Шведське головування у Євросоюзі не покидає надію створити хоча б у загальних обрисах нову Єврокомісію. Проте, цьому заважає відсутність останньго підпису під реформаторською Лісабонською угодою, якого все ще не поклав президент Чеської республіки Вацлав Клаус.
«Нам все ще не вистачає ратифікації Лісабонської угоди Чеською республікою, – пояснює прем’єр-міністр Швеції Фредрік Райнфельдт. – Угоду, якої ми давно чекаємо і яка покращить функціонування Євросоюзу в бік більшої демократизації. З іншого боку, мандат нинішньої Комісії завершується першого листопада. Навіть після ухвалення Лісабонської угоди буде потрібен час, щоб усе розкласти на свої місця. Саме тому всі так поспішають».
Не оминути й кандидатуру президента ЄС – посаду, яку також передбачає нова інституційна угода.
Хто стане «Містером Європа»?
Фаворитом на президенське крісло залишається колишній прем’єр-міністр Британії Тоні Блер. Інші кандидати, що сьогодні й завтра обговорюватимуться у кулуарах саміту, це прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, прем’єр-міністр Нідерландів Ян Петер Балкененде, колишній австрійський канцлер Вольфґанґ Шюссель та колишній прем’єр Бельгії Ґі Верховстадт.
Важливим питанням саміту буде підготовка Євросоюзу до конференції ООН з клімату у Копенгагені. Європейські лідери спробують визначити обсяги грошей, які направляться на боротьбу із глобальним потеплінням.
«На мою думку, без ініціативи Європи буде складно залучити фінансування з інших процвітаючих частин світу, – вважає шведський лідер Фредік Рейнфельдт. – На позачерговому саміті «двадцятки» у Пітсбурзі ми не змогли назвати суми для боротьби із кліматичними змінами. Маю надію, що ми сьогодні із цим визначимося і гадаю, що це буде нашим вирішальним аргументом у Копенгагені. Але багаті країни не хочуть показувати грошей надто рано. Та час минає і ми вже дуже близькі до Копенгагена».
Серед інших важливих тем європейського саміту буде також ухвалення ініціативи Швеції «Стратегія регіону Балтійського моря». Звичайно ж, голови європейських держав та урядів сьогодні й завтра говоритимуть про наслідки економічного спаду й визначать нові рамки нагляду за системою фінансів Євросоюзу.
Також чільне місце на саміті матимуть обговорення пропозицій Європейської Комісії щодо боротьби із нелегальною міграцією та впорядкування ситуації із біженцями.
(Брюссель – Київ – Прага)
«Нам все ще не вистачає ратифікації Лісабонської угоди Чеською республікою, – пояснює прем’єр-міністр Швеції Фредрік Райнфельдт. – Угоду, якої ми давно чекаємо і яка покращить функціонування Євросоюзу в бік більшої демократизації. З іншого боку, мандат нинішньої Комісії завершується першого листопада. Навіть після ухвалення Лісабонської угоди буде потрібен час, щоб усе розкласти на свої місця. Саме тому всі так поспішають».
Не оминути й кандидатуру президента ЄС – посаду, яку також передбачає нова інституційна угода.
Хто стане «Містером Європа»?
Фаворитом на президенське крісло залишається колишній прем’єр-міністр Британії Тоні Блер. Інші кандидати, що сьогодні й завтра обговорюватимуться у кулуарах саміту, це прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, прем’єр-міністр Нідерландів Ян Петер Балкененде, колишній австрійський канцлер Вольфґанґ Шюссель та колишній прем’єр Бельгії Ґі Верховстадт.
Важливим питанням саміту буде підготовка Євросоюзу до конференції ООН з клімату у Копенгагені. Європейські лідери спробують визначити обсяги грошей, які направляться на боротьбу із глобальним потеплінням.
«На мою думку, без ініціативи Європи буде складно залучити фінансування з інших процвітаючих частин світу, – вважає шведський лідер Фредік Рейнфельдт. – На позачерговому саміті «двадцятки» у Пітсбурзі ми не змогли назвати суми для боротьби із кліматичними змінами. Маю надію, що ми сьогодні із цим визначимося і гадаю, що це буде нашим вирішальним аргументом у Копенгагені. Але багаті країни не хочуть показувати грошей надто рано. Та час минає і ми вже дуже близькі до Копенгагена».
Серед інших важливих тем європейського саміту буде також ухвалення ініціативи Швеції «Стратегія регіону Балтійського моря». Звичайно ж, голови європейських держав та урядів сьогодні й завтра говоритимуть про наслідки економічного спаду й визначать нові рамки нагляду за системою фінансів Євросоюзу.
Також чільне місце на саміті матимуть обговорення пропозицій Європейської Комісії щодо боротьби із нелегальною міграцією та впорядкування ситуації із біженцями.
(Брюссель – Київ – Прага)
