Звертаючись до пленарного засідання конференції зі змін клімату в Копенгагені, Барак Обама наголосив: «Питання у тому, чи ми підемо далі разом, чи розколемося і будемо діяти поодинці».
Президент США закликав лідерів понад 100 країн світу до чесності і встановлення необхідного контролю над викидами парникових газів в атмосферу.
«Ми повинні мати механізм, щоб упевнитися, чи дотримуємося ми наших зобов’язань, і обмінюватися інформацією у прозорому режимі. Ці заходи не мають бути насильницькими чи обмежувати суверенітет. Але вони повинні, однак, гарантувати, що згода варта довіри і що ми дотримуємося наших взаємних зобов’язань. Без такої відповідальності будь-яка угода була б марними словами на папері», – сказав американський керівник.
Розбіжності між багатим і бідними країнами все ж заважають
Ці слова Обами сприйняли як прямий натяк Китаю, котрий, як кажуть інші держави, намагається уникнути зусиль ООН домогтися незалежного контролю і перевірки рівня викидів кожної країни.
Зауваження президента США пролунали одразу ж після виступу прем’єр-міністра Китаю Веня Цзябао, який заявив, що будь-які дії його країни будуть тільки суто «добровільні» і що викиди в атмосферу Китаю все одно будуть зростати, бо йдеться про «виведення мільйонів своїх громадян із бідності».
Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун також переконував світових лідерів у прагненні до «здорового глузду і хоробрості». Його підтримував прем’єр-міністр Індії Манмоган Сінг, який закликав учасників зустрічі продовжити переговори і після неї, в 2010 році, щоб досягти успішної угоди.
Двотижнева конференція під егідою ООН у Копенгагені мала витворити механізми нової угоди, котра б замінили Кіотський протокол, що завершує свою дію у 2012 році. Але завадили розбіжності між багатими й бідними країнами. Багато залежало від позицій США і Китаю, двох найбільших забруднювачів атмосфери тепловими викидами.
Шведський прем’єр-міністр Фредрік Райнфельдт, країна якого головує нині в ЄС, заявив сьогодні журналістам про наміри учасників саміту: «Є глибокі розбіжності в поглядах і уявленнях, як досягти угоди. Ми будемо докладати всіх зусиль до згоди до останньої миті цієї конференції».
Відразу ж після прибуття в Копенгаґен у п’ятницю Барак Обама мав незаплановані зустрічі з лідерами ключових держав – Великої Британії, Франції, Німеччини, Індії, Бразилії та низки інших. Але заключний текст саміту не був узгоджений і після цього.
Проект, цитований зранку агентствами, пропонував обмежити глобальне зростання температур на наступні десятиріччя 2 градусами за Цельсієм. Також тут ішлося про надання багатими країнами щороку 100 мільярдів доларів для бідних країн до 2020 року, щоб ті пристосувалися до нових умов економічного розвитку та змін клімату. Але в проекті ще не було конкретних зобов’язань промислово розвинених держав щодо масштабів скорочення емісій до 2020 року.
Президент США закликав лідерів понад 100 країн світу до чесності і встановлення необхідного контролю над викидами парникових газів в атмосферу.
«Ми повинні мати механізм, щоб упевнитися, чи дотримуємося ми наших зобов’язань, і обмінюватися інформацією у прозорому режимі. Ці заходи не мають бути насильницькими чи обмежувати суверенітет. Але вони повинні, однак, гарантувати, що згода варта довіри і що ми дотримуємося наших взаємних зобов’язань. Без такої відповідальності будь-яка угода була б марними словами на папері», – сказав американський керівник.
Розбіжності між багатим і бідними країнами все ж заважають
Ці слова Обами сприйняли як прямий натяк Китаю, котрий, як кажуть інші держави, намагається уникнути зусиль ООН домогтися незалежного контролю і перевірки рівня викидів кожної країни.
Зауваження президента США пролунали одразу ж після виступу прем’єр-міністра Китаю Веня Цзябао, який заявив, що будь-які дії його країни будуть тільки суто «добровільні» і що викиди в атмосферу Китаю все одно будуть зростати, бо йдеться про «виведення мільйонів своїх громадян із бідності».
Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун також переконував світових лідерів у прагненні до «здорового глузду і хоробрості». Його підтримував прем’єр-міністр Індії Манмоган Сінг, який закликав учасників зустрічі продовжити переговори і після неї, в 2010 році, щоб досягти успішної угоди.
Двотижнева конференція під егідою ООН у Копенгагені мала витворити механізми нової угоди, котра б замінили Кіотський протокол, що завершує свою дію у 2012 році. Але завадили розбіжності між багатими й бідними країнами. Багато залежало від позицій США і Китаю, двох найбільших забруднювачів атмосфери тепловими викидами.
Шведський прем’єр-міністр Фредрік Райнфельдт, країна якого головує нині в ЄС, заявив сьогодні журналістам про наміри учасників саміту: «Є глибокі розбіжності в поглядах і уявленнях, як досягти угоди. Ми будемо докладати всіх зусиль до згоди до останньої миті цієї конференції».
Відразу ж після прибуття в Копенгаґен у п’ятницю Барак Обама мав незаплановані зустрічі з лідерами ключових держав – Великої Британії, Франції, Німеччини, Індії, Бразилії та низки інших. Але заключний текст саміту не був узгоджений і після цього.
Проект, цитований зранку агентствами, пропонував обмежити глобальне зростання температур на наступні десятиріччя 2 градусами за Цельсієм. Також тут ішлося про надання багатими країнами щороку 100 мільярдів доларів для бідних країн до 2020 року, щоб ті пристосувалися до нових умов економічного розвитку та змін клімату. Але в проекті ще не було конкретних зобов’язань промислово розвинених держав щодо масштабів скорочення емісій до 2020 року.
