Рішення трьох обласних рад однакові за змістом. Депутати висловлюють переконання, що Президент України не має права дослуховуватися до порад Європарламенту. Водночас обранці зауважують, що розуміють, що резолюцію Європарламенту щодо Бандери «ініціювали польські депутати в інтересах Росії».
У Резолюції провідника ОУН Степана Бандеру названо колабораціоністом у роки Другої світової війни а це, мовиться в депутатських зверненнях, позбавлено правового та історичного підґрунтя і є наклепом. Наведено історичний факт, що Степан Бандера з початку липня 1941 року до жовтня 1944 року був в’язнем гітлерівського концтабору Заксенгаузен, а двох його братів замордували в концтаборі Освенцім.
Європарламент, по суті, заперечує рішення Нюрнберзького процесу, на якому було названо злочинців і тих, хто співпрацював із нацистами, визначено саме поняття «колабораціонізму». Адже ні Степан Бандера, ні ОУН, ні УПА не підпадають під такий термін, зазначив в коментарі Радіо Свобода дослідник Ярослав Сватко.
«Все було розглянуто на Нюрнберзькому процесі і в матеріалах є документи, в яких згадується ОУН, але вона там згадується не як колабораціоністська організація, а, навпаки, є документ гестапо, де мовиться, що ОУН, за їхніми даними, готує повстання і намагається утворити самостійну державу, що бандерівців (потрібно) допитувати і знищувати. Виглядає, що Європарламент намагається переглянути рішення Нюрнберзького процесу», – наголошує дослідник.
Резолюцію Європарламенту сприймають як образу
«Німецький суд, розглядаючи справу про вбивство Степана Бандери агентом КГБ Сташинським, визнав фактичним організатором вбивства тодішнє керівництво СРСР», – мовиться у зверненні депутатів. Тому вони просять Європарламент скасувати пункт 20 Резолюції і наголошують, що офіційні документи мають базуватися на об’єктивних історичних фактах.
Депутат Львівської облради Олег Кристиняк каже, що Резолюція Європарламенту є образою. «Це є образа для українців, тому що ОУН вперше в Європі, у 1939 році збройно виступила проти планів Гітлера щодо поділу Європи, – зауважує депутат. – Бандера не був колабораціоністом і не можна його ставити в один ряд з іншими, він відмовився від співпраці з нацистами. І ОУН, і Бандера виступали з гаслом «Воля – народам, воля – людині».
Кожен європарламентар отримає біографію Бандери
Звернення обласних і міської рад перекладуть англійською і цими днями надішлють до Європарламенту. Кожен із європарламентарів отримає англомовну біографічну довідку про Степана Бандеру.
Текст ухваленого звернення надішлють і Президентові України, у Верховну Раду, Кабінет Міністрів. Також обранці проголосували за те, щоб звернутися до Міністерства закордонних справ України з пропозицією ініціювати на міждержавному рівні парламентські слухання в Європарламенті для висвітлення правдивої історії національно-визвольного руху ОУН та УПА і його керівників у ХХ столітті.
Однак, навряд чи дослухаються до звернень місцевих депутатів у Києві. Чимало депутатів прогнозують, що Указ Віктора Ющенка про присвоєння Степанові Бандері звання Героя України буде скасований найближчими днями Конституційним Судом і це спричинить масові невдоволення у Західній Україні.
У Резолюції провідника ОУН Степана Бандеру названо колабораціоністом у роки Другої світової війни а це, мовиться в депутатських зверненнях, позбавлено правового та історичного підґрунтя і є наклепом. Наведено історичний факт, що Степан Бандера з початку липня 1941 року до жовтня 1944 року був в’язнем гітлерівського концтабору Заксенгаузен, а двох його братів замордували в концтаборі Освенцім.
Європарламент, по суті, заперечує рішення Нюрнберзького процесу, на якому було названо злочинців і тих, хто співпрацював із нацистами, визначено саме поняття «колабораціонізму». Адже ні Степан Бандера, ні ОУН, ні УПА не підпадають під такий термін, зазначив в коментарі Радіо Свобода дослідник Ярослав Сватко.
«Все було розглянуто на Нюрнберзькому процесі і в матеріалах є документи, в яких згадується ОУН, але вона там згадується не як колабораціоністська організація, а, навпаки, є документ гестапо, де мовиться, що ОУН, за їхніми даними, готує повстання і намагається утворити самостійну державу, що бандерівців (потрібно) допитувати і знищувати. Виглядає, що Європарламент намагається переглянути рішення Нюрнберзького процесу», – наголошує дослідник.
Резолюцію Європарламенту сприймають як образу
«Німецький суд, розглядаючи справу про вбивство Степана Бандери агентом КГБ Сташинським, визнав фактичним організатором вбивства тодішнє керівництво СРСР», – мовиться у зверненні депутатів. Тому вони просять Європарламент скасувати пункт 20 Резолюції і наголошують, що офіційні документи мають базуватися на об’єктивних історичних фактах.
Депутат Львівської облради Олег Кристиняк каже, що Резолюція Європарламенту є образою. «Це є образа для українців, тому що ОУН вперше в Європі, у 1939 році збройно виступила проти планів Гітлера щодо поділу Європи, – зауважує депутат. – Бандера не був колабораціоністом і не можна його ставити в один ряд з іншими, він відмовився від співпраці з нацистами. І ОУН, і Бандера виступали з гаслом «Воля – народам, воля – людині».
Кожен європарламентар отримає біографію Бандери
Звернення обласних і міської рад перекладуть англійською і цими днями надішлють до Європарламенту. Кожен із європарламентарів отримає англомовну біографічну довідку про Степана Бандеру.
Текст ухваленого звернення надішлють і Президентові України, у Верховну Раду, Кабінет Міністрів. Також обранці проголосували за те, щоб звернутися до Міністерства закордонних справ України з пропозицією ініціювати на міждержавному рівні парламентські слухання в Європарламенті для висвітлення правдивої історії національно-визвольного руху ОУН та УПА і його керівників у ХХ столітті.
Однак, навряд чи дослухаються до звернень місцевих депутатів у Києві. Чимало депутатів прогнозують, що Указ Віктора Ющенка про присвоєння Степанові Бандері звання Героя України буде скасований найближчими днями Конституційним Судом і це спричинить масові невдоволення у Західній Україні.
