Проблеми в містах
У загальноукраїнському масштабі проблеми з браком місць у дитячих садочках не існує, зазначає Ніна Омеляненко, начальник відділу дошкільної освіти Міністерства науки та освіти. Якщо і є черги на запис, то це трапляється на місцях. «Не можна так прямо визначити. У кожному місті, кожному мікрорайоні – своя ситуація. По всій Україні не можна сказати. Навіть по місту Києву важко сказати. Наприклад, у сільській місцевості або в невеликому містечку, черг немає. А в центрі Києва можуть бути».
Киянці Марині, матері трьохрічного сина, знадобилося півроку, аби влаштувати дитину у садочок. «В одному з садочків у черзі ми були на 147-му місці. Я жартувала, що швидше вже в мене дитина до школи піде. Але ми потрапили в інший садочок, чоловік якось домовився. Але і в цьому садочку групи переповнені – у нашій групі вже 29 дітей: ліжок, тумбочок для всіх не вистачає», - говорить киянка.
У Львові влаштувати дитину у садочок також проблема. Нині лише 60 відсотків львівських малюків відвідують дошкільні дитячі заклади. На початку 90-х у Львові працювали 175 таких установ, але протягом десяти останніх років 70 садочків зачинили. Міська влада тоді віддала приміщення в оренду під офіси, склади, редакції, церкви, половину приміщень просто продала, розповідає місцева кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук. Мерія запевняла, що у садочки ходити нікому. При цьому влада не врахувала тверджень експертів, про те, що через десять-двадцять років у місті фатально бракуватиме місць у дошкільних закладах.
Торік у Львові відкрили 11 додаткових груп для дітей. Цього року планують збільшити місця у 6 дошкільних закладах (а це кілька десятків нових груп). Останні роки у Львові активно вивільняють приміщення садочків від колишніх орендарів. Оренду у якої закінчився термін, просто не продовжують. «На цей рік плануємо завершення робіт у вивільнених приміщеннях. З жодним орендарем не продовжуємо термін оренди, звільняємо приміщення і шукаємо гроші на ремонт», зазначила начальник міського управління освіти Надія Оксенчук.
Якщо мерія й надалі створюватиме додаткові місця у садочках, відкриватиме дошкільні заклади, то у 2012 році 85% новонароджених діток зможуть відвідувати садочки. А поки батьки шукають будь-які шляхи, щоб влаштувати дитину у дошкільний заклад.
Брак дитсадків у Європі
Світлий чистий теплий, з якісною їжею, турботливими вихователями та ще й недалеко від дому – таким, в уявленні батьків, має бути дитячий садочок. Проте зараз, в Україні, щоб влаштувати малюка у дошкільний заклад, необхідно «вистояти в черзі» ледь не півроку.
Проблема браку місця у дитячих дошкільних установах добре відома і в Західній Європі. Зокрема, у Франції чи Бельгії батьки можуть зробити вибір між муніципальними (або комунальними) дитсадками або дитсадками, які належать окремим приватним власникам. Бельгійці та французи також мають можливість скористатися мережею міні-дитсадків, де вихователі доглядають за обмеженою кількістю дітей у себе вдома. Звичайно, ці «приватники» та їх домашня інфраструктура перебувають під пильним наглядом контролюючих органів та установ, розповів брюссельський кореспондент Радіо Свобода Віталій Єремиця. Різниця між державним та приватним дошкільним закладом Бельгії полягає головним чином у розмірі оплати. Муніципальні дитсадки встановлюють платню, залежно від сімейних прибутків, тому назагал є доволі доступними. Тим часом, приватні, як правило, дорожчі, бо ціни визначає сам власник закладу. Попит на місця у дитсадках у цій країні доволі великий, а кількість місць – обмежена. Тому, батьки-бельгійці можуть протягом тривалого часу чекати у черзі, доки не з’явиться вільне місце. Нерідко запис у чергу до того чи іншого дитсадка мати здійснює ще у період вагітності, пояснила в інтерв’ю Радо Свобода адміністратор одного із дошкільних закладів Брюсселя.
Щодо Франції, яка значиться серед лідерів Європи у контексті високої зайнятості жінок, то розширення мережі дитячих садків тут є одним із інструментів впливу на громадян з боку політиків. Тому, тема дуже актуальна, особливо, протягом передвиборчих кампаній.
Водночас, французька система дошкільних закладів вважається однією із кращих у Євросоюзі. На думку експертів, цей фактор досить активно сприяє росту кількості жінок, що працюють, а з іншого, утримує порівняно високий рівень народжуваності у державі.
Державні та приватні садочки
Індивідуальний підхід до кожної дитини - за таким принципом намагається працювати директор одного з київських приватних дитячих садочків Тетяна Зубченко. На вибір батьків та малят цілий спектр занять – музика, співи, рухомі ігри, театр. Щоправда коштує таке задоволення від ста до семисот гривень на місяць. «У дітей інколи буває не дуже позитивний досвід при відвідуванні звичайного садочка, часто буває, що приходить дитина до нас, батьки кажуть: не вийшло у нас відвідувати садочок, малюк зовсім не хоче колективу, відбили йому бажання відвідувати такі заклади… То ми над цим теж працюємо, у нас є психолог, яка спілкується з батьками та з дітьми. Тож ми потихеньку відновлюємо бажання дитини ходити в дитячий колектив». За словами директора дитсадка, групи в закладі заповнені. Але потенційним учням не відмовляють, а намагаються створювати невеличкі групи по 5-6 чоловік.
900 гривень - середня зарплата вихователя у державному дитячому садочку, і вільних вакансій зараз немає, як не бракує зрештою, і вихованців, зазначає завідувач одного з таких дошкільних закладів Києва Тамара Давиденко. «Наш садочок на хорошому рівні. Половину, звичайно, займає оренда – у нас тут пенсійний фонд. В групах у нас десь 21-22 дитини, при нормі – 20. Умови нам це дозволяють. Усього в садочку зараз 132 дитини – це 6 груп».
У період низької народжуваності в середині 90-х дитячі садочки масово «перепрофільовувалися», їхні приміщення міська влада роздавала під офіси та державні установи, говорять фахівці. Цього року київська влада пообіцяла повернути дитячим садочкам їхні старі приміщення, і тим самим забезпечити місцями в дошкільних закладах понад 5 тисяч малюків.
У загальноукраїнському масштабі проблеми з браком місць у дитячих садочках не існує, зазначає Ніна Омеляненко, начальник відділу дошкільної освіти Міністерства науки та освіти. Якщо і є черги на запис, то це трапляється на місцях. «Не можна так прямо визначити. У кожному місті, кожному мікрорайоні – своя ситуація. По всій Україні не можна сказати. Навіть по місту Києву важко сказати. Наприклад, у сільській місцевості або в невеликому містечку, черг немає. А в центрі Києва можуть бути».
Киянці Марині, матері трьохрічного сина, знадобилося півроку, аби влаштувати дитину у садочок. «В одному з садочків у черзі ми були на 147-му місці. Я жартувала, що швидше вже в мене дитина до школи піде. Але ми потрапили в інший садочок, чоловік якось домовився. Але і в цьому садочку групи переповнені – у нашій групі вже 29 дітей: ліжок, тумбочок для всіх не вистачає», - говорить киянка.
У Львові влаштувати дитину у садочок також проблема. Нині лише 60 відсотків львівських малюків відвідують дошкільні дитячі заклади. На початку 90-х у Львові працювали 175 таких установ, але протягом десяти останніх років 70 садочків зачинили. Міська влада тоді віддала приміщення в оренду під офіси, склади, редакції, церкви, половину приміщень просто продала, розповідає місцева кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук. Мерія запевняла, що у садочки ходити нікому. При цьому влада не врахувала тверджень експертів, про те, що через десять-двадцять років у місті фатально бракуватиме місць у дошкільних закладах.
Торік у Львові відкрили 11 додаткових груп для дітей. Цього року планують збільшити місця у 6 дошкільних закладах (а це кілька десятків нових груп). Останні роки у Львові активно вивільняють приміщення садочків від колишніх орендарів. Оренду у якої закінчився термін, просто не продовжують. «На цей рік плануємо завершення робіт у вивільнених приміщеннях. З жодним орендарем не продовжуємо термін оренди, звільняємо приміщення і шукаємо гроші на ремонт», зазначила начальник міського управління освіти Надія Оксенчук.
Якщо мерія й надалі створюватиме додаткові місця у садочках, відкриватиме дошкільні заклади, то у 2012 році 85% новонароджених діток зможуть відвідувати садочки. А поки батьки шукають будь-які шляхи, щоб влаштувати дитину у дошкільний заклад.
Брак дитсадків у Європі
Світлий чистий теплий, з якісною їжею, турботливими вихователями та ще й недалеко від дому – таким, в уявленні батьків, має бути дитячий садочок. Проте зараз, в Україні, щоб влаштувати малюка у дошкільний заклад, необхідно «вистояти в черзі» ледь не півроку.
Проблема браку місця у дитячих дошкільних установах добре відома і в Західній Європі. Зокрема, у Франції чи Бельгії батьки можуть зробити вибір між муніципальними (або комунальними) дитсадками або дитсадками, які належать окремим приватним власникам. Бельгійці та французи також мають можливість скористатися мережею міні-дитсадків, де вихователі доглядають за обмеженою кількістю дітей у себе вдома. Звичайно, ці «приватники» та їх домашня інфраструктура перебувають під пильним наглядом контролюючих органів та установ, розповів брюссельський кореспондент Радіо Свобода Віталій Єремиця. Різниця між державним та приватним дошкільним закладом Бельгії полягає головним чином у розмірі оплати. Муніципальні дитсадки встановлюють платню, залежно від сімейних прибутків, тому назагал є доволі доступними. Тим часом, приватні, як правило, дорожчі, бо ціни визначає сам власник закладу. Попит на місця у дитсадках у цій країні доволі великий, а кількість місць – обмежена. Тому, батьки-бельгійці можуть протягом тривалого часу чекати у черзі, доки не з’явиться вільне місце. Нерідко запис у чергу до того чи іншого дитсадка мати здійснює ще у період вагітності, пояснила в інтерв’ю Радо Свобода адміністратор одного із дошкільних закладів Брюсселя.
Щодо Франції, яка значиться серед лідерів Європи у контексті високої зайнятості жінок, то розширення мережі дитячих садків тут є одним із інструментів впливу на громадян з боку політиків. Тому, тема дуже актуальна, особливо, протягом передвиборчих кампаній.
Водночас, французька система дошкільних закладів вважається однією із кращих у Євросоюзі. На думку експертів, цей фактор досить активно сприяє росту кількості жінок, що працюють, а з іншого, утримує порівняно високий рівень народжуваності у державі.
Державні та приватні садочки
Індивідуальний підхід до кожної дитини - за таким принципом намагається працювати директор одного з київських приватних дитячих садочків Тетяна Зубченко. На вибір батьків та малят цілий спектр занять – музика, співи, рухомі ігри, театр. Щоправда коштує таке задоволення від ста до семисот гривень на місяць. «У дітей інколи буває не дуже позитивний досвід при відвідуванні звичайного садочка, часто буває, що приходить дитина до нас, батьки кажуть: не вийшло у нас відвідувати садочок, малюк зовсім не хоче колективу, відбили йому бажання відвідувати такі заклади… То ми над цим теж працюємо, у нас є психолог, яка спілкується з батьками та з дітьми. Тож ми потихеньку відновлюємо бажання дитини ходити в дитячий колектив». За словами директора дитсадка, групи в закладі заповнені. Але потенційним учням не відмовляють, а намагаються створювати невеличкі групи по 5-6 чоловік.
900 гривень - середня зарплата вихователя у державному дитячому садочку, і вільних вакансій зараз немає, як не бракує зрештою, і вихованців, зазначає завідувач одного з таких дошкільних закладів Києва Тамара Давиденко. «Наш садочок на хорошому рівні. Половину, звичайно, займає оренда – у нас тут пенсійний фонд. В групах у нас десь 21-22 дитини, при нормі – 20. Умови нам це дозволяють. Усього в садочку зараз 132 дитини – це 6 груп».
У період низької народжуваності в середині 90-х дитячі садочки масово «перепрофільовувалися», їхні приміщення міська влада роздавала під офіси та державні установи, говорять фахівці. Цього року київська влада пообіцяла повернути дитячим садочкам їхні старі приміщення, і тим самим забезпечити місцями в дошкільних закладах понад 5 тисяч малюків.
