Перша реакція чеських політиків, лідерів політичних партій свідчить, що крок президента США Барака Обами, який змінив рішення щодо розміщення американського радару в Чехії, стривожив передусім правий політичний спектр. Відмова від радару на чеських землях є кроком назустріч Ірану та Росії, вважає колишній міністр оборони і лідер проправої партії «ТОП09» Карел Шварценберг. Однак, нова концепція зовнішньої політики США відкриває шлях до діалогу з Іраном країн «Групи 5 + 1» – США, Британії, Франції, Китаю, Росії та Німеччини.
Про те, що дії команди Барака Обами націлені на довшу перспективу і принципово не змінюють формат чесько-американського діалогу, в розмові з Радіо Свобода наголосив Ïржі Пеге – ректор Нью-Йоркського університету в Празі, колишній політичний радник президента Вацлава Гавела.
«Не думаю, що те, що Сполучені Штати вирішили скасувати свій проект щодо розміщення протиракетної оборони в Чехії та Польщі, означає втрату інтересу до Центральної Європи, – каже він. – Це потрібно брати як прагматичну переоцінку військової стратегії США у світлі економічної кризи. Там збігаються фактори фінансових видатків для цієї системи, а також технічної недосконалості. Думаю, що це є головною причиною».
На думку чеського політолога, в певному символічному сенсі можна розглядати новий крок США як крок назустріч Росії, але не можна сприймати його як carte blanche, котру дістала Росія для більшого впливу у своїх колишніх сателітах.
Однак і пересічні чехи, і політики з обох сторін спектру погоджуються з тим, що зміна концепції військової стратегії США прийшла невчасно: до економічної та конституційної кризи в Чехії додаються проблеми розбалансованого діалогу з партнерами по НАТО.
(Прага – Київ)
Про те, що дії команди Барака Обами націлені на довшу перспективу і принципово не змінюють формат чесько-американського діалогу, в розмові з Радіо Свобода наголосив Ïржі Пеге – ректор Нью-Йоркського університету в Празі, колишній політичний радник президента Вацлава Гавела.
«Не думаю, що те, що Сполучені Штати вирішили скасувати свій проект щодо розміщення протиракетної оборони в Чехії та Польщі, означає втрату інтересу до Центральної Європи, – каже він. – Це потрібно брати як прагматичну переоцінку військової стратегії США у світлі економічної кризи. Там збігаються фактори фінансових видатків для цієї системи, а також технічної недосконалості. Думаю, що це є головною причиною».
На думку чеського політолога, в певному символічному сенсі можна розглядати новий крок США як крок назустріч Росії, але не можна сприймати його як carte blanche, котру дістала Росія для більшого впливу у своїх колишніх сателітах.
Однак і пересічні чехи, і політики з обох сторін спектру погоджуються з тим, що зміна концепції військової стратегії США прийшла невчасно: до економічної та конституційної кризи в Чехії додаються проблеми розбалансованого діалогу з партнерами по НАТО.
(Прага – Київ)
