Церкву Святого Духа вважають візитівкою Рогатина. Менш обізнаним туристам навіть кажуть, що тут колись священиком був батько Роксолани, хоча церква років на сто молодша від тих часів. Втім, вона є однією з найстаріших на Україні – 410 років, з унікальним старовинним іконостасом. Час не міг не позначитися на дерев’яній будівлі, і вона поступово руйнувалася, каже завідувач музейного комплексу Рогатина Тетяна Петрів.
Одна з найстаріших гуцульських церков – церква Благовіщення у Коломиї, збудована у 1587 році.«Церква була сильно вражена жуком-деревогризом, так званим шашелем, затікали стіни від дощової води. Іконостас тримався на цвяшках, ледь щось – і він впаде», – розповідає Тетяна Петрів.
Експерти б'ють на сполох
У минулому році вперше на реставрацію Святодухівської церкви, яка є філіалом обласного художнього музею, з Міністерства архітектури і містобудування надійшло 500 тисяч гривень: замінили гонтове покриття, крім куполів (забракло коштів), оброблено стіни спеціальними речовинами для консервації, відтворене різьблення кількох вікон. Наразі ця церква, що є зразком галицької школи будівництва, єдина з прикарпатських реально претендує на внесення до списку ЮНЕСКО у номінації «Дерев’яні церкви Прикордоння».
Такі запевняння почули від фахівців Польського центру досліджень і документування історичних пам’яток та Міністерства культури України, які в рамках проекту «Сакральна архітектура Прикордоння» визначають 10 дерев’яних церков України та Польщі для внесення до списку ЮНЕСКО.
Через прибудову котельні церква Благовіщення у Коломиї втратила свою автентичність. Хоча польсько-українську комісію більше цікавили унікальні гуцульські церкви. Та їхні шанси примарні. Церква Благовіщення в Коломиї, збудована у 1587 році, має самовільно прибудовану цегляну котельню. 200-річну церкву Пресвятої Богородиці у селі Нижній Вербіж поверх дерева оббили бляхою. Перше ж зауваження ЮНЕСКО: автентика не дотримана.
Жертви моди і забобонів
З добрих спонукань люди хочуть зробити храми теплішими, зручними, сучаснішими. Оббивають стіни модними матеріалами, замінюють дахи, перемальовують старовинні ікони. Та під бляхою чи пластиком деревина загниває. Ще одна біда дерев’яних храмів – вогонь. За останні 12 років на Прикарпатті згоріло 15 церков. Насамперед через недотримання правил протипожежної безпеки: встановлення численних освітлювальних приладів і невстановлення запобіжних пристроїв. А ще є повір’я, що стару церкву не можна розбирати, бо, мовляв, дерево гнитиме, краще, коли церква згорить… У представників архітектурних служб до громад претензій чимало.
«Думка громади: це їхня церква, «що хочемо – те й робимо». От наша біда. Втрачається вид пам’ятки. Люди не думають, що роблять. А головне: це йде при потуранні не тільки самих людей, громади, а й священиків», – каже заслужений архітектор України Микола Капак.
З паспортом і охоронним договором
На Івано-Франківщині під охороною держави перебуває 587 пам’яток сакральної архітектури, з них 122 національного значення. Майже всі вони передані у власність або користування громад. А ті чомусь вважають за можливе переробляти «на свій смак». Потрібна не лише роз’яснювальна робота, що особлива цінність якраз в автентиці. Важливо облікувати усі пам’ятки і зробити реальною відповідальність за їх збереження. Бо хоч і передбачена вона законодавчо, та не всі законів дотримуються. Каже начальник управління культури обласної держадміністрації Володимир Федорак.
Непоодинокі випадки, коли церкви оббивають пластиком або бляхою (Марківці).«Сьогодні кожна пам’ятка має бути облікована і мати паспорт. Обов’язковим повинен бути моніторинг за її станом. Але кожна релігійна громада, яка є власником і в оренді якої перебуває церква-пам’ятка архітектури місцевого чи обласного значення, повинна скласти охоронний договір спільно з органом культульної спадщини управління культури», – наголошує Володимир Федорак.
На паспортизацію кошти (вони невеликі) знайшли. Торік обстежено 78 культових споруд, трохи більше буде в цьому. Вже зараз називають цифри: негайного ремонту потребують 130 дерев'яних церков.
На Прикарпатті розроблені Концепція та Програма національного і духовного відродження Івано-Франківщини до 2011 року. У них передбачене фінансування ремонтно-реставраційних робіт у церквах і середньовічних замках. За три роки ці напрямки ще не фінансувалися.
Експерти б'ють на сполох
У минулому році вперше на реставрацію Святодухівської церкви, яка є філіалом обласного художнього музею, з Міністерства архітектури і містобудування надійшло 500 тисяч гривень: замінили гонтове покриття, крім куполів (забракло коштів), оброблено стіни спеціальними речовинами для консервації, відтворене різьблення кількох вікон. Наразі ця церква, що є зразком галицької школи будівництва, єдина з прикарпатських реально претендує на внесення до списку ЮНЕСКО у номінації «Дерев’яні церкви Прикордоння».
Такі запевняння почули від фахівців Польського центру досліджень і документування історичних пам’яток та Міністерства культури України, які в рамках проекту «Сакральна архітектура Прикордоння» визначають 10 дерев’яних церков України та Польщі для внесення до списку ЮНЕСКО.
Жертви моди і забобонів
З добрих спонукань люди хочуть зробити храми теплішими, зручними, сучаснішими. Оббивають стіни модними матеріалами, замінюють дахи, перемальовують старовинні ікони. Та під бляхою чи пластиком деревина загниває. Ще одна біда дерев’яних храмів – вогонь. За останні 12 років на Прикарпатті згоріло 15 церков. Насамперед через недотримання правил протипожежної безпеки: встановлення численних освітлювальних приладів і невстановлення запобіжних пристроїв. А ще є повір’я, що стару церкву не можна розбирати, бо, мовляв, дерево гнитиме, краще, коли церква згорить… У представників архітектурних служб до громад претензій чимало.
«Думка громади: це їхня церква, «що хочемо – те й робимо». От наша біда. Втрачається вид пам’ятки. Люди не думають, що роблять. А головне: це йде при потуранні не тільки самих людей, громади, а й священиків», – каже заслужений архітектор України Микола Капак.
З паспортом і охоронним договором
На Івано-Франківщині під охороною держави перебуває 587 пам’яток сакральної архітектури, з них 122 національного значення. Майже всі вони передані у власність або користування громад. А ті чомусь вважають за можливе переробляти «на свій смак». Потрібна не лише роз’яснювальна робота, що особлива цінність якраз в автентиці. Важливо облікувати усі пам’ятки і зробити реальною відповідальність за їх збереження. Бо хоч і передбачена вона законодавчо, та не всі законів дотримуються. Каже начальник управління культури обласної держадміністрації Володимир Федорак.
На паспортизацію кошти (вони невеликі) знайшли. Торік обстежено 78 культових споруд, трохи більше буде в цьому. Вже зараз називають цифри: негайного ремонту потребують 130 дерев'яних церков.
На Прикарпатті розроблені Концепція та Програма національного і духовного відродження Івано-Франківщини до 2011 року. У них передбачене фінансування ремонтно-реставраційних робіт у церквах і середньовічних замках. За три роки ці напрямки ще не фінансувалися.
