Упродовж року, за висновками й рекомендаціями Національної комісії з питань захисту суспільної моралі, було порушено понад 130 кримінальних справ, у яких ідеться про заборону фільмів, книг та інших творів мистецтва. Експерти визнали, що вони містять порнографію та пропаганду насильства. Серед найгучніших заборон – роман Олеся Ульяненка «Жінка його мрії».
Такі дії Нацкомісії суперечать самим засадам демократії та свободи слова, переконаний художник і драматург Лесь Подерв’янський.
«Що таке демократична держава? Це інституція, яку ми з вами найняли, аби вона надавала нам спектр послуг. Так, я не можу купити собі трохи міліції, але хочу, аби мене не лупцювали на вулиці. Тому я замовляю їх в держави, за свої податки. Але, щоби вона вчила мене, що дивитися, що читати, як малювати – я такого не замовляв!», – пояснює свою позицію митець.
Розвинені країни дбають про мораль «тоншими» методами – правозахисник
Але головне те, що подібні дії Національної комісії не відповідають Конституції України та міжнародним нормам, переконаний голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
«Інформація – це до правова, до політична реальність, в яку демократична держава не може втручатися. Спроби втрутитися – це є рудименти радянського тоталітаризму, і це порушення конституційних прав людини. За кордоном оберігають дітей від порнографії, наприклад. Є окремі магазини, телеканали з платним доступом. Вони використовують тонкі технології а не б’ють навмання, як ми», –зауважує пан Захаров.
Письменники Лесь Подерев’янський, Сергій Жадан, Юрій Андрухович Андрій Бондар та інші митці розпочали безстрокову акцію, метою якої є оскарження рішень Комісії з питань моралі, якнайактивніше обговорення татуйованих нею тем, а в підсумку – закриття Комісії та зміна закону «Про захист суспільної моралі». Проте за словами письменника Андрія Бондаря, зробити це буде важко, оскільки дії комісії відображають інтереси членів уряду, передовсім ініціатора створення комісії віце-прем’єра Івана Васюника. А крім того – її діяльність створює умови для контролю за митцями з боку держави, і навіть отримання коштів за дозвіл того чи іншого твору, підсумовує письменник.
«Втративши моральність – втратимо демократію»
Натомість голова Національної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький наголошує, що його робота сприяє становленню демократичних стандартів у суспільстві, а не загрожує їм.
«Види діяльності, які заборонені українськими законами, є, зокрема, пропаганда насильства, порнографії, наркоманії, ксенофобії, неповага до поглядів іншої людини. Що з перерахованого мною може розглядатися як дозволене в інших державах, і чому ми маємо бути гіршими за інші країни, які захищають свій інформаційний простір? Якщо цього не робити – зросте злочинність, а це буде сприяти виникнення диктатури», – наголошує Василь Костицький.
При цьому він зазначає, що в разі закриття комісії з питань моралі вплив масової культури на молоде покоління буде просто нищівним. За статистикою, яку наводить посадовець, внаслідок пропаганди насильства та злочинності з екранів майже 40 відсотків опитаних дітей зізнаються, що здатні порушити закон.
Нещодавно представники Нацкомісії заявили, що діють в інтересах так званої моральної більшості, яка є в Україні. Після цієї заяви Харківська правозахисна група провела кілька опитувань щодо ставлення українців до книг та фільмів, які визнали аморальними. У підсумку – 85 відсотків опитаних виступили проти заборони цих творів.
Такі дії Нацкомісії суперечать самим засадам демократії та свободи слова, переконаний художник і драматург Лесь Подерв’янський.
«Що таке демократична держава? Це інституція, яку ми з вами найняли, аби вона надавала нам спектр послуг. Так, я не можу купити собі трохи міліції, але хочу, аби мене не лупцювали на вулиці. Тому я замовляю їх в держави, за свої податки. Але, щоби вона вчила мене, що дивитися, що читати, як малювати – я такого не замовляв!», – пояснює свою позицію митець.
Розвинені країни дбають про мораль «тоншими» методами – правозахисник
Але головне те, що подібні дії Національної комісії не відповідають Конституції України та міжнародним нормам, переконаний голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
«Інформація – це до правова, до політична реальність, в яку демократична держава не може втручатися. Спроби втрутитися – це є рудименти радянського тоталітаризму, і це порушення конституційних прав людини. За кордоном оберігають дітей від порнографії, наприклад. Є окремі магазини, телеканали з платним доступом. Вони використовують тонкі технології а не б’ють навмання, як ми», –зауважує пан Захаров.
Письменники Лесь Подерев’янський, Сергій Жадан, Юрій Андрухович Андрій Бондар та інші митці розпочали безстрокову акцію, метою якої є оскарження рішень Комісії з питань моралі, якнайактивніше обговорення татуйованих нею тем, а в підсумку – закриття Комісії та зміна закону «Про захист суспільної моралі». Проте за словами письменника Андрія Бондаря, зробити це буде важко, оскільки дії комісії відображають інтереси членів уряду, передовсім ініціатора створення комісії віце-прем’єра Івана Васюника. А крім того – її діяльність створює умови для контролю за митцями з боку держави, і навіть отримання коштів за дозвіл того чи іншого твору, підсумовує письменник.
«Втративши моральність – втратимо демократію»
Натомість голова Національної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький наголошує, що його робота сприяє становленню демократичних стандартів у суспільстві, а не загрожує їм.
«Види діяльності, які заборонені українськими законами, є, зокрема, пропаганда насильства, порнографії, наркоманії, ксенофобії, неповага до поглядів іншої людини. Що з перерахованого мною може розглядатися як дозволене в інших державах, і чому ми маємо бути гіршими за інші країни, які захищають свій інформаційний простір? Якщо цього не робити – зросте злочинність, а це буде сприяти виникнення диктатури», – наголошує Василь Костицький.
При цьому він зазначає, що в разі закриття комісії з питань моралі вплив масової культури на молоде покоління буде просто нищівним. За статистикою, яку наводить посадовець, внаслідок пропаганди насильства та злочинності з екранів майже 40 відсотків опитаних дітей зізнаються, що здатні порушити закон.
Нещодавно представники Нацкомісії заявили, що діють в інтересах так званої моральної більшості, яка є в Україні. Після цієї заяви Харківська правозахисна група провела кілька опитувань щодо ставлення українців до книг та фільмів, які визнали аморальними. У підсумку – 85 відсотків опитаних виступили проти заборони цих творів.
