– Із яким посланням Ви приїхали до України?
– Настав момент взяти на себе відповідальність. Ми очікуємо від України сигналу, після якого можна було б відновити співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Ми б хотіли побачити більш виражене лідерство та єдність серед політичних керівників цієї держави. Також хочу висловити солідарність і підтримку з боку Франції в тяжкі часи, коли Україна протистоїть тяжкій епідемії грипу. Епідемії, яка, зрештою, не завадила нам приїхати до України. Адже ми вважаємо, що мікроби грипу не настільки небезпечні, як мікроби розбрату і розділу, які можуть загрожувати політичному організмові України.
– Чи очікуєте Ви нової газової кризи на початку наступного року?
– Україна за визначенням є партнером Європи, оскільки через її територію транспортується більшість газу, який спрямовується з Росії до Європи. Також хочу зазначити, що з Російською Федерацією ми хотіли б мати взаємно конструктивні відносини на довготривалій основі. Є, звичайно, ціла низка складних технічних аспектів, але основне, на мою думку, – це дослухатися до здорового глузду. Ніхто не зацікавлений у відновленні газових криз. В тому числі і постачальник.
Раніше в Європі не було узгодженої позиції щодо цього питання. В кожного свій контракт, в кожного своя труба. Натомість Лісабонський договір пропонує створити так званий «енергетичний кошик», в якому будуть закладені різні джерела енергії та різні постачальники газу. Із введенням в дію цього договору, політика в сфері енергетики ЄС буде спільною.
Ситуація з оплатою за російський газ в Україні досить напружена, можна навіть говорити про фінансову проблему. Кожен знає, що рахунок оплачується з грошей Міжнародного валютного фонду. І зрозуміло, що це не зовсім здорова ситуація. Стосунки мають будуватися на комерційній основі. Наприклад, мається на увазі зміна ціни на газ для українських споживачів… також ціни за доставку, ціну за транзит.
– На якій стадії знаходиться розробка системи європейської безпеки?
– Вона зараз активно розвивається. Північноатлантичний альянс змінився і вже не має нічого спільного з тим, чим він був 20 років тому. Я також відзначаю, що американський президент Барак Обама не приїхав до Берліна з нагоди 20-ї річниці падіння Берлінської стіни, він тільки звернувся до присутніх там через відео-звернення. Натомість він поїхав із 10-денним візитом до азійського регіону. Ці факти спонукають європейців замислитися про те, в якій формі має продовжуватися їхніх альянс із заокеанським партнером і загалом про природу цього альянсу.
Разом із президентом Саркозі ми реінтегрували Францію у військову структуру НАТО, але паралельно розробляємо європейську систему оборони. Ми чули пропозиції з боку президента Медведєва щодо нової архітектури безпеки для Європи. Відповідь Президента Ніколя Саркозі така: «Нам протягують руку, давайте протягнемо руку назустріч».
– Що ми можемо очікувати від наступного саміту Україна-ЄС?
– Поки ще зарано говорити про деталі. В понеділок-вівторок (16-17 листопада) в Брюсселі проходитиме зустріч міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. В межах цієї події запланована секція, присвячена питанням України – у вівторок зранку. Буде нагода узгодити питання і подивитися, що зі свого боку очікує Єврокомісія. Це буде важливим моментом. Бо саме перед цим пройде саміт із Росією. І важливо буде зуміти надіслати позитивні сигнали про співпрацю і Росії, і Україні. Треба раз і назавжди покінчити з риторикою «холодної війни», за якою Україна має належати до одного чи іншого табору. Україна нікому не належить.
– Які Ваші враження від передвиборчої кампанії, яка зараз проходить в Україні?
– Я очікую, що країна вийде з виборів із конкретним планом і політичною єдністю. Україна потребує єдності та реформ. Особливо, в питання побудови правової держави, прозорості, прав власності, інтелектуального права, безпеки економічних обмінів тощо.
(Київ – Прага)
– Настав момент взяти на себе відповідальність. Ми очікуємо від України сигналу, після якого можна було б відновити співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Ми б хотіли побачити більш виражене лідерство та єдність серед політичних керівників цієї держави. Також хочу висловити солідарність і підтримку з боку Франції в тяжкі часи, коли Україна протистоїть тяжкій епідемії грипу. Епідемії, яка, зрештою, не завадила нам приїхати до України. Адже ми вважаємо, що мікроби грипу не настільки небезпечні, як мікроби розбрату і розділу, які можуть загрожувати політичному організмові України.
– Чи очікуєте Ви нової газової кризи на початку наступного року?
– Україна за визначенням є партнером Європи, оскільки через її територію транспортується більшість газу, який спрямовується з Росії до Європи. Також хочу зазначити, що з Російською Федерацією ми хотіли б мати взаємно конструктивні відносини на довготривалій основі. Є, звичайно, ціла низка складних технічних аспектів, але основне, на мою думку, – це дослухатися до здорового глузду. Ніхто не зацікавлений у відновленні газових криз. В тому числі і постачальник.
Раніше в Європі не було узгодженої позиції щодо цього питання. В кожного свій контракт, в кожного своя труба. Натомість Лісабонський договір пропонує створити так званий «енергетичний кошик», в якому будуть закладені різні джерела енергії та різні постачальники газу. Із введенням в дію цього договору, політика в сфері енергетики ЄС буде спільною.
Ситуація з оплатою за російський газ в Україні досить напружена, можна навіть говорити про фінансову проблему. Кожен знає, що рахунок оплачується з грошей Міжнародного валютного фонду. І зрозуміло, що це не зовсім здорова ситуація. Стосунки мають будуватися на комерційній основі. Наприклад, мається на увазі зміна ціни на газ для українських споживачів… також ціни за доставку, ціну за транзит.
– На якій стадії знаходиться розробка системи європейської безпеки?
– Вона зараз активно розвивається. Північноатлантичний альянс змінився і вже не має нічого спільного з тим, чим він був 20 років тому. Я також відзначаю, що американський президент Барак Обама не приїхав до Берліна з нагоди 20-ї річниці падіння Берлінської стіни, він тільки звернувся до присутніх там через відео-звернення. Натомість він поїхав із 10-денним візитом до азійського регіону. Ці факти спонукають європейців замислитися про те, в якій формі має продовжуватися їхніх альянс із заокеанським партнером і загалом про природу цього альянсу.
Разом із президентом Саркозі ми реінтегрували Францію у військову структуру НАТО, але паралельно розробляємо європейську систему оборони. Ми чули пропозиції з боку президента Медведєва щодо нової архітектури безпеки для Європи. Відповідь Президента Ніколя Саркозі така: «Нам протягують руку, давайте протягнемо руку назустріч».
– Що ми можемо очікувати від наступного саміту Україна-ЄС?
– Поки ще зарано говорити про деталі. В понеділок-вівторок (16-17 листопада) в Брюсселі проходитиме зустріч міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. В межах цієї події запланована секція, присвячена питанням України – у вівторок зранку. Буде нагода узгодити питання і подивитися, що зі свого боку очікує Єврокомісія. Це буде важливим моментом. Бо саме перед цим пройде саміт із Росією. І важливо буде зуміти надіслати позитивні сигнали про співпрацю і Росії, і Україні. Треба раз і назавжди покінчити з риторикою «холодної війни», за якою Україна має належати до одного чи іншого табору. Україна нікому не належить.
– Які Ваші враження від передвиборчої кампанії, яка зараз проходить в Україні?
– Я очікую, що країна вийде з виборів із конкретним планом і політичною єдністю. Україна потребує єдності та реформ. Особливо, в питання побудови правової держави, прозорості, прав власності, інтелектуального права, безпеки економічних обмінів тощо.
(Київ – Прага)
