Менеджер однієї з найбільших українських ІТ-компаній Сергій Кащенко каже, що їхня фірма доволі просто пережила кризу. Їхні показники вже вийшли на до кризовий період. «Криза стала приводом для нашої компанії закрутити гайки і заощаджувати кошти», – зазначає він. Особисто на його статках криза жодним чином не позначилася. Проте, далеко не всім поталанило так, як Сергієві Кащенку.
За словами директора компанії «Арчерз» Анни Бобель, внаслідок кризи доходи менеджерів середньої ланки, як і в представників середнього класу впали в середньому на 30 відсотків. Проте навіть у цих умовах люди здебільшого змогли втриматися у своїй соціальній верстві.
Криза «вилікувала» від споживацтва
Щоб визначити ситуацію із середнім класом, компанія ТНС-Україна опитала 20 тисяч респондентів у містах із населенням понад 50 тисяч осіб. Дослідження проводилося за трьома категоріями: матеріальний стан, споживання товарів та послуг, самооцінка. За даними досліджень ТНС-Україна, до середнього класу належать близько 10 відсотків дорослого міського населення або 1,5 мільйона осіб.
Експерти чекали падіння показників по середньому класу в 2009 році. Але песимістичні очікування не виправдалися. За даними компанії ТНС-Україна, коливання впродовж року становили плюс-мінус 1-2 відсотки. Більше того, за словами експертів компанії ТНС-Україна завдяки кризі відбулося оздоровлення і раціоналізація ставлення до життя. Люди стали більше уваги приділяти сім’ї, менше купувати речей, що мали б засвідчувати статус власника. Люди не стали харчуватися гірше, проте частіше стали купувати натуральні продукти.
«Люди стали економнішими, – каже заступник директора ТНС-Україна Ганна Добривечір. – Наприклад, вони менше купують напівфабрикатів, менше ходять по ресторанах, більше готують вдома. Збільшуються цінності, пов’язані з сім’єю, більше дозвілля в рамках сім’ї».
Викладач психології Володимир Банцер вважає, що в такому парадоксі – позитивному впливі кризи – немає нічого дивного. «Адже криза – це не хвороба, це точка, з якої починається одужання. Бо хворобою було несистематизоване споживання», – зазначив пан Банцер.
«Галочка» на політичному озброєнні
Що ж до політичних уподобань середнього класу, то вони змінилися в бік більшої невизначеності.
«На державному рівні, на рівні політичних сил усі люблять експлуатувати тему середнього класу, але ніхто не досліджує, а що ж це таке, – каже Вадим Денисенко, головний редактор тижневика «Коментарі» – видання, яке багато уваги приділяє проблемам середнього класу. – Де-факто, у нас зараз є 4-5 політичних сил, які апелюють до середнього класу. Проте жодна з цих політичних сил ніколи не займалася його проблемами: з чого він складається, як він зростає. Це просто красива «галочка» для політичних сил».
На думку Вадима Денисенка, голоси представників середнього класу будуть розпорошені між кандидатами.
Як зазначають експерти, український середній клас значно слабший, ніж у державах західної і центральної Європи. Якщо в країнах Європи середній та малий бізнес, за яким стоять представники середнього класу, дає 50-60 відсотків валового внутрішнього продукту, то в Україні цей показник становить лише 10 відсотків. Багато проблем середнього класу зараз зумовлені тим, що кредитування малого й середнього бізнесу опинилося в незадовільному стані.
(Київ – Прага)
За словами директора компанії «Арчерз» Анни Бобель, внаслідок кризи доходи менеджерів середньої ланки, як і в представників середнього класу впали в середньому на 30 відсотків. Проте навіть у цих умовах люди здебільшого змогли втриматися у своїй соціальній верстві.
Криза «вилікувала» від споживацтва
Щоб визначити ситуацію із середнім класом, компанія ТНС-Україна опитала 20 тисяч респондентів у містах із населенням понад 50 тисяч осіб. Дослідження проводилося за трьома категоріями: матеріальний стан, споживання товарів та послуг, самооцінка. За даними досліджень ТНС-Україна, до середнього класу належать близько 10 відсотків дорослого міського населення або 1,5 мільйона осіб.
Експерти чекали падіння показників по середньому класу в 2009 році. Але песимістичні очікування не виправдалися. За даними компанії ТНС-Україна, коливання впродовж року становили плюс-мінус 1-2 відсотки. Більше того, за словами експертів компанії ТНС-Україна завдяки кризі відбулося оздоровлення і раціоналізація ставлення до життя. Люди стали більше уваги приділяти сім’ї, менше купувати речей, що мали б засвідчувати статус власника. Люди не стали харчуватися гірше, проте частіше стали купувати натуральні продукти.
«Люди стали економнішими, – каже заступник директора ТНС-Україна Ганна Добривечір. – Наприклад, вони менше купують напівфабрикатів, менше ходять по ресторанах, більше готують вдома. Збільшуються цінності, пов’язані з сім’єю, більше дозвілля в рамках сім’ї».
Викладач психології Володимир Банцер вважає, що в такому парадоксі – позитивному впливі кризи – немає нічого дивного. «Адже криза – це не хвороба, це точка, з якої починається одужання. Бо хворобою було несистематизоване споживання», – зазначив пан Банцер.
«Галочка» на політичному озброєнні
Що ж до політичних уподобань середнього класу, то вони змінилися в бік більшої невизначеності.
«На державному рівні, на рівні політичних сил усі люблять експлуатувати тему середнього класу, але ніхто не досліджує, а що ж це таке, – каже Вадим Денисенко, головний редактор тижневика «Коментарі» – видання, яке багато уваги приділяє проблемам середнього класу. – Де-факто, у нас зараз є 4-5 політичних сил, які апелюють до середнього класу. Проте жодна з цих політичних сил ніколи не займалася його проблемами: з чого він складається, як він зростає. Це просто красива «галочка» для політичних сил».
На думку Вадима Денисенка, голоси представників середнього класу будуть розпорошені між кандидатами.
Як зазначають експерти, український середній клас значно слабший, ніж у державах західної і центральної Європи. Якщо в країнах Європи середній та малий бізнес, за яким стоять представники середнього класу, дає 50-60 відсотків валового внутрішнього продукту, то в Україні цей показник становить лише 10 відсотків. Багато проблем середнього класу зараз зумовлені тим, що кредитування малого й середнього бізнесу опинилося в незадовільному стані.
(Київ – Прага)
