Перший кредит Світового банку на розвиток фінансового сектору Україна отримала у вересні цього року. Він склав 400 мільйонів доларів і мав на меті рекапіталізацію основних банків, зміну фінансового законодавства та поліпшення роботи Фонду гарантування вкладів.
На переконання директора Світового банку в справах України, Білорусі і Молдови Мартіна Райзера, основні свої зобов’язання щодо використання кредиту Україна виконала. Проте, за його словами, антикризова політика українського уряду щодо банків має бути більш зваженою.
«Чи правильно, що держава увійшла до проблемних банків? Гадаю, Нацбанку треба чітко й публічно формулювати свої плани щодо цього, перебувати в банках найкоротший час, збільшити їхню вартість і вигідно продати приватним інвесторам», – наголошує Мартін Райзер. І додає: «Стабілізаця банків є малоефективною без розвитку реального сектору економіки. Для прикладу, скільки б ми не зміцнювали «Ощадбанк», який кредитує «Нафтогаз», фінансова дірка на підприємстві залишиться. Нафтогазові компанії практично ніде у світі не є збитковими, тож треба реформувати підприємство і запроваджувати реальні ціни на газ. Банківський сектор залежний від реальної економіки, а вона без банків не зможе швидко відновитися».
За словами Мартіна Райзера, дно кризи для українських банків вже позаду. Сьогодні фінансові установи повинні позбутися проблемних кредитів, залучити приватних інвесторів, у тому числі – великий закордонний капітал. І тоді на банківському фундаменті можна буде відбудовувати економіку.
Банківський фундамент перевірять на міцність
Наскільки цей фундамент міцний, має показати діагностика українського фінансового сектору, яку Світовий банк розпочне вже у січні, говорить старший спеціаліст банку з фінансового сектору України Аврора Феррарі.
«Ми маємо переконатися, наскільки реальною є банківська звітність, – каже вона. – Працюємо з Нацбанком, вивчаємо нормативну базу щодо поганих кредитів. Таких кредитів завжди більше, аніж говорять у звітах, навіть якщо економіка у доброму стані».
Представники Світового банку припускають, що в новому році другий кредит на фінансову стабілізацію Україна скоріш за все отримає. Проте його розмір та конкретні кроки з реформування банківського сектору, які у відповідь чекатимуть від України, будуть названі лише за результатами діагностики. Власне. Напрямки цих змін вже відомі: українські банки повинні підвищувати ступінь капіталізації, і більш суворо відстежувати баланс між кредитами та депозитами.
Українська економіка відновлюється, але не оновлюється – експерт
Тим часом вже зараз є ознаки того, що українські банки таки отримають кредит Світового банку й інвестиції з-за кордону, говорить економічний аналітик Олександр Пасхавер.
«Я днями говорив із керівниками найбільших українських банків. Вони кажуть, що дійсно готуються до надходження кредитів та появу інвесторів із середини 2010 року, – зазначає пан Пасхавер. – Банківський сектор виходить із кризи, в цьому я погоджуюся з фахівцями Світового банку. Проте є тенденція, яка насторожує: немає якісного росту. Ми відновлюємо систему, яка була до кризи, з усіма її недоліками. Найбільша небезпека, що ми залишимося вторинною «економікою обслуговування» яка забезпечує нижчі потреби світової економіки. Ще одне свідчення того, наскільки ми недореформована країна».
Вихід, вигідний як Україні, так і світовий спільноті, Олександр Пасхвавер вбачає в тому, що українська економіка нарешті має почати споживати не більше, аніж сама виробляє. А влада – ініціювати послідовні й зважені реформи. Завершення президентських виборів створить для цього всі можливості, переконаний економіст.
(Київ – Прага)
На переконання директора Світового банку в справах України, Білорусі і Молдови Мартіна Райзера, основні свої зобов’язання щодо використання кредиту Україна виконала. Проте, за його словами, антикризова політика українського уряду щодо банків має бути більш зваженою.
«Чи правильно, що держава увійшла до проблемних банків? Гадаю, Нацбанку треба чітко й публічно формулювати свої плани щодо цього, перебувати в банках найкоротший час, збільшити їхню вартість і вигідно продати приватним інвесторам», – наголошує Мартін Райзер. І додає: «Стабілізаця банків є малоефективною без розвитку реального сектору економіки. Для прикладу, скільки б ми не зміцнювали «Ощадбанк», який кредитує «Нафтогаз», фінансова дірка на підприємстві залишиться. Нафтогазові компанії практично ніде у світі не є збитковими, тож треба реформувати підприємство і запроваджувати реальні ціни на газ. Банківський сектор залежний від реальної економіки, а вона без банків не зможе швидко відновитися».
За словами Мартіна Райзера, дно кризи для українських банків вже позаду. Сьогодні фінансові установи повинні позбутися проблемних кредитів, залучити приватних інвесторів, у тому числі – великий закордонний капітал. І тоді на банківському фундаменті можна буде відбудовувати економіку.
Банківський фундамент перевірять на міцність
Наскільки цей фундамент міцний, має показати діагностика українського фінансового сектору, яку Світовий банк розпочне вже у січні, говорить старший спеціаліст банку з фінансового сектору України Аврора Феррарі.
«Ми маємо переконатися, наскільки реальною є банківська звітність, – каже вона. – Працюємо з Нацбанком, вивчаємо нормативну базу щодо поганих кредитів. Таких кредитів завжди більше, аніж говорять у звітах, навіть якщо економіка у доброму стані».
Представники Світового банку припускають, що в новому році другий кредит на фінансову стабілізацію Україна скоріш за все отримає. Проте його розмір та конкретні кроки з реформування банківського сектору, які у відповідь чекатимуть від України, будуть названі лише за результатами діагностики. Власне. Напрямки цих змін вже відомі: українські банки повинні підвищувати ступінь капіталізації, і більш суворо відстежувати баланс між кредитами та депозитами.
Українська економіка відновлюється, але не оновлюється – експерт
Тим часом вже зараз є ознаки того, що українські банки таки отримають кредит Світового банку й інвестиції з-за кордону, говорить економічний аналітик Олександр Пасхавер.
«Я днями говорив із керівниками найбільших українських банків. Вони кажуть, що дійсно готуються до надходження кредитів та появу інвесторів із середини 2010 року, – зазначає пан Пасхавер. – Банківський сектор виходить із кризи, в цьому я погоджуюся з фахівцями Світового банку. Проте є тенденція, яка насторожує: немає якісного росту. Ми відновлюємо систему, яка була до кризи, з усіма її недоліками. Найбільша небезпека, що ми залишимося вторинною «економікою обслуговування» яка забезпечує нижчі потреби світової економіки. Ще одне свідчення того, наскільки ми недореформована країна».
Вихід, вигідний як Україні, так і світовий спільноті, Олександр Пасхвавер вбачає в тому, що українська економіка нарешті має почати споживати не більше, аніж сама виробляє. А влада – ініціювати послідовні й зважені реформи. Завершення президентських виборів створить для цього всі можливості, переконаний економіст.
(Київ – Прага)
