літл. «Так. Ця справа привернула таку підвищену увагу, що її розслідували, і офіс прокурора дійшов висновку, що відповідати нема за що, – каже британський оглядач. – Але це не задовольнило громадської думки в Сербії. Сербська влада перебуває під великим політичним тиском з боку громадськості, адже вона була змушена засудити своїх воєнних злочинців. А це було дуже непопулярним, і весь процес у Сербії сприймають як дуже однобічний. То ж влада знаходиться під тиском з приводу того, щоб задовольнити якось громадську думку і, так би мовити, зрівняти рахунок».
У Боснії арешт вважають принизливим
Ґанича заарештували 1 березня на лондонському летовищі «Гітроу», коли він прибув, щоб виступити з лекцією на запрошення одного з британських університетів. Кілька днів його тримали у в’язниці, а тоді випустили під значну заставу. Боснія була шокована приниженнями Ґанича, який є одним із найбільш шанованих людей у тій країні, а у Британії серед його друзів є колишній британський прем’єр Марґарет Тетчер. За умовами застави, він не може залишати визначеної йому адреси вночі і мусить щодня з’являтися для реєстрації в поліції.
Британський оглядач Алан Літл, який під час війни початку 1990-х років між боснійцями та сербами був військовим кореспондентом на місці подій, розповів: «Еюп Ґанич був фактично віце-президентом Боснії, коли почалася війна. Він був колишнім професором одного з американських університетів. Він був дуже відомий у науковому світі. Коли Боснія проголосила незалежність, він повернувся, аби розпочати політичну кар’єру. Його дуже добре знали всі ті у міжнародному співтоваристві, котрі намагалися бути посередниками у досягненні миру. Завдяки вільному володінню англійською, з ним було легко вести перемови. А сербська сторона його просто ненавиділа. Під час війни його ім’я було абсолютно ненависним для сербів, і таким залишається й досі».
Сербам ідеться про епізод на початку війни у 1992 році. Вони вважають, що Ґанич був причетний до наказу розстріляти конвой поранених вояків югославської армії, яким боснійська влада гарантувала безпечний прохід з оточеної казарми у центрі Сараєва за межі оточеної сербами боснійської столиці. В результаті загинуло 42 сербські вояки. У Боснії заперечують вину Ґанича в інциденті і кажуть, що він був наслідком хаосу, який тоді панував у Сараєві.
Цей інцидент раніше вже розглядав Міжнародний суд із воєнних злочинів у колишній Югославії в Гаазі і не знайшов доказів причетності Ґанича, зауважує Алан Літл. «Так. Ця справа привернула таку підвищену увагу, що її розслідували, і офіс прокурора дійшов висновку, що відповідати нема за що, – каже британський оглядач. – Але це не задовольнило громадської думки в Сербії. Сербська влада перебуває під великим політичним тиском з боку громадськості, адже вона була змушена засудити своїх воєнних злочинців. А це було дуже непопулярним, і весь процес у Сербії сприймають як дуже однобічний. То ж влада знаходиться під тиском з приводу того, щоб задовольнити якось громадську думку і, так би мовити, зрівняти рахунок».
У Боснії арешт вважають принизливим
Ґанича заарештували 1 березня на лондонському летовищі «Гітроу», коли він прибув, щоб виступити з лекцією на запрошення одного з британських університетів. Кілька днів його тримали у в’язниці, а тоді випустили під значну заставу. Боснія була шокована приниженнями Ґанича, який є одним із найбільш шанованих людей у тій країні, а у Британії серед його друзів є колишній британський прем’єр Марґарет Тетчер. За умовами застави, він не може залишати визначеної йому адреси вночі і мусить щодня з’являтися для реєстрації в поліції.
