(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: Два місяці тому, коли Вас призначали на посаду в.о. голови Держкомтелерадіо, Ви говорили про те, що на першому місці обласні телерадіокомпанії.
За ці два місяці щось змінилося, ачи так само вони на першому місці?
Олег Наливайко: За цей час я трошки більше увійшов у курс справ і навіть тепер вже й не знаю, що сказати, що на першому місці: чи проект «Українська книга», чи книговидавництво, чи радійні проблеми… Все на першому місці.
Але, безумовно, обласні державні телерадіокомпанії – це одне з наших головних пріоритетів, робота з ними.
- Побутує якось так у середовищі журналістському думка про те, що система регіональних телерадіокомпаній вже давно себе віджила. Між тим ніхто і нічого змінювати не буде, тому що це такий собі вплив.
Як Ви вважаєте, прийшовши все-таки в державну структуру з приватної?
- Вплив дуже серйозний. Вплив можна визначати, на мій погляд, двома критеріями.
Перший – це покриття. Якщо середня, то вона понад 70%, а по деяких регіонах є і понад 90%. Тобто, на сьогодні це одне з найкращих покриттів серед телевізійних компаній.
А другий такий цікавий момент – це рейтинг, на обласних державних телерадіокомпаніях зашкалює за 10% і більше. Це частка ринку. Це досить непоганий рейтинг. Дивляться їх, тому воно необхідно.
- Ви хочете залишити їм тільки новини, а все інше забрати. Я правильно розумію завдання КТГ?
- Про «Канал територіальних громад» дуже багато говорили…
- Це сьогодні-завтра він мав би почати вже працювати. Тому що так, за вашими планами, у жовтні мало би бути тестове мовлення, а 15-20 листопада починали б працювати.
Чи Вам завадила критика Президента?
- Завадила не критика Президента, а завадила політизація цього питання, тому що ми в принципі були готові в ці терміни починати роботу і діяти, але враховуючи, що кожен буквально народний депутат, кожен керівник області дивиться на цю проблему тільки крізь те, що буде відбуватися до виборчої кампанії.
Наша, напевне, була помилка, що ми назвали це «Канал територіальних громад». Хоча це була назва проекту, а не назва каналу. І після того з легкої руки наших колег-журналістів пішло гуляти, що ми хочемо створити ще одне «УТ-2», де будуть свої студії, комплекси, журналісти, ми хочемо вилучити частотний ресурс обласних державних телерадіокомпаній.
Але питання йде зовсім про інше.
Тому ми зараз йдемо таким шляхом, хоч трошки втрачаємо час при цьому, динаміку втрачаємо, але ми погоджуємо з кожним директором обласної державної телерадіокомпанії, по можливості з кожним представником місцевої влади про те, яка буде сітка мовлення, що буде в них, що буде в нас.
І ми їм всім надали право вето. Скажімо, Чернігівська чи Чернівецька має право вето на наш проект.
Я зустрівся особисто з кожним директором наших телекомпаній, і які на сьогодні в один голос 100% говорять, що тим шляхом треба йти.
Єдине, що ми тепер йдемо трошки так повільно. Але знову ж таки, я думаю, найближчим часом вже в нас буде узгоджена сітка мовлення, і ми вже будемо рухатися.
- А як ви це узгодили з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення?
Для слухачів я поясню. Йдеться про те, що кожна обласна державна телерадіокомпанія отримувала ліцензію на 24 години мовлення, очевидно, чи на якусь кількість годин.
Якщо ви їм залишаєте лише новини, а все інше буде спільне, то як це буде узгоджуватися?
- Тут якраз є одна з проблем, що, на жаль, не всі мають 24 години мовлення, там є і 6, і 8, є по-різному, є різний час. Є по декілька компаній, які мовлять на одному частотному ресурсі в тому і в іншому місті.
Чому зараз затримка? От ми хочемо зараз у хорошому плані, в правовому, вичистити всі можливі проблеми, які в нас виникнуть з боку Нацради.
Тим більше, що Національна рада на відомій нараді, яка відбулася у Президента, досить таку тверду позицію з цього приводу зайняла.
Знову ж таки ми нічого не хочемо забирати в наших обласних телерадіокомпаній. Їхня головна проблема, особливо тих, хто має 24 години, то 4 години, напевне, можна було б і взагалі не зачіпати цією темою, а 24 години при тому бюджетному фінансуванні, яке існує, яке буде й далі йти, держзамовлення мають приблизно там 8 годин, мають якийсь свій продукт...
Добрий чи поганий? Вони його мають. Але заповнити 24 години неможливо, тому з’являються оті (нікого не хочу образити) «говорящие головы» в прямому ефірі, тому що це самий дешевий продукт. І сідають та говорять ні про що. Таким чином «захламляється», як по мені, ефір.
І мені здається, що з Національною радою ми якраз зможемо це погодити, нашу сітку мовлення, тому що мова йде не про те, що ми щось вилучаємо.
- Ви сказали, що це вплив. Так от, стосовно впливу, то хотілося б перейти до законодавства.
Буквально кілька днів тому з’явився у ВР законопроект про гарантії рівності парламентських партій при висвітленні їх діяльності державними телеканалами і радіоканалами.
Очевидно, Ви бачили цей законопроект. Як Ви його оцінюєте?
- Ми якраз готуємося зробити свій коментар стосовно цього закону.
- Маєте можливість поки що його вже прокоментувати.
- Закон внесли, якщо я не помиляюся, пані Герман і пан Грач. Розумію абсолютно, з чим він пов'язаний. Йдуть вибори. І на сьогодні наші політичні суперники, я маю на увазі, що між собою суперники, не з нами, то для них найголовніше забезпечення оцих рівних можливостей.
Але знов-таки є закон про вибори президента. У мене на столі от головна книга, по якій я на сьогодні працюю, то це закон про вибори президента. І те, що ми будемо йти в рамках його, то це однозначно.
- Наскільки важко в державних ЗМІ потрапити представникам опозиції? Невже це настільки правда?
Я не стикаюся в щоденній роботі з представниками обласних державних організацій. А от пані Герман говорить в інтерв’ю про те, що доводиться просити, залякувати, щоб потрапити в ефір…
- Ось за весь той час (я два місяці майже працюю) ні одної якоїсь скарги саме на те, що опозиція не змогла потрапити на прямі ефіри, я не чув.
Більше того, в нас можуть виникати такі моменти, як, наприклад, у Полтаві. Був запланований візит прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, а в цей час теж був візит пана Януковича. Ну, нічого. Ми це питання вирішили. В ефірі був і Янукович, була і прем’єр-міністр.
З пані Герман ми маємо одне в одного мобільні телефони. У нас є наші домовленості: якщо є якась ситуація, то вона зателефонує, ми будемо це вирішувати.
Але на сьогодні приклад, коли хтось не потрапив, то таких немає.
- Але цей законопроект звужує можливість висвітлення діяльності інших політичних партій, оскільки в парламенті є визначена кількість, і тоді іншим зась в ефір.
- Якраз це один із ключових моментів, які ми будемо в нашому коментарі, в наших побажаннях по цьому законопроекту ставити, що нам якраз тут буде дуже важко, що ж тоді дійсно говорити не парламентським партіям...
- Сьогодні відбувся круглий стіл, так само не в святковій обстановці.
Я хочу зараз дати можливість Вам і радіослухачам послухати Ольгу Большакову, керівника Центру законодавчих ініціатив незалежної асоціації телерадіомовлення.
Ольга Большакова: Народні депутати наші відхили всі пропозиції робочих груп, а ми маємо законодавство, з яким працювати практично неможливо.
Найбільші недоліки – це коли будь-який матеріал, в якому згадуються кандидати, є передвиборною агітацією, тому що ніяких визначень, ніяких критеріїв відмежування передвиборної агітації від інших інформаційних матеріалів немає на сьогодні.
Кожен раз, коли ЗМІ розташовує інформаційний матеріал, такий який потрібний суспільству, то це ризик ЗМІ. Тому що народні обранці проголосували за те, щоб у ЗМІ не було інформаційних матеріалів про кандидатів, але була будь-яка, навіть найбільш брудна передвиборна агітація, тому що з законодавства про вибори вилучене право ЗМІ відмовляти у розміщенні брудної агітації.
- Як Ви з цим боретеся…?
- Дійсно закон ризикований для ЗМІ.
Я раніше працював в одній із медійних груп. Ми розглядали між собою це питання. Дуже важко захищатися. Юристи скаржилися, що в результаті виборів потім може бути маса претензій.
Тому в тій ситуації разом зі Спілкою журналістів створюємо центр, в який увійдуть найбільш фахові юристи з тим, щоб будувати систему захисту в даному випадку від тих проблем…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: Два місяці тому, коли Вас призначали на посаду в.о. голови Держкомтелерадіо, Ви говорили про те, що на першому місці обласні телерадіокомпанії.
За ці два місяці щось змінилося, ачи так само вони на першому місці?
Олег Наливайко: За цей час я трошки більше увійшов у курс справ і навіть тепер вже й не знаю, що сказати, що на першому місці: чи проект «Українська книга», чи книговидавництво, чи радійні проблеми… Все на першому місці.
Олег Наливайко: Обласні державні телерадіокомпанії – це одне з наших головних пріоритетів.
Але, безумовно, обласні державні телерадіокомпанії – це одне з наших головних пріоритетів, робота з ними.
- Побутує якось так у середовищі журналістському думка про те, що система регіональних телерадіокомпаній вже давно себе віджила. Між тим ніхто і нічого змінювати не буде, тому що це такий собі вплив.
Як Ви вважаєте, прийшовши все-таки в державну структуру з приватної?
- Вплив дуже серйозний. Вплив можна визначати, на мій погляд, двома критеріями.
Перший – це покриття. Якщо середня, то вона понад 70%, а по деяких регіонах є і понад 90%. Тобто, на сьогодні це одне з найкращих покриттів серед телевізійних компаній.
А другий такий цікавий момент – це рейтинг, на обласних державних телерадіокомпаніях зашкалює за 10% і більше. Це частка ринку. Це досить непоганий рейтинг. Дивляться їх, тому воно необхідно.
- Ви хочете залишити їм тільки новини, а все інше забрати. Я правильно розумію завдання КТГ?
- Про «Канал територіальних громад» дуже багато говорили…
- Це сьогодні-завтра він мав би почати вже працювати. Тому що так, за вашими планами, у жовтні мало би бути тестове мовлення, а 15-20 листопада починали б працювати.
Чи Вам завадила критика Президента?
- Завадила не критика Президента, а завадила політизація цього питання, тому що ми в принципі були готові в ці терміни починати роботу і діяти, але враховуючи, що кожен буквально народний депутат, кожен керівник області дивиться на цю проблему тільки крізь те, що буде відбуватися до виборчої кампанії.
Наша, напевне, була помилка, що ми назвали це «Канал територіальних громад». Хоча це була назва проекту, а не назва каналу. І після того з легкої руки наших колег-журналістів пішло гуляти, що ми хочемо створити ще одне «УТ-2», де будуть свої студії, комплекси, журналісти, ми хочемо вилучити частотний ресурс обласних державних телерадіокомпаній.
Але питання йде зовсім про інше.
Тому ми зараз йдемо таким шляхом, хоч трошки втрачаємо час при цьому, динаміку втрачаємо, але ми погоджуємо з кожним директором обласної державної телерадіокомпанії, по можливості з кожним представником місцевої влади про те, яка буде сітка мовлення, що буде в них, що буде в нас.
І ми їм всім надали право вето. Скажімо, Чернігівська чи Чернівецька має право вето на наш проект.
Я зустрівся особисто з кожним директором наших телекомпаній, і які на сьогодні в один голос 100% говорять, що тим шляхом треба йти.
Єдине, що ми тепер йдемо трошки так повільно. Але знову ж таки, я думаю, найближчим часом вже в нас буде узгоджена сітка мовлення, і ми вже будемо рухатися.
- А як ви це узгодили з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення?
Для слухачів я поясню. Йдеться про те, що кожна обласна державна телерадіокомпанія отримувала ліцензію на 24 години мовлення, очевидно, чи на якусь кількість годин.
Якщо ви їм залишаєте лише новини, а все інше буде спільне, то як це буде узгоджуватися?
- Тут якраз є одна з проблем, що, на жаль, не всі мають 24 години мовлення, там є і 6, і 8, є по-різному, є різний час. Є по декілька компаній, які мовлять на одному частотному ресурсі в тому і в іншому місті.
Чому зараз затримка? От ми хочемо зараз у хорошому плані, в правовому, вичистити всі можливі проблеми, які в нас виникнуть з боку Нацради.
Тим більше, що Національна рада на відомій нараді, яка відбулася у Президента, досить таку тверду позицію з цього приводу зайняла.
Знову ж таки ми нічого не хочемо забирати в наших обласних телерадіокомпаній. Їхня головна проблема, особливо тих, хто має 24 години, то 4 години, напевне, можна було б і взагалі не зачіпати цією темою, а 24 години при тому бюджетному фінансуванні, яке існує, яке буде й далі йти, держзамовлення мають приблизно там 8 годин, мають якийсь свій продукт...
Добрий чи поганий? Вони його мають. Але заповнити 24 години неможливо, тому з’являються оті (нікого не хочу образити) «говорящие головы» в прямому ефірі, тому що це самий дешевий продукт. І сідають та говорять ні про що. Таким чином «захламляється», як по мені, ефір.
І мені здається, що з Національною радою ми якраз зможемо це погодити, нашу сітку мовлення, тому що мова йде не про те, що ми щось вилучаємо.
- Ви сказали, що це вплив. Так от, стосовно впливу, то хотілося б перейти до законодавства.
Буквально кілька днів тому з’явився у ВР законопроект про гарантії рівності парламентських партій при висвітленні їх діяльності державними телеканалами і радіоканалами.
Очевидно, Ви бачили цей законопроект. Як Ви його оцінюєте?
- Ми якраз готуємося зробити свій коментар стосовно цього закону.
- Маєте можливість поки що його вже прокоментувати.
- Закон внесли, якщо я не помиляюся, пані Герман і пан Грач. Розумію абсолютно, з чим він пов'язаний. Йдуть вибори. І на сьогодні наші політичні суперники, я маю на увазі, що між собою суперники, не з нами, то для них найголовніше забезпечення оцих рівних можливостей.
Але знов-таки є закон про вибори президента. У мене на столі от головна книга, по якій я на сьогодні працюю, то це закон про вибори президента. І те, що ми будемо йти в рамках його, то це однозначно.
- Наскільки важко в державних ЗМІ потрапити представникам опозиції? Невже це настільки правда?
Я не стикаюся в щоденній роботі з представниками обласних державних організацій. А от пані Герман говорить в інтерв’ю про те, що доводиться просити, залякувати, щоб потрапити в ефір…
- Ось за весь той час (я два місяці майже працюю) ні одної якоїсь скарги саме на те, що опозиція не змогла потрапити на прямі ефіри, я не чув.
Більше того, в нас можуть виникати такі моменти, як, наприклад, у Полтаві. Був запланований візит прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, а в цей час теж був візит пана Януковича. Ну, нічого. Ми це питання вирішили. В ефірі був і Янукович, була і прем’єр-міністр.
З пані Герман ми маємо одне в одного мобільні телефони. У нас є наші домовленості: якщо є якась ситуація, то вона зателефонує, ми будемо це вирішувати.
Але на сьогодні приклад, коли хтось не потрапив, то таких немає.
- Але цей законопроект звужує можливість висвітлення діяльності інших політичних партій, оскільки в парламенті є визначена кількість, і тоді іншим зась в ефір.
- Якраз це один із ключових моментів, які ми будемо в нашому коментарі, в наших побажаннях по цьому законопроекту ставити, що нам якраз тут буде дуже важко, що ж тоді дійсно говорити не парламентським партіям...
- Сьогодні відбувся круглий стіл, так само не в святковій обстановці.
Я хочу зараз дати можливість Вам і радіослухачам послухати Ольгу Большакову, керівника Центру законодавчих ініціатив незалежної асоціації телерадіомовлення.
Найбільші недоліки – це коли будь-який матеріал, в якому згадуються кандидати, є передвиборною агітацією, тому що ніяких визначень, ніяких критеріїв відмежування передвиборної агітації від інших інформаційних матеріалів немає на сьогодні.
Кожен раз, коли ЗМІ розташовує інформаційний матеріал, такий який потрібний суспільству, то це ризик ЗМІ. Тому що народні обранці проголосували за те, щоб у ЗМІ не було інформаційних матеріалів про кандидатів, але була будь-яка, навіть найбільш брудна передвиборна агітація, тому що з законодавства про вибори вилучене право ЗМІ відмовляти у розміщенні брудної агітації.
- Як Ви з цим боретеся…?
- Дійсно закон ризикований для ЗМІ.
Я раніше працював в одній із медійних груп. Ми розглядали між собою це питання. Дуже важко захищатися. Юристи скаржилися, що в результаті виборів потім може бути маса претензій.
Тому в тій ситуації разом зі Спілкою журналістів створюємо центр, в який увійдуть найбільш фахові юристи з тим, щоб будувати систему захисту в даному випадку від тих проблем…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
