Доступність посилання

ТОП новини

Томенко: «Заробітна плата посадовців підводиться під базу – зарплату депутатів і міністрів»


Київ – Ініціатива віце-спікера Миколи Томенка щодо зменшення надвисоких зарплат керівництва Нацбанку є цілком зрозумілою, якби не одне «але». Ще 3 березня Верховна Рада доручила урядові у двотижневий термін підготувати зміни до закону, спрямованих на упорядкування зарплати держслужбовців, а зокрема – і службовців Нацбанку. Тобто, питання, яке порушує віце-спікер, на сьогоднішній день просто не повинно бути. Проте жодного урядового законопроекту, який би передбачав, скажімо упорядкування оплати праці працівників НБУ, до цього часу на інтернет-сайті Верховної Ради не з’явилося. Чому депутатський задум не було реалізовано ми вирішили запитати в самого віце-спікера Миколи Томенка.

– Чому зараз виникла потреба в такому вашому запиті до Ради НБУ? Адже ще у березні Верховна Рада зобов’язала уряд розробити зміни до закону, які б серед іншого, регламентували і зменшення зарплати керівництва Нацбанку?


– З початком кризи стало очевидною необхідність переглянути систему оплати так званого керівного складу державної влади, куди входить законодавча, виконавча, судова гілки, а також інституції, що мають монопольний статус: це державні підприємства і різного роду відомства, у тому числі й НБУ.

Справа виглядає таким чином, що декого можна було би перевести на нову систему оплати через постанови. Але так сталося, що лише Кабмін виконав цю постанову і скоротив членам уряду зарплату удвічі. Нажаль, у Верховної Ради не вистачило політичної волі собі скоротити, судовій системі, прокуратурі... Але в ході дискусії щодо дій Національного банку, з’ясувалося, що Нацбанк пішов далі: там на порядок збільшили собі зарплату.

Зараз у середньому зарплата народного депутата складає 15 тисяч гривень. У міністрів раніше було стільки ж, а сьогодні – 7-8 тисяч гривень. Те, що в НБУ, особливо в цей рік, зарплата збільшилася і складає десь 100 тисяч гривень, то це для мене був шок. Між іншим, в Конституційному Суді, доходи дещо менші, ніж в керівництва Нацбанку – десь у районі 50-60 тисяч гривень.

Коли я почав матеріали по Нацбанку вивчати, то дійшов до висновку, що, в принципі, тут не треба і закону. Тут достатньо, щоби Рада НБУ скорегувала це самостійно, оскільки згідно закону «Про Національний банк» вона затверджує кошторис, видатки і контролює, як кошти витрачаються. Саме тому я до них звернувся. Тим більше, там дуже шановні люди – кандидати в президенти, міністри...

Щодо депутатів та інших посадових осіб, то я буду переконувати Верховну Раду і уряд, щоби при прийнятті бюджети цю постанову від 3 березня, яку ми всі разом проголосували, виконали на 2010 рік.

– А чи був відповідний урядовий законопроект?

– Уряд подав декілька законопроектів стосовно цієї теми. Зокрема, стосовно зниження верхньої межі пенсії – не більше 10 тисяч. Але депутати від Партії регіонів звернулися в Конституційний Суд – і там визнали це незаконним.

В законі регулюються тільки пенсії і пільги. А заробітна плата посадовців підводиться під базу – зарплату депутатів і міністрів. Тому, якщо ця база буде удвічі менша, то тоді Нацбанк, суди, прокуратура відповідно нараховуватимуть від базового показника. От, у бюджет закладається, що базова (зарплата) буде у районі 7 тисяч гривень. То це стане базою і для Нацбанку.

Не треба закон змінювати – можна просто взяти за основу те, що буде в бюджеті. Але статус Нацбанку такий, що вони самі собі можуть визначати рівень зарплати. Тільки Рада Нацбанку може їх зупинити. Я вважаю, що спеціальний закон, внесення змін до закону про Нацбанк – це довгий шлях. Достатньо прийняти зміни до бюджету, і Рада Нацбанку повинна проконтролювати приведення до здорового глузду зарплати керівництва НБУ.

До речі, як я з’ясував, працівники середньої ланки Нацбанку отримують дуже мало, порядку 2-4 тисяч. Це теж є ненормальність, яку треба врегулювати. Парадоксальна ситуація, якщо їх керівники отримують 100-120 тисяч...

– Між іншим, у Раді НБУ є й представник БЮТ – Юрій Полунєєв.


– А я ж звернувся до всіх членів Ради НБУ, а не лише до її керівника – Петра Порошенка. Звичайно, будемо на фракції змушувати і Полунєєва активно діяти. І його один голос, хоч і небагато вирішує, але вплине на те, щоби Рада Нацбанку цим займалася.

(Київ – Прага)
  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG