Успіхи Китаю щодо економічного зростання в останні три місяці 2009 року, коли темпи його росту сягали понад 8 відсотків, змусив експертів вести мову про ймовірне перевищення китайцями у найближчий час головних економічних показників Японії.
Але Ма Цзяньтан, комісар національного статистичного бюро Китаю, зауважує: «Незалежно від рейтингу Китаю в світовій економіці минулого року, ми ще фактично сильно відстаємо у виробництві ВВП на душу населення від світової сотні найпередовіших країн. Велике населення, слабка економічна база і обмежені ресурси з масштабною бідністю пересічних громадян – все це залишається переважаючим у нинішньому Китаї».
Економісти заявляють, що для збереження соціальної стабільності Китай потребує щорічних середніх темпів зростання не нижчих від 8 відсотків. У світі з надією дивляться на китайську економіку, але в самому Китаї бояться інфляції. Той же Ма Цзяньтан каже, що Пекін мусить контролювати пропорції зростання економіки і споживчих цін, а вирівнювання темпів зростання з інфляційними очікуваннями – це є серйозною проблемою.
На Заході чекають пом’якшення Пекіна щодо курсу китайського юаня
Центральний банк Китаю зберіг стійкий курс свого юаня стосовно долара від кінця 2008 року, щоб втримати свою конкурентоспроможність в експорті. Але у світі очікують пом’якшення валютної політики Пекіна у найближчі місяці для відновлення балансу у світовій економіці.
Світовий банк дає не дуже втішний проноз на другу половину 2010 року, коли внаслідок ослаблення впливу програм стимулювання очікують сповільнення росту економік. Тут сподіваються на Китай, котрий поведе світ із рецесії та допоможе досягнути майже 3 відсотків глобального зростання цього року, тоді як у 2009-му був спад у понад 2 відсотки.
Експерти кажуть, що подальші перспективи світової економіки «не визначені», особливо, що стосується 2011 року. Ендрю Бернс, чільний автор доповіді Світового банку, говорить, що все залежить від наступних 6 місяців, як уряди припинять програми стимулювання, і не виключено, що 2011-й ознаменується зростанням у 2-3 відсотки.
«Велика проблема, яка стоїть перед країнами, що розвиваються, та індустріальним країнами: як зняти фінансові, грошові стимули, не руйнуючи при цьому зростання», – наголошує Ендрю Бернс.
Хоча чимало експертів прогнозують досить тривале подолання наслідків глобальної кризи, особливо у відновленні зайнятості, кажуть, що найбільше криза позначиться на бідних країнах, які спираються на гранти або субсидії і кредитування від світових банків.
Але Ма Цзяньтан, комісар національного статистичного бюро Китаю, зауважує: «Незалежно від рейтингу Китаю в світовій економіці минулого року, ми ще фактично сильно відстаємо у виробництві ВВП на душу населення від світової сотні найпередовіших країн. Велике населення, слабка економічна база і обмежені ресурси з масштабною бідністю пересічних громадян – все це залишається переважаючим у нинішньому Китаї».
Економісти заявляють, що для збереження соціальної стабільності Китай потребує щорічних середніх темпів зростання не нижчих від 8 відсотків. У світі з надією дивляться на китайську економіку, але в самому Китаї бояться інфляції. Той же Ма Цзяньтан каже, що Пекін мусить контролювати пропорції зростання економіки і споживчих цін, а вирівнювання темпів зростання з інфляційними очікуваннями – це є серйозною проблемою.
На Заході чекають пом’якшення Пекіна щодо курсу китайського юаня
Центральний банк Китаю зберіг стійкий курс свого юаня стосовно долара від кінця 2008 року, щоб втримати свою конкурентоспроможність в експорті. Але у світі очікують пом’якшення валютної політики Пекіна у найближчі місяці для відновлення балансу у світовій економіці.
Світовий банк дає не дуже втішний проноз на другу половину 2010 року, коли внаслідок ослаблення впливу програм стимулювання очікують сповільнення росту економік. Тут сподіваються на Китай, котрий поведе світ із рецесії та допоможе досягнути майже 3 відсотків глобального зростання цього року, тоді як у 2009-му був спад у понад 2 відсотки.
Експерти кажуть, що подальші перспективи світової економіки «не визначені», особливо, що стосується 2011 року. Ендрю Бернс, чільний автор доповіді Світового банку, говорить, що все залежить від наступних 6 місяців, як уряди припинять програми стимулювання, і не виключено, що 2011-й ознаменується зростанням у 2-3 відсотки.
«Велика проблема, яка стоїть перед країнами, що розвиваються, та індустріальним країнами: як зняти фінансові, грошові стимули, не руйнуючи при цьому зростання», – наголошує Ендрю Бернс.
Хоча чимало експертів прогнозують досить тривале подолання наслідків глобальної кризи, особливо у відновленні зайнятості, кажуть, що найбільше криза позначиться на бідних країнах, які спираються на гранти або субсидії і кредитування від світових банків.
