Нині настав час, щоб союз НАТО «поновив своє зобов’язання» гарантувати безпеку своїх членів у дедалі небезпечнішому світі, вважає Мадлейн Олбрайт. Цю думку колишня держсекретар США висловила на відкритті вчорашньої конференції в Празі, що її було присвячено переглядові місії Північноатлантичного союзу в нинішньому столітті.
Колишня голова американської дипломатії очолює групу експертів, яка розробляє нову стратегічну концепцію НАТО, що її мають розглядати на саміті Північноатлантичного союзу в квітні в Лісабоні.
Попередню, нині чинну стратегічну концепцію, ухвалили ще десять років тому, 1999-го, ще перед тим, як низка країн стала активними новими членами НАТО, й перед терактами 11 вересня 2001 року, нагадала Олбрайт.
«Тому я вважаю, що альянс, якому 60 років, – дехто з нас трохи старший, – потребує поновити відданість своїм зобов’язанням, поновити свої обіцянки», – заявила вона.
Схід Європи боїться беззахисності перед Росією
Перегляд стратегічної концепції НАТО відбувається в час, коли нові його члени, переважно колишні радянські сателіти зі Східної Європи, дедалі більше тривожаться через новітню агресивність Росії й непокояться щодо здатності трансатлантичного союзу захистити їх. Зокрема, Польща й країни Балтії стурбовані, що нинішні східні кордони НАТО практично беззахисні.
У регіоні також побоюються, що 5-ту статтю Вашингтонського договору, яка передбачає колективний захист потерпілого члена, можуть і не виконати в разі можливого нападу на якусь із цих країн Росії.
Олбрайт у відповідь на такі настрої заявила, що турбуватися через це не варто. «Немає сумніву, що гарантії захисту є важливим елементом концепції, що 5-та стаття є центральною для НАТО. І водночас дуже важливо також перезавантажити наші відносини з Росією», – додала вона.
А ще деякі з нових членів також занепокоєні, що такі місії Північноатлантичного союзу в далеких краях, як-от в Афганістані, залишають у самих його членах надто мало ресурсів для оборони. Тож чільні представники США вже заявляли, що нова стратегічна концепція має врівноважити ці дві потреби.
Олбрайт же наголосила, що такі операції НАТО поза межами країн-членів самі по собі важливі для безпеки у світі. «Я переконана, що це частина створення стабільності, яка важлива в 21-му столітті не лише безпосередньо для членів НАТО, а й для інших країн», – вважає вона.
Колишня голова американської дипломатії очолює групу експертів, яка розробляє нову стратегічну концепцію НАТО, що її мають розглядати на саміті Північноатлантичного союзу в квітні в Лісабоні.
Попередню, нині чинну стратегічну концепцію, ухвалили ще десять років тому, 1999-го, ще перед тим, як низка країн стала активними новими членами НАТО, й перед терактами 11 вересня 2001 року, нагадала Олбрайт.
«Тому я вважаю, що альянс, якому 60 років, – дехто з нас трохи старший, – потребує поновити відданість своїм зобов’язанням, поновити свої обіцянки», – заявила вона.
Схід Європи боїться беззахисності перед Росією
Перегляд стратегічної концепції НАТО відбувається в час, коли нові його члени, переважно колишні радянські сателіти зі Східної Європи, дедалі більше тривожаться через новітню агресивність Росії й непокояться щодо здатності трансатлантичного союзу захистити їх. Зокрема, Польща й країни Балтії стурбовані, що нинішні східні кордони НАТО практично беззахисні.
У регіоні також побоюються, що 5-ту статтю Вашингтонського договору, яка передбачає колективний захист потерпілого члена, можуть і не виконати в разі можливого нападу на якусь із цих країн Росії.
Олбрайт у відповідь на такі настрої заявила, що турбуватися через це не варто. «Немає сумніву, що гарантії захисту є важливим елементом концепції, що 5-та стаття є центральною для НАТО. І водночас дуже важливо також перезавантажити наші відносини з Росією», – додала вона.
А ще деякі з нових членів також занепокоєні, що такі місії Північноатлантичного союзу в далеких краях, як-от в Афганістані, залишають у самих його членах надто мало ресурсів для оборони. Тож чільні представники США вже заявляли, що нова стратегічна концепція має врівноважити ці дві потреби.
Олбрайт же наголосила, що такі операції НАТО поза межами країн-членів самі по собі важливі для безпеки у світі. «Я переконана, що це частина створення стабільності, яка важлива в 21-му столітті не лише безпосередньо для членів НАТО, а й для інших країн», – вважає вона.
