Україна продовжує залишатися серед «лідерів» за рівнем корупції, якщо мати на увазі високий ступінь хабарництва та інших зловживань. Причому з року в рік ситуація погіршується: у 2007 році – 118-те місце, у 2008 році – 134-те, у 2009 році – 146-те.
Поряд із Україною в останньому рейтингу «Трансперенсі Інтернешнл» – Росія, Зімбабве, Камерун та Кенія. Вже рукою сягнути до найкорумпованіших країн світу – Сомалі та Афганістану (останнє, 180-те, місце серед досліджених країн).
За корупцію до відповідальності притягнули півтисячі правоохоронців
Рейтинги рейтингами, а правоохоронці тим часом запевняють, що не сидять склавши руки і проти хапуг активно порушують кримінальні справи. І йдеться не про дрібних здирників, а про здирництво у великих розмірах.
За даними Генерального прокурора України Олександра Медведька, кількість кримінальних справ, які скеровано до суду про одержання хабара в великих розмірах, сягає 631.
«Тільки в січні Генеральною прокуратурою України порушено також декілька кримінальних справ на значні суми одержання хабарів. На жаль, до кримінальної відповідальності за корупційні злочини притягнуто понад 500 правоохоронців: 399 міліціонерів, 114 податківців, 21 митник, 15 прокурорів, 10 працівників СБУ, а також винесено звинувачувальні вироки стосовно 11 суддів», – повідомив Генеральний прокурор.
В Україні вистачає нормальних законів для боротьби з корупцією – не було тільки бажання влади, зазначає Іван Мирний, член парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією.
«Якщо ти сьогодні затримаєш, наприклад, якогось державного службовця на корупції, то відразу – тисячі дзвінків: «це дуже добра людина, залишіть його». У кого є гроші, той не сидить у тюрмі, тому люди й не бояться», – говорить Іван Мирний.
«Без хабара не можна ані народитися, ані померти»
Як можна побороти корупцію, коли політичне керівництво з нею не боролося в останні роки, запитує народний депутат, колишній заступник голови МВС Геннадій Москаль. А з іншого боку, він говорить, що українці настільки звиклися з корупцією, що сприймають її як норму.
«Люди звикли, що вони живуть у такій державі, що без хабара не можна ні народитися, ні померти, ні працевлаштуватися. Тобто це стало вже нормою життя. Люди на це вже не звертають уваги і сприймають це як данину – ось найголовніше», – каже Геннадій Москаль.
Киянка Ганна живе за принципом «ніяких хабарів!» І не відступає від нього ніколи. Хоча спокуса буває великою. Не тому, що хочеться «дати на лапу», а тому, що іноді іншого виходу майже не залишається.
«Я ніколи не давала хабара, хоча знаю, що в нашій країні вижити таким чином доволі складно. Коли мене зупиняє інспектор ДАІ і натякає, що заплатити йому буде дешевше, з нашими немаленькими штрафами це певним чином спокушає». І як би складно не було, Ганна, каже, тримається, але поки що…
Щоб чиновники жили на одну зарплату
Лише палкими промовами хабарництво не подолаєш, додає Геннадій Москаль. На його думку, без чистки державного апарату не обійтись. Йдеться не про новий «37-й рік», а про суворий і водночас прозорий контроль заради того, щоб можновладці (як казав персонаж із радянського кінофільму «Бережись автомобіля») жили на одну зарплату, щоб чиновник витрачав стільки, скільки він заробляє.
«Потрібно ввести дві декларації: одна – про доходи, інша – про витрати. І встановити чіткий контроль, який закріпити за державною податковою адміністрацією, або ж утворити антикорупційне бюро (утримати ще 400 чоловік країні не дорого коштувало б)», – зазначив Геннадій Москаль.
«Варто легалізувати награбоване»
Одним із головних кроків для перемоги над корупцією є формалізація власності, наголошує правозахисник Дмитро Гройсман. За його словами, більшість майна Радянського союзу була свого часу приватизована чи відчужена, і дуже багато власників не хотіли б афішувати, що саме вони є тими, хто контролює ті чи інші підприємства, банки, земельні ресурси і т.д.
«Для первинного розподілу власності після того, як вона переходить з державної, це досить очевидний процес. Але цьому уже треба класти край. І варто вже якимось чином легалізувати те награбоване, що у нас існує в Україні. Тільки після цього можна говорити про те, що почнеться вторинний перерозподіл цієї власності, але вже за цивілізованими мірками», – сказав Дмитро Гройсман.
Рівень корумпованості експерти вираховують за десятибальною шкалою. Найвище 10 балів (корупції немає), найгірший - 0 (пік хабарництва). В Україні – 2,2 пункта.
* * * * * * * * * *
Організація Transparency International наголошує, що її дослідження, «Індекс сприйняття корупції», не вимірює наявність корупції – воно вимірює сприйняття наявності корупції серед урядовців і політиків, як її бачать експерти і представники ділових кіл в окремих країнах. Тож перша країна в списку не обов’язково вільна від корупції, а остання серед тих, які досліджували, – не конче найскорумпованіша у світі.
При цьому номер країни в списку чи зміна цього номера з часом самі по собі не свідчать про зміни в сприйнятті корупції – вирішальним є саме індекс, що аналізується за шкалою від 0 до 10: 0 – найвищий рівень сприйняття корупції, 10 – найнижчий.
Ба більше, навіть зміна індексу тієї чи іншої країни порівняно з іншим роком сама по собі не означає зміни в сприйнятті корупції, бо методологія досліджень із року в рік може змінюватися й давати непорівнянні результати.
Зниження ж індексу України до 2,2 минулого року (це останні наразі дані) порівняно з 2,5 позаминулого дослідники пояснюють політичним неспокоєм у державі. Вони звертають увагу, що політична корупція, корупція в державному й приватному секторі, а також високий рівень терпимості до неї серед громадян означають для України погану перспективу.
Поряд із Україною в останньому рейтингу «Трансперенсі Інтернешнл» – Росія, Зімбабве, Камерун та Кенія. Вже рукою сягнути до найкорумпованіших країн світу – Сомалі та Афганістану (останнє, 180-те, місце серед досліджених країн).
За корупцію до відповідальності притягнули півтисячі правоохоронців
Рейтинги рейтингами, а правоохоронці тим часом запевняють, що не сидять склавши руки і проти хапуг активно порушують кримінальні справи. І йдеться не про дрібних здирників, а про здирництво у великих розмірах.
За даними Генерального прокурора України Олександра Медведька, кількість кримінальних справ, які скеровано до суду про одержання хабара в великих розмірах, сягає 631.
«Тільки в січні Генеральною прокуратурою України порушено також декілька кримінальних справ на значні суми одержання хабарів. На жаль, до кримінальної відповідальності за корупційні злочини притягнуто понад 500 правоохоронців: 399 міліціонерів, 114 податківців, 21 митник, 15 прокурорів, 10 працівників СБУ, а також винесено звинувачувальні вироки стосовно 11 суддів», – повідомив Генеральний прокурор.
В Україні вистачає нормальних законів для боротьби з корупцією – не було тільки бажання влади, зазначає Іван Мирний, член парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією.
«Якщо ти сьогодні затримаєш, наприклад, якогось державного службовця на корупції, то відразу – тисячі дзвінків: «це дуже добра людина, залишіть його». У кого є гроші, той не сидить у тюрмі, тому люди й не бояться», – говорить Іван Мирний.
«Без хабара не можна ані народитися, ані померти»
Як можна побороти корупцію, коли політичне керівництво з нею не боролося в останні роки, запитує народний депутат, колишній заступник голови МВС Геннадій Москаль. А з іншого боку, він говорить, що українці настільки звиклися з корупцією, що сприймають її як норму.
«Люди звикли, що вони живуть у такій державі, що без хабара не можна ні народитися, ні померти, ні працевлаштуватися. Тобто це стало вже нормою життя. Люди на це вже не звертають уваги і сприймають це як данину – ось найголовніше», – каже Геннадій Москаль.
Киянка Ганна живе за принципом «ніяких хабарів!» І не відступає від нього ніколи. Хоча спокуса буває великою. Не тому, що хочеться «дати на лапу», а тому, що іноді іншого виходу майже не залишається.
«Я ніколи не давала хабара, хоча знаю, що в нашій країні вижити таким чином доволі складно. Коли мене зупиняє інспектор ДАІ і натякає, що заплатити йому буде дешевше, з нашими немаленькими штрафами це певним чином спокушає». І як би складно не було, Ганна, каже, тримається, але поки що…
Щоб чиновники жили на одну зарплату
Лише палкими промовами хабарництво не подолаєш, додає Геннадій Москаль. На його думку, без чистки державного апарату не обійтись. Йдеться не про новий «37-й рік», а про суворий і водночас прозорий контроль заради того, щоб можновладці (як казав персонаж із радянського кінофільму «Бережись автомобіля») жили на одну зарплату, щоб чиновник витрачав стільки, скільки він заробляє.
«Потрібно ввести дві декларації: одна – про доходи, інша – про витрати. І встановити чіткий контроль, який закріпити за державною податковою адміністрацією, або ж утворити антикорупційне бюро (утримати ще 400 чоловік країні не дорого коштувало б)», – зазначив Геннадій Москаль.
«Варто легалізувати награбоване»
Одним із головних кроків для перемоги над корупцією є формалізація власності, наголошує правозахисник Дмитро Гройсман. За його словами, більшість майна Радянського союзу була свого часу приватизована чи відчужена, і дуже багато власників не хотіли б афішувати, що саме вони є тими, хто контролює ті чи інші підприємства, банки, земельні ресурси і т.д.
«Для первинного розподілу власності після того, як вона переходить з державної, це досить очевидний процес. Але цьому уже треба класти край. І варто вже якимось чином легалізувати те награбоване, що у нас існує в Україні. Тільки після цього можна говорити про те, що почнеться вторинний перерозподіл цієї власності, але вже за цивілізованими мірками», – сказав Дмитро Гройсман.
Рівень корумпованості експерти вираховують за десятибальною шкалою. Найвище 10 балів (корупції немає), найгірший - 0 (пік хабарництва). В Україні – 2,2 пункта.
* * * * * * * * * *
Організація Transparency International наголошує, що її дослідження, «Індекс сприйняття корупції», не вимірює наявність корупції – воно вимірює сприйняття наявності корупції серед урядовців і політиків, як її бачать експерти і представники ділових кіл в окремих країнах. Тож перша країна в списку не обов’язково вільна від корупції, а остання серед тих, які досліджували, – не конче найскорумпованіша у світі.
При цьому номер країни в списку чи зміна цього номера з часом самі по собі не свідчать про зміни в сприйнятті корупції – вирішальним є саме індекс, що аналізується за шкалою від 0 до 10: 0 – найвищий рівень сприйняття корупції, 10 – найнижчий.
Ба більше, навіть зміна індексу тієї чи іншої країни порівняно з іншим роком сама по собі не означає зміни в сприйнятті корупції, бо методологія досліджень із року в рік може змінюватися й давати непорівнянні результати.
Зниження ж індексу України до 2,2 минулого року (це останні наразі дані) порівняно з 2,5 позаминулого дослідники пояснюють політичним неспокоєм у державі. Вони звертають увагу, що політична корупція, корупція в державному й приватному секторі, а також високий рівень терпимості до неї серед громадян означають для України погану перспективу.
