Колядки виникли в дохристиянський період як пісні-віншування бога Коляди, день народження якого справляли в день зимового сонцестояння. Тож спочатку колядки були язичницькими, і в них славили членів родини – господаря, господиню та їхніх дітей, зазначає етнограф Наталя Громова. Лише наприкінці 18 століття головне місце в колядках займає образ Сина Божого.
«Язичницькі колядки зараз взагалі мало хто чув. Їх ще співають у Карпатах, у бойків та гуцулів, але в дуже малій кількості, – розповідає етнограф. – А так, загалом по Україні залишилися християнські колядки. В давнину колядки символізували добробут, багатство, здоров’я, прибуток у родину. Колядувати повинні чоловіки, а от щедрувати – жінки. Для дітей є окремі колядки, це окремий вид колядування, бо діти збирають подарунки для себе. Дорослі ж чоловіки-колядники збирають гроші на церкву».
За часів Радянського Союзу колядувати заборонялося. Це вважалося проявом релігійності та українського буржуазного націоналізму. Ватаги колядників розганяла міліція, пригадує керівник фольклорного хору «Гомін» Леопольд Ященко. «Я ніколи не забуду, як у 1972-му році зібралася наша громада біля головної ялинки, – каже він. – Туди прийшла міліція, розігнала колядників, а найбільш активних заарештували, дали їм по 15 днів і хлопців постригли наголо».
Колядки поширені по всій Україні – від Карпат до Приазов’я, зазначає соліст етнографічного гурту «Божичі» Ілля Фетисов. Кожен регіон має свої мелодії, сюжети, проте трапляються подібності в різних етнографічних областях. Наприклад, сюжет втечі Божої Матері з немовлям популярний і на Гуцульщині, і на Поділлі. «Часто в колядках зустрічаються апокрифічні сюжети, прямих аналогів яким нема в Біблії. Ми записували колядки в багатьох регіонах України, – зазначає Ілля Фетисов. – На сході: в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській областях, і на заході: в Івано-франківській, Львівській. Звичайно, кожен регіон накладає свій відбиток, але в цьому і багатство народної традиції, що в кожному селі можна записати щось цікаве, новеньке і особливе».
Колядки в сучасному житті
Колядки поширені і серед інших європейських народів, але ніде, крім України, ви не знайдете такого розмаїття світських і церковних колядок, таких різних за мелодією та сюжетами, – запевняє композитор, співачка, заслужена артистка України Леся Горова. «Це такий скарб нашого народу, якого інші не мають. Я пишу різні пісні, але дуже багато з них – це саме колядки. З дитинства мене вчили народних колядок батьки і бабуся, якій зараз іде 96-й рік. Жодними канонами я не керуюся, але знаю, що найкраще пишуться колядки саме тоді, коли ми святкуємо свято Різдва», – розповіла пані Горова.
Пройшовши випробування тисячоліттями, українська колядка не втратила своєї привабливості і досі, каже соліст рок-гурту «Плач Єремії» Тарас Чубай, який кілька років тому випустив альбом колядок у сучасній обробці, а нині працює у студії над черговою різдвяною співанкою. «Саме зараз працюю над різдвяною піснею новітньою. Кость Москалець написав, ми рік тому грали її на фестивалі «Наше Різдво», а зараз буде більш цікава вже студійна версія. Також у мене був альбом колядок в сучасній обробці «Наше Різдво», – повідомив співак.
Наскільки зараз популярні колядки з’ясовувала кореспондентка Радіо Свобода Марічка Набока. Вона попрямувала на Майдан Незалежності, де можна купити українську музику і поспілкувалася з продавцями.
Олег продає українську музику на Майдані майже від часів проголошення незалежності, вже 18 років. Асортимент багатий: у ятці є і українська сучасна, і народна музика в обробці, і автентичні народні співи та інструментальні композиції. Олег каже, що охочі купити колядки та щедрівки в передноворічний час були в усі роки. Але кількість покупців не зростає. «В усі роки однаково, не було такого періоду, щоб колядки не брали перед святами, – наголошує він. – Сьогодні продали штук 20 дисків, вчора – штук 15 колядок та щедрівок. Так продаємо щодня в передноворічні місяці».
Купують і іноземці, і українці. Часто вибирають колядки у дитячому виконанні. «Беруть для дітей, щоб вони вчилися. Зараз беруть також «Пікардійську Терцію», вона більш сучасна. Решта – на любителів, тому автентику – менше. Але купують люди за 40 років, такі вже старші», – розповів Олег. Тож торгівля дисками з українським фольклором в передноворічні тижні йде добре. Єдиним мінусом є те, що самі люди колядують менше, більшість – просто слухає записи, стверджують продавці.
«Язичницькі колядки зараз взагалі мало хто чув. Їх ще співають у Карпатах, у бойків та гуцулів, але в дуже малій кількості, – розповідає етнограф. – А так, загалом по Україні залишилися християнські колядки. В давнину колядки символізували добробут, багатство, здоров’я, прибуток у родину. Колядувати повинні чоловіки, а от щедрувати – жінки. Для дітей є окремі колядки, це окремий вид колядування, бо діти збирають подарунки для себе. Дорослі ж чоловіки-колядники збирають гроші на церкву».
За часів Радянського Союзу колядувати заборонялося. Це вважалося проявом релігійності та українського буржуазного націоналізму. Ватаги колядників розганяла міліція, пригадує керівник фольклорного хору «Гомін» Леопольд Ященко. «Я ніколи не забуду, як у 1972-му році зібралася наша громада біля головної ялинки, – каже він. – Туди прийшла міліція, розігнала колядників, а найбільш активних заарештували, дали їм по 15 днів і хлопців постригли наголо».
Колядки поширені по всій Україні – від Карпат до Приазов’я, зазначає соліст етнографічного гурту «Божичі» Ілля Фетисов. Кожен регіон має свої мелодії, сюжети, проте трапляються подібності в різних етнографічних областях. Наприклад, сюжет втечі Божої Матері з немовлям популярний і на Гуцульщині, і на Поділлі. «Часто в колядках зустрічаються апокрифічні сюжети, прямих аналогів яким нема в Біблії. Ми записували колядки в багатьох регіонах України, – зазначає Ілля Фетисов. – На сході: в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській областях, і на заході: в Івано-франківській, Львівській. Звичайно, кожен регіон накладає свій відбиток, але в цьому і багатство народної традиції, що в кожному селі можна записати щось цікаве, новеньке і особливе».
Колядки в сучасному житті
Колядки поширені і серед інших європейських народів, але ніде, крім України, ви не знайдете такого розмаїття світських і церковних колядок, таких різних за мелодією та сюжетами, – запевняє композитор, співачка, заслужена артистка України Леся Горова. «Це такий скарб нашого народу, якого інші не мають. Я пишу різні пісні, але дуже багато з них – це саме колядки. З дитинства мене вчили народних колядок батьки і бабуся, якій зараз іде 96-й рік. Жодними канонами я не керуюся, але знаю, що найкраще пишуться колядки саме тоді, коли ми святкуємо свято Різдва», – розповіла пані Горова.
Пройшовши випробування тисячоліттями, українська колядка не втратила своєї привабливості і досі, каже соліст рок-гурту «Плач Єремії» Тарас Чубай, який кілька років тому випустив альбом колядок у сучасній обробці, а нині працює у студії над черговою різдвяною співанкою. «Саме зараз працюю над різдвяною піснею новітньою. Кость Москалець написав, ми рік тому грали її на фестивалі «Наше Різдво», а зараз буде більш цікава вже студійна версія. Також у мене був альбом колядок в сучасній обробці «Наше Різдво», – повідомив співак.
Наскільки зараз популярні колядки з’ясовувала кореспондентка Радіо Свобода Марічка Набока. Вона попрямувала на Майдан Незалежності, де можна купити українську музику і поспілкувалася з продавцями.
Олег продає українську музику на Майдані майже від часів проголошення незалежності, вже 18 років. Асортимент багатий: у ятці є і українська сучасна, і народна музика в обробці, і автентичні народні співи та інструментальні композиції. Олег каже, що охочі купити колядки та щедрівки в передноворічний час були в усі роки. Але кількість покупців не зростає. «В усі роки однаково, не було такого періоду, щоб колядки не брали перед святами, – наголошує він. – Сьогодні продали штук 20 дисків, вчора – штук 15 колядок та щедрівок. Так продаємо щодня в передноворічні місяці».
Купують і іноземці, і українці. Часто вибирають колядки у дитячому виконанні. «Беруть для дітей, щоб вони вчилися. Зараз беруть також «Пікардійську Терцію», вона більш сучасна. Решта – на любителів, тому автентику – менше. Але купують люди за 40 років, такі вже старші», – розповів Олег. Тож торгівля дисками з українським фольклором в передноворічні тижні йде добре. Єдиним мінусом є те, що самі люди колядують менше, більшість – просто слухає записи, стверджують продавці.
