Про скорочення обсягів газу Прем’єр-міністри Юлія Тимошенко і Володимир Путін домовилися минулого тижня під час зустрічі в Ялті. Тоді Путін учергове пообіцяв, що російська сторона не штрафуватиме українську за те, що вона цьогоріч не вибрала законтрактовані обсяги палива.
Тепер же домовленості прем’єрів задокументували. Представники «Газпрому» та «Нафтогазу» підписали доповнення до контракту від 19 січня, у яких мовиться, що наступного року українська сторона купуватиме 33 мільярди кубів газу, а не 40, як було записано у контракті. У підписаних документах закріплено також зобов’язання російської сторони не штрафувати українську за цьогорічний недобір газу.
Очікували меншого
Іще за кілька годин до підписання домовленостей радник українського прем’єра з енергетичних питань Олександр Гудима в інтерв’ю Радіо Свобода говорив, що під час переговорів у Москві йтиметься лише про скорочення обсягів газу у 2010 році. А те, що Росія не штрафуватиме Україну за недобір палива цього року, за словами Гудими, мало залишитися на рівні усних домовленостей.
«Але ж ми знаємо, що й Німеччина скоротила споживання російського газу більш ніж на 30 відсотків. Звичайно, час від часу росіяни стимулюють європейців купувати більше газу. І час від часу говорять, що вони можуть застосувати ті санкції і до європейців. Тут іде певна гра. Але всі розуміють, що Росія не зможе застосувати санкції до всієї Європи», – зазначив Гудима.
Ціна домовленостей
Тож домовленості у Москві виявилися вдалішими, ніж очікували. І експерти позитивно оцінюють їх. Проте вони зазначають: не виключено, що українська сторона дала Москві якісь обіцянки.
На думку президента Київського міжнародного енергетичного клубу Олександра Тодійчука, вони можуть стосуватися ядерної енергетики. Йдеться про паливо для українських АЕС, а також про будівництво заводу зі збагачення урану, на що претендують російська компанія «ТВЕЛ» та американська Westinghaus.
Окрім цього, зазначає Тодійчук, Москва може забажати більшої участі у модернізації української ГТС, ніж передбачалося раніше. «Зараз багато говорять про отримання кредитів від російських банків. Якщо ці кредити зв’язати з підрядними роботами, то я не виключаю, що росіяни передбачають для себе план збільшення своєї присутності в управлінні українською ГТС», – каже експерт.
Підписавши зміни до контрактів, Москва також продемонструвала підтримку Юлії Тимошенко як кандидатові на посаду Президента України, вважають оглядачі.
Але нинішніми змінами до контрактів українські газові проблеми не вирішуються. Скорочення газу задокументоване лише на наступний рік, а контракт діє до 2019 року.
Іще одним болючим для України питанням лишається ціна газу. Адже у формулі, за якою вона вираховується, іде прив’язка до ціни нафти, яка протягом останнього часу почала дорожчати.
(Київ – Прага)
Тепер же домовленості прем’єрів задокументували. Представники «Газпрому» та «Нафтогазу» підписали доповнення до контракту від 19 січня, у яких мовиться, що наступного року українська сторона купуватиме 33 мільярди кубів газу, а не 40, як було записано у контракті. У підписаних документах закріплено також зобов’язання російської сторони не штрафувати українську за цьогорічний недобір газу.
Очікували меншого
Іще за кілька годин до підписання домовленостей радник українського прем’єра з енергетичних питань Олександр Гудима в інтерв’ю Радіо Свобода говорив, що під час переговорів у Москві йтиметься лише про скорочення обсягів газу у 2010 році. А те, що Росія не штрафуватиме Україну за недобір палива цього року, за словами Гудими, мало залишитися на рівні усних домовленостей.
«Але ж ми знаємо, що й Німеччина скоротила споживання російського газу більш ніж на 30 відсотків. Звичайно, час від часу росіяни стимулюють європейців купувати більше газу. І час від часу говорять, що вони можуть застосувати ті санкції і до європейців. Тут іде певна гра. Але всі розуміють, що Росія не зможе застосувати санкції до всієї Європи», – зазначив Гудима.
Ціна домовленостей
Тож домовленості у Москві виявилися вдалішими, ніж очікували. І експерти позитивно оцінюють їх. Проте вони зазначають: не виключено, що українська сторона дала Москві якісь обіцянки.
На думку президента Київського міжнародного енергетичного клубу Олександра Тодійчука, вони можуть стосуватися ядерної енергетики. Йдеться про паливо для українських АЕС, а також про будівництво заводу зі збагачення урану, на що претендують російська компанія «ТВЕЛ» та американська Westinghaus.
Окрім цього, зазначає Тодійчук, Москва може забажати більшої участі у модернізації української ГТС, ніж передбачалося раніше. «Зараз багато говорять про отримання кредитів від російських банків. Якщо ці кредити зв’язати з підрядними роботами, то я не виключаю, що росіяни передбачають для себе план збільшення своєї присутності в управлінні українською ГТС», – каже експерт.
Підписавши зміни до контрактів, Москва також продемонструвала підтримку Юлії Тимошенко як кандидатові на посаду Президента України, вважають оглядачі.
Але нинішніми змінами до контрактів українські газові проблеми не вирішуються. Скорочення газу задокументоване лише на наступний рік, а контракт діє до 2019 року.
Іще одним болючим для України питанням лишається ціна газу. Адже у формулі, за якою вона вираховується, іде прив’язка до ціни нафти, яка протягом останнього часу почала дорожчати.
(Київ – Прага)
