Обсяги книжкового ринку України скоротилися на 20%

Основні проблеми українського книговидання

За останні 9 місяців обсяги книжкового ринку України скоротилися на 20%, порівняно з таким же періодом торік, повідомив Радіо Свобода президент Української асоціації книговидавців і розповсюджувачів Олександр Афонін. На його думку, проблеми вітчизняного книговидання не лише не вирішуються, а загострюються. «Головне питання для українського видавничого загалу – це надзвичайно мала фінансова потужність видавництв. Як не дивно, люди продовжують купувати книжки. Але видавцям потрібні гроші і мова йде не про державні, а кредитні ресурси», – зазначив Олександр Афонін.

Як бізнес, книговидання в Україні не існує, принаймні україномовна література, вважає телеведучий Юрій Макаров. Фінансово вигідно випускати «глянець» – періодичні видання, які зазвичай виставляються у супермаркетах. На цьому тлі художня література майже непомітна, хоча цікаві новинки все ж таки з’являються. «Книговидавці за цей час зрозуміли, що конкурувати з потужною російською книжкою (фактично на її полі, бо ми поле віддали без бою) немає сенсу. І таким чином, треба пропонувати унікальну торгову пропозицію – україномовну книжку. Навіть ті, для кого захист українського слова чи української ментальності не є життєвим пріоритетом, за логікою життя, переходять на видання україномовних книжок, тому що це єдине поле, де вони можуть відзначитися».

Зменшити середній тираж однієї книжки, але збільшити кількість назв видань – таке «антикризове» рішення ухвалило видавництво «Фоліо», говорить його директор Олександр Красовицький. «Маємо в цьому році зростання назв приблизно на 30-35% і таке ж падіння по середньому накладу, тому сумарно в продажах ми не маємо погіршення, а маємо десь 5-7% зростання».

Що робить держава для розвитку книжкової справи в Україні?

Торік на програму «Українська книга» із держбюджету виділили 40 мільйонів гривень, розповів заступник голови Держкомітету з питань телебачення і радіомовлення Василь Шевченко. Незважаючи на кризу та брак коштів у бюджеті, уряд допомагає видавцям. Наприклад, зараз книгарні та бібліотеки не викидають на вулиці, стверджує заступник голови Держкомітету. «Культурним лихом називали час, коли книгарні й митців викидали на вулицю з орендованих приміщень. На сьогодні уже ухвалили закон «Про оренду державного комунального майна» і внесені відповідні зміни, що унеможливлюють проведення конкурсу для суб’єктів видавничої справи і вони мають переважне право на оренду. Крім того, продовжені пільги книговидавцям до 2015 року».

П’ять років тому видавці просили урядовців скасувати податки на книговидавництво, проте ситуація до цього часу не змінилася, констатує письменник і журналіст Наталія Позняк. «Звільнити від податків, зменшити ціни на папір – це ж зменшує ціну на книжку і автоматично збільшує кількість книжок і збільшує оборот. У свою чергу держава могла із бюджету виділити певну частину грошей для поповнення фондів бібліотек, в першу чергу периферійних».

Книговидання в країнах Євросоюзу

У Франції щороку видається майже 60 тисяч книжкових новинок, а в Україні – лише 17 тисяч. При цьому, майже чверть річного книговидавництва Франції складає художня література, а близько 20% друкованої продукції – це навчальні підручники, енциклопедії і словники. Ще 10% припадає на практичні посібники (скажімо, з туризму, хобі, забав тощо), розповідає брюссельський кореспондент Радіо Свобода Віталій Єреміца.

Про рівень популярності літератури серед французів свідчить той факт, що більше половини населення купує принаймні одну книгу на рік.

Про незмінний ріст попиту на книги свідчить щорічне зростання прибутків європейських видавництв. Скажімо, у тій же Франції, загальний грошовий обіг цього сектору нині сягає 3 мільярдів євро на рік.

Загалом, по всьому Європейському Союзу щороку видається понад 600 тисяч нових найменувань. Великі й багаті видавничі доми мають можливість встановлювати знижки на свою продукцію, чого собі не можуть дозволити дрібні видавці.

Ще одна характерна риса цього сектора – оперативний переклад творів місцевими мовами. Скажімо, у Бельгії, де є три мовні регіони, їх населення отримує літературні новинки практично одночасно і французькою, і нідерландською, і німецькою мовами.

В Україні мають видавати майже 100 тисяч нових назв книжок на рік, натомість друкують лише 17 тисяч, констатують письменники, видавці брати Капранови. Виходить, що друкують одну книжку на трьох українців за рік.