– Пане Пейн, дослідження Організації з економічного розвитку та співробітництва пропонує декілька шляхів для швидшого відновлення європейської економіки від шкоди, завданої кризою. Про які саме шляхи йде мова?
– Є багато різноманітних факторів структурних реформ, що треба здійснити у Європі. Сюди відносяться такі сторони макроекономічної та монетарної політики, як покращення регуляції та нагляду за фінансовою сферою. Ми також радимо поглибити процес впровадження нових технологій, посилення інтеграції єдиного європейського ринку. Крім цього, ми радимо: слід тримати ринок відкритим для зовнішніх інвесторів.
– У банківській сфері Європи Ваше дослідження радить проводити так звані «стрес-тести». Яким чином ці тестування можуть допомогти покращити банківську систему?
– Дуже важливо, аби стрес-тести банків були систематичними, прозорими та рішучими. Особливо суттєвою є прозорість. Фінансовий ринок нині дуже хисткий саме через те, що немає достовірних даних про, так би мовити, стан здоров’я банківських балансів. Коли у Сполучених Штатах здійснили стрес-тестування банків, то всі дані були одразу оприлюднені. Це призвело до того, що чимало фінансових установ зрештою отримали додатковий капітал. Тут, у Європі тестування проводяться, проте, їх результати оприлюднювати не планують. Ми вважаємо це помилкою, бо саме завдяки стрес-тестам можна відновити довіру на фінансових ринках.
– Який рецепт для профілактики від можливих подальших криз у банківській сфері пропонують Ваші дослідження?
– Ми не можемо гарантувати, що банки надалі не переживатимуть нових криз. Але деякі речі ми можемо покращити у цій системі. Нині банкам важливо збільшити їх капітали до обсягів, які стануть їм оберегом від можливих нових кризових потрясінь. По-друге, не зважаючи на те, що європейський ринок інтегрований, нагляд за банками здійснюється тільки на національних рівнях. Нині є намагання створити орган, що триматиме під контролем весь європейський ринок фінансів. Він і виявлятиме можливі ризики. Протягом кризи ми бачили, на прикладі банку «Fortis» у Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Франції, як криза однієї установи може швидко поширитися на інші – ті, що знаходяться за кордоном. Тому, слід створити систему, яка б обмежувала поширення кризи від падіння однієї великої фінансової установи.
– Чому європейська економіка відновлюється повільніше за американську чи японську?
– Перша причина у тому, що різні економіки переживають різні проблеми. Є економіки, що мають дуже розбалансований ринок нерухомості, тому їм слід продовжувати владнання цієї проблеми. Найкрасномовнішим прикладом цього є Іспанія. Також зауважу, що Сполучені Штати більше за Європу користуються результатами швидкого відновлення економік великих азійських держав. У першу чергу, Китаю. Попит у цих країнах зростає і це має позитивний вплив на американську економіку. Тож, я гадаю, що найбільшу роль відіграють саме ці два фактори.
(Брюссель – Прага – Київ)
– Є багато різноманітних факторів структурних реформ, що треба здійснити у Європі. Сюди відносяться такі сторони макроекономічної та монетарної політики, як покращення регуляції та нагляду за фінансовою сферою. Ми також радимо поглибити процес впровадження нових технологій, посилення інтеграції єдиного європейського ринку. Крім цього, ми радимо: слід тримати ринок відкритим для зовнішніх інвесторів.
– У банківській сфері Європи Ваше дослідження радить проводити так звані «стрес-тести». Яким чином ці тестування можуть допомогти покращити банківську систему?
– Дуже важливо, аби стрес-тести банків були систематичними, прозорими та рішучими. Особливо суттєвою є прозорість. Фінансовий ринок нині дуже хисткий саме через те, що немає достовірних даних про, так би мовити, стан здоров’я банківських балансів. Коли у Сполучених Штатах здійснили стрес-тестування банків, то всі дані були одразу оприлюднені. Це призвело до того, що чимало фінансових установ зрештою отримали додатковий капітал. Тут, у Європі тестування проводяться, проте, їх результати оприлюднювати не планують. Ми вважаємо це помилкою, бо саме завдяки стрес-тестам можна відновити довіру на фінансових ринках.
– Який рецепт для профілактики від можливих подальших криз у банківській сфері пропонують Ваші дослідження?
– Ми не можемо гарантувати, що банки надалі не переживатимуть нових криз. Але деякі речі ми можемо покращити у цій системі. Нині банкам важливо збільшити їх капітали до обсягів, які стануть їм оберегом від можливих нових кризових потрясінь. По-друге, не зважаючи на те, що європейський ринок інтегрований, нагляд за банками здійснюється тільки на національних рівнях. Нині є намагання створити орган, що триматиме під контролем весь європейський ринок фінансів. Він і виявлятиме можливі ризики. Протягом кризи ми бачили, на прикладі банку «Fortis» у Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Франції, як криза однієї установи може швидко поширитися на інші – ті, що знаходяться за кордоном. Тому, слід створити систему, яка б обмежувала поширення кризи від падіння однієї великої фінансової установи.
– Чому європейська економіка відновлюється повільніше за американську чи японську?
– Перша причина у тому, що різні економіки переживають різні проблеми. Є економіки, що мають дуже розбалансований ринок нерухомості, тому їм слід продовжувати владнання цієї проблеми. Найкрасномовнішим прикладом цього є Іспанія. Також зауважу, що Сполучені Штати більше за Європу користуються результатами швидкого відновлення економік великих азійських держав. У першу чергу, Китаю. Попит у цих країнах зростає і це має позитивний вплив на американську економіку. Тож, я гадаю, що найбільшу роль відіграють саме ці два фактори.
(Брюссель – Прага – Київ)
