– Ці вибори я розглядаю не з точки зору того, котрий з кандидатів буде першим (чи першою) і хто в кінці виграє вибори. Для мене ці вибори є етапом у формуванні модерної, сучасної української держави, громадянського суспільства, нового народу. І тут, здається, для мене найбільш цікаве не стільки, хто виграє вибори, а те, як власне громадяни України всіх регіонів, усіх національностей, і мов, і релігій – як вони себе поведуть на цих виборах.
– І чого Ви очікуєте?
– Передбачати дуже небезпечно. Ви знаєте цей дотеп американський: «Дуже важко передбачати майбутнє». Та й не для мене це. Це не моя професія. Мене цікавить власне сам процес, чи вибори будуть чесні. Чи громадяни братимуть в них активну участь? Маю надію, що ніхто не голосуватиме «Проти всіх», бо це просто політичний нонсенс. Мені цікаво, чи молоде покоління буде голосувати. Пам'ятаймо, що цього року будуть голосувати, мають право голосувати ті люди, яких іще на світі не було до 1991 року. Отже, ці питання є для мене найбільш цікавими.
– Можливо, Вам буде цікаво знати, що у самому лише Нью-Йорку в українському консулаті зареєструвалося на вибори для голосування понад 8 тисяч українських громадян.
– Це мене дуже тішить. Я маю надію, що таких громадян на голосуванні буде більше. Нам варто пам'ятати, та й тим, хто в Україні, варто знати, що це не так легко й не так просто – їхати до Нью-Йорка, наприклад, із Бостона, бо у Бостоні голосувати не можна, а тут є українці. Та й у Пенсільванії нема консулату, і треба буде їм їхати до Вашингтона. Тобто, це дуже добре свідчить про українських громадян, що вони хочуть голосувати. Маю надію, що також у Донецьку, Тернополі й Ужгороді будуть голосувати. Для мене, як для історика, цікавим буде розподіл між кандидатами по регіонах. Чи можна буде сказати, що відбувається процес формування політичних кандидатур, які вже не є суто регіональними. Якщо за Януковича будуть голосувати у Західній Україні більше, ніж 5 років тому. Якщо за кандидатів, скажімо, демократично-національних типу Тимошенко чи Ющенка, голосуватимуть на Сході більше, ніж раніше. Йдеться не про більшість. Це вже буде, як на мене, позитивним знаком того, що Україна інтегрується.
– І чого Ви очікуєте?
– Передбачати дуже небезпечно. Ви знаєте цей дотеп американський: «Дуже важко передбачати майбутнє». Та й не для мене це. Це не моя професія. Мене цікавить власне сам процес, чи вибори будуть чесні. Чи громадяни братимуть в них активну участь? Маю надію, що ніхто не голосуватиме «Проти всіх», бо це просто політичний нонсенс. Мені цікаво, чи молоде покоління буде голосувати. Пам'ятаймо, що цього року будуть голосувати, мають право голосувати ті люди, яких іще на світі не було до 1991 року. Отже, ці питання є для мене найбільш цікавими.
– Можливо, Вам буде цікаво знати, що у самому лише Нью-Йорку в українському консулаті зареєструвалося на вибори для голосування понад 8 тисяч українських громадян.
– Це мене дуже тішить. Я маю надію, що таких громадян на голосуванні буде більше. Нам варто пам'ятати, та й тим, хто в Україні, варто знати, що це не так легко й не так просто – їхати до Нью-Йорка, наприклад, із Бостона, бо у Бостоні голосувати не можна, а тут є українці. Та й у Пенсільванії нема консулату, і треба буде їм їхати до Вашингтона. Тобто, це дуже добре свідчить про українських громадян, що вони хочуть голосувати. Маю надію, що також у Донецьку, Тернополі й Ужгороді будуть голосувати. Для мене, як для історика, цікавим буде розподіл між кандидатами по регіонах. Чи можна буде сказати, що відбувається процес формування політичних кандидатур, які вже не є суто регіональними. Якщо за Януковича будуть голосувати у Західній Україні більше, ніж 5 років тому. Якщо за кандидатів, скажімо, демократично-національних типу Тимошенко чи Ющенка, голосуватимуть на Сході більше, ніж раніше. Йдеться не про більшість. Це вже буде, як на мене, позитивним знаком того, що Україна інтегрується.
