Якщо вже йти за датами, то відзначення 175-ліття Київського університету мало б бути влітку. Урочисте відкриття університету відбулося у липні 1834 року.
Перші 62 студенти були зараховані на єдиний тоді філософський факультет. Щоправда, було два відділення – історико-філологічне та фізико-математичне.
Наступного року додався ще юридичний факультет, а у 1847 році – медичний. Філософський згодом розділився на два самостійні факультети.
Зараз КНУ має у своєму складі 15 факультетів та 6 інститутів, не рахуючи підрозділів.
За роки свого існування університет змінив два імені – Святого Володимира й Михайла Драгоманова, а з 1939 року став носити ім’я Тараса Шевченка. За цей час заклад підготував понад 300 тисяч фахівців та понад 25 тисяч кандидатів і докторів наук.
У радянські часи влада контролювала університет
Декан факультету журналістики Володимир Різун із нагоди ювілейної річниці вишу отримав орден «За заслуги» III ступеня. Він переконаний, що в усі роки університет був головним осередком науки та культури, а за радянських часів за ним був встановлений особливий нагляд із ідеологічних міркувань.
«Тільки у Київському університеті викладання велося українською мовою. Саме студентам філологічного факультету строго заборонялося підходити у певний день до парку Шевченка, бо це розглядалося як прояв націоналізму. У Київському університеті був зосереджений інтелігентний національний дух, і влада боялася паростків вільнодумства», – сказав Різун.
За 175 років Київський університет очолювало 22 ректори, першим був професор Михайло Максимович. В університеті є Галерея портретів ректорів.
Найкращий здобуток – талановитий студент
Віктор Скопенко керував університетом останні 23 роки до квітня 2008 року. Потім посаду ректора посів академік Леонід Губерський.
Хоча на відзначення ювілею університету Скопенка не запросили, він розглядає річницю вишу як своє свято, бо вважає, що зумів перетворити університет на незалежній освітній центр.
«Мені вдалося за час мого ректорства зробити так, що у нас сьогодні в навчальному процесі серед викладачів понад 20 відсотків професорів, докторів наук. Тобто студенти під час навчання мають змогу бачити, так би мовити, живого професора», – сказав Віктор Скопенко і додав, що найкращий здобуток професора – це виховати молоде покоління науковців.
Шукати талановиту молодь, на думку Скопенка, треба не серед тих студентів, чиї дорогі авта закривають чи не половину проїжджої смуги перед Червоним корпусом університету.
«Молодь, яка їздить на тих авто – це в основному студенти юридичного факультету й міжнародних відносин. Із цієї молоді «на мерседесах», як правило, толку у цьому професорському розумінні не буде. Їм треба лише диплом Київського університету, а не знання. Їх батьки і так прилаштують. Тому орієнтуватися треба на тих, хто хоче вчитися», – сказав Віктор Скопенко.
Р.S. Перед початком усіх урочистостей в інтернеті з’явилося звернення до Президента, підписане як від колективу КНУ імені Шевченка.
«Пане Президент, якщо хочете гідно відзначити Університет, то пам’ятайте: Університет – це серйозний науково-освітній заклад, це тисячі науковців та понад 20 тисяч студентів. Відмічати треба в першу чергу талановитих та успішних, тих, якими може пишатися вся Україна, тих, чиї імена пам’ятатимуть усі наступні покоління, а не нахабних та підступних чиновників», – мовиться, зокрема, у зверненні.
(Прага – Київ)
Перші 62 студенти були зараховані на єдиний тоді філософський факультет. Щоправда, було два відділення – історико-філологічне та фізико-математичне.
Наступного року додався ще юридичний факультет, а у 1847 році – медичний. Філософський згодом розділився на два самостійні факультети.
Зараз КНУ має у своєму складі 15 факультетів та 6 інститутів, не рахуючи підрозділів.
За роки свого існування університет змінив два імені – Святого Володимира й Михайла Драгоманова, а з 1939 року став носити ім’я Тараса Шевченка. За цей час заклад підготував понад 300 тисяч фахівців та понад 25 тисяч кандидатів і докторів наук.
У радянські часи влада контролювала університет
Декан факультету журналістики Володимир Різун із нагоди ювілейної річниці вишу отримав орден «За заслуги» III ступеня. Він переконаний, що в усі роки університет був головним осередком науки та культури, а за радянських часів за ним був встановлений особливий нагляд із ідеологічних міркувань.
«Тільки у Київському університеті викладання велося українською мовою. Саме студентам філологічного факультету строго заборонялося підходити у певний день до парку Шевченка, бо це розглядалося як прояв націоналізму. У Київському університеті був зосереджений інтелігентний національний дух, і влада боялася паростків вільнодумства», – сказав Різун.
За 175 років Київський університет очолювало 22 ректори, першим був професор Михайло Максимович. В університеті є Галерея портретів ректорів.
Найкращий здобуток – талановитий студент
Віктор Скопенко керував університетом останні 23 роки до квітня 2008 року. Потім посаду ректора посів академік Леонід Губерський.
Хоча на відзначення ювілею університету Скопенка не запросили, він розглядає річницю вишу як своє свято, бо вважає, що зумів перетворити університет на незалежній освітній центр.
«Мені вдалося за час мого ректорства зробити так, що у нас сьогодні в навчальному процесі серед викладачів понад 20 відсотків професорів, докторів наук. Тобто студенти під час навчання мають змогу бачити, так би мовити, живого професора», – сказав Віктор Скопенко і додав, що найкращий здобуток професора – це виховати молоде покоління науковців.
Шукати талановиту молодь, на думку Скопенка, треба не серед тих студентів, чиї дорогі авта закривають чи не половину проїжджої смуги перед Червоним корпусом університету.
«Молодь, яка їздить на тих авто – це в основному студенти юридичного факультету й міжнародних відносин. Із цієї молоді «на мерседесах», як правило, толку у цьому професорському розумінні не буде. Їм треба лише диплом Київського університету, а не знання. Їх батьки і так прилаштують. Тому орієнтуватися треба на тих, хто хоче вчитися», – сказав Віктор Скопенко.
Р.S. Перед початком усіх урочистостей в інтернеті з’явилося звернення до Президента, підписане як від колективу КНУ імені Шевченка.
«Пане Президент, якщо хочете гідно відзначити Університет, то пам’ятайте: Університет – це серйозний науково-освітній заклад, це тисячі науковців та понад 20 тисяч студентів. Відмічати треба в першу чергу талановитих та успішних, тих, якими може пишатися вся Україна, тих, чиї імена пам’ятатимуть усі наступні покоління, а не нахабних та підступних чиновників», – мовиться, зокрема, у зверненні.
(Прага – Київ)
