Жодних звинувачень українська міліція йому не висуває, бо затримали Марка Бен-Наїма за запитом російських колег. За даними правоохоронців, він з’явився в Криму менше як 5 років тому, а народився і прожив майже все своє життя в Москві під іменем Олег Бондаренко. У 2005 році отримав український паспорт уже на прізвище Бен-Наїм. Як стверджують, правоохоронці – вказавши неправдиві дані.
Відділ громадських зв’язків Головного управління МВС України в Криму повідомив, що у 1994-95 роках цей громадянин за звинуваченням у вимаганні та участі у злочинному угрупованні був засуджений російськими судами до 4 років ув’язнення. Але на оголошення вироку суду не з’явився і зник. Начебто, йому вдалося змінити прізвище – на Олега Гельмана, і виїхати до Ізраїлю. Там ще раз змінив прізвище і вже як Марк Бен-Наїм приїхав до Криму, а тут, вказавши неправдиві дані, отримав українського паспорта.
Далі займався адвокатською діяльністю, хоча не був адвокатом і не мав юридичної освіти. Називав себе правозахисником, став навіть членом деяких правозахисних організацій. Зрештою, міліція отримала «орієнтування» на нього з Росії, де він, за даними правоохоронців, перебував у федеральному розшуку. Начальник кримської міліції генерал Геннадій Москаль розповів журналістам, що, аби заплутати сліди фігурант цієї скандальної справи навіть «організував» власний похорон.
Сам Марк Бен-Наїм спростовував усі заяви Відділу громадських зв’язків Головного управління МВС України в Криму та начальника кримської міліції щодо його російського минулого і колишніх прізвищ. Його затримання правоохоронцями близькі до Партії регіонів мас-медіа і політичні діячі назвали «політично вмотивованим» і «помстою генерала Москаля», проти якого публічно виступав Бен-Наїм. Дружина останнього, Ірина Корзун повідомила, що затриманого принижували і знущалися в ізоляторі тимчасового утримування.
Бен-Наїм як політичний прапор
Міліція затримала Марка Бен-Наїма 19 січня. За повідомленням Відділу громадських зв’язків Головного управління МВС України в Криму, під час затримання він вів себе «неадекватно»: валявся по підлозі, бився об стіну, завивав і кричав. Генерал Геннадій Москаль заявив того ж дня, що готується екстрадиція Бен-Наїма до Росії. Усі документи передані до Міністерства юстиції України, яке має ухвалити рішення про екстрадицію.
Однак увечері 21 січня Київський місцевий суд Сімферополя відмовив правоохоронцям в арешті затриманого. В главку кримської міліції це пов’язали із тиском на суд з боку влади півострова і Партії регіонів, а також повідомили, що подають апеляцію і далі наполягатимуть на екстрадиції Бен-Наїма/Гельмана/Бондаренка до Росії або Ізраїлю.
Де зараз перебуває Марк Бен-Наїм не відомо, але в інтерв’ю урядовій Кримській інформаційній агенції він заявив, що скаржитиметься Уповноваженому з прав людини Верховної Ради України Ніні Карпачовій. За його словами, до нього в ізоляторі тимчасового утримання «застосовувалася фізична сила і психологічний тиск».
Разом з тим експерти кажуть, що ця скандальна історія все більше набирає політичного забарвлення. До 7 лютого тема екстрадиції Бен-Наїма/Гельмана/Бондаренка має шанс стати провідною на полях передвиборних битв.
Відділ громадських зв’язків Головного управління МВС України в Криму повідомив, що у 1994-95 роках цей громадянин за звинуваченням у вимаганні та участі у злочинному угрупованні був засуджений російськими судами до 4 років ув’язнення. Але на оголошення вироку суду не з’явився і зник. Начебто, йому вдалося змінити прізвище – на Олега Гельмана, і виїхати до Ізраїлю. Там ще раз змінив прізвище і вже як Марк Бен-Наїм приїхав до Криму, а тут, вказавши неправдиві дані, отримав українського паспорта.
Далі займався адвокатською діяльністю, хоча не був адвокатом і не мав юридичної освіти. Називав себе правозахисником, став навіть членом деяких правозахисних організацій. Зрештою, міліція отримала «орієнтування» на нього з Росії, де він, за даними правоохоронців, перебував у федеральному розшуку. Начальник кримської міліції генерал Геннадій Москаль розповів журналістам, що, аби заплутати сліди фігурант цієї скандальної справи навіть «організував» власний похорон.
Сам Марк Бен-Наїм спростовував усі заяви Відділу громадських зв’язків Головного управління МВС України в Криму та начальника кримської міліції щодо його російського минулого і колишніх прізвищ. Його затримання правоохоронцями близькі до Партії регіонів мас-медіа і політичні діячі назвали «політично вмотивованим» і «помстою генерала Москаля», проти якого публічно виступав Бен-Наїм. Дружина останнього, Ірина Корзун повідомила, що затриманого принижували і знущалися в ізоляторі тимчасового утримування.
Бен-Наїм як політичний прапор
Міліція затримала Марка Бен-Наїма 19 січня. За повідомленням Відділу громадських зв’язків Головного управління МВС України в Криму, під час затримання він вів себе «неадекватно»: валявся по підлозі, бився об стіну, завивав і кричав. Генерал Геннадій Москаль заявив того ж дня, що готується екстрадиція Бен-Наїма до Росії. Усі документи передані до Міністерства юстиції України, яке має ухвалити рішення про екстрадицію.
Однак увечері 21 січня Київський місцевий суд Сімферополя відмовив правоохоронцям в арешті затриманого. В главку кримської міліції це пов’язали із тиском на суд з боку влади півострова і Партії регіонів, а також повідомили, що подають апеляцію і далі наполягатимуть на екстрадиції Бен-Наїма/Гельмана/Бондаренка до Росії або Ізраїлю.
Де зараз перебуває Марк Бен-Наїм не відомо, але в інтерв’ю урядовій Кримській інформаційній агенції він заявив, що скаржитиметься Уповноваженому з прав людини Верховної Ради України Ніні Карпачовій. За його словами, до нього в ізоляторі тимчасового утримання «застосовувалася фізична сила і психологічний тиск».
Разом з тим експерти кажуть, що ця скандальна історія все більше набирає політичного забарвлення. До 7 лютого тема екстрадиції Бен-Наїма/Гельмана/Бондаренка має шанс стати провідною на полях передвиборних битв.
