Для того, щоб галерея запрацювала, необхідно було вивезти з приміщень ґрунт, позбутися столітнього грибка, розчистити кожну цеглинку, спорудити ковані двері (робота відомого славутського коваля Артема Вольського) та замінити верхні вікна, збудувати веранду-вхід, а головне – провести опалення. До роботи залучали студентів-істориків, котрі змогли непогано заробити поряд з такою археологічною «практикою». 
Щойно відкрита картинна галерея Острозької академії
Перехрестя віків на волинських полотнах
Склепіння просторих залів спонукало розмістити тут цікаві експонати, яких в Острозі не бракує. Чотири відреставрованих зали відкривають глядачеві чотири тематичних експозиції – від світлин фотохудожника Олександра Харвата на духовну тематику та галереї портретів Гальшки Острозької – до картин у стилі українського бароко киянина Юрія Нікітіна і картин, створених під час пленерів українських художників в Острозі .
У центральній залі – зразки давніх ікон, відреставрованих нашим земляком Миколою Бендюком. Тут переважають волинські ікони та народні картини, зміст яких вражає і дивує – скажімо, як поряд зі святим Миколаєм-чудотворцем опинився легендарний козак Мамай, або як на полотні з зображенням Святої Варвари проявилися ангели, намальовані художником з іншого століття. Микола Бендюк каже – то результат багаторічних пошуків і несподіваних відкриттів у приватних колекціях волинян.
За словами Миколи Бендюга, все почалося із зображення Христа Пантократора і Святого Стефана, які проявилися одночасно в одній іконі – вона має дивовижну історію і нині є скарбом академічного храму. «Згодом не раз доводилося зустрічати ікони, де верхній, ніби менш цінний шар, було шкода знімати повністю, щоб відкрити давніше зображення – бо з мистецької точки зору він був не менш вартісним. Як-от в іконі Святої Варвари. Вона дуже гарна, це період українського романтизму, який у нас дуже люблять – кінець 18 – початок 19 століття. Але коли почав її реставрувати – побачив внизу іконопис кінця 17-початку 18 століття. Постала дилема – що лишати? – вирішили зняти тільки тло навколо Варвари – і так сталося, що над нею відкрилися фігури Богородиці й Архангела Гаврила. Зараз вони цікаво виглядають у такій композиції», – зазначив Микола Бендюк.
Острозька академія - автономний дослідницький університет
Картинна галерея – лише одне з цьогорічних досягнень академії. Як наголосив її ректор, Ігор Пасічник, важливим здобутком академічного колективу є отримання статусу автономного дослідницького університету, з яким Острозька академія розпочинає навчальний рік. Острожці радіють з преференцій, наданих Кабміном, але водночас розуміють, як зростають вимоги до їхнього навчання і роботи. Бо в Україні хоч і говорили багато про входження в європейський освітній простір, але це були слова, вважає ректор: «Потрібно було створити власний алгоритм входження наших національних університетів у цей простір. Уряд вирішив виділити 5 експериментальних університетів – зробити їх, за зразком західноєвропейських, у першу чергу науково-дослідними установами».
Ігор Пасічник не виключає, що цей відпрацьований в Острозькій академії та ще чотирьох університетах алгоритм буде з часом перенесений на інші університети. «Для початку ми зменшуємо навантаження на викладачів для поглиблення науково-дослідної роботи, відкриємо багато нових науково-дослідних лабораторій, для яких має бути виділена відповідна матеріальна база; має бути завершена добудова нового гуманітарного корпусу. А ще зробимо експериментальне студентське містечко-кампус. Колись так вчинили в Сполучених Штатах. Гадаю, що перенесення університетів з великих міст у районні центри в Україні дасть такий же ефект – студентські міста дадуть дихання маленьким містечкам, а наші історичні міста сприятимуть утворенню унікальної мікро- й макроструктури для навчання студентів».
Сподвижництво ректора у розбудові університету з давньою історією та новітніми традиціями також оцінене – два тижні тому Президент підписав Указ про присвоєння Ігореві Пасічнику звання Героя України.
(Рівне – Київ – Прага)
Перехрестя віків на волинських полотнах
Склепіння просторих залів спонукало розмістити тут цікаві експонати, яких в Острозі не бракує. Чотири відреставрованих зали відкривають глядачеві чотири тематичних експозиції – від світлин фотохудожника Олександра Харвата на духовну тематику та галереї портретів Гальшки Острозької – до картин у стилі українського бароко киянина Юрія Нікітіна і картин, створених під час пленерів українських художників в Острозі .
У центральній залі – зразки давніх ікон, відреставрованих нашим земляком Миколою Бендюком. Тут переважають волинські ікони та народні картини, зміст яких вражає і дивує – скажімо, як поряд зі святим Миколаєм-чудотворцем опинився легендарний козак Мамай, або як на полотні з зображенням Святої Варвари проявилися ангели, намальовані художником з іншого століття. Микола Бендюк каже – то результат багаторічних пошуків і несподіваних відкриттів у приватних колекціях волинян.
За словами Миколи Бендюга, все почалося із зображення Христа Пантократора і Святого Стефана, які проявилися одночасно в одній іконі – вона має дивовижну історію і нині є скарбом академічного храму. «Згодом не раз доводилося зустрічати ікони, де верхній, ніби менш цінний шар, було шкода знімати повністю, щоб відкрити давніше зображення – бо з мистецької точки зору він був не менш вартісним. Як-от в іконі Святої Варвари. Вона дуже гарна, це період українського романтизму, який у нас дуже люблять – кінець 18 – початок 19 століття. Але коли почав її реставрувати – побачив внизу іконопис кінця 17-початку 18 століття. Постала дилема – що лишати? – вирішили зняти тільки тло навколо Варвари – і так сталося, що над нею відкрилися фігури Богородиці й Архангела Гаврила. Зараз вони цікаво виглядають у такій композиції», – зазначив Микола Бендюк.
Острозька академія - автономний дослідницький університет
Картинна галерея – лише одне з цьогорічних досягнень академії. Як наголосив її ректор, Ігор Пасічник, важливим здобутком академічного колективу є отримання статусу автономного дослідницького університету, з яким Острозька академія розпочинає навчальний рік. Острожці радіють з преференцій, наданих Кабміном, але водночас розуміють, як зростають вимоги до їхнього навчання і роботи. Бо в Україні хоч і говорили багато про входження в європейський освітній простір, але це були слова, вважає ректор: «Потрібно було створити власний алгоритм входження наших національних університетів у цей простір. Уряд вирішив виділити 5 експериментальних університетів – зробити їх, за зразком західноєвропейських, у першу чергу науково-дослідними установами».
Ігор Пасічник не виключає, що цей відпрацьований в Острозькій академії та ще чотирьох університетах алгоритм буде з часом перенесений на інші університети. «Для початку ми зменшуємо навантаження на викладачів для поглиблення науково-дослідної роботи, відкриємо багато нових науково-дослідних лабораторій, для яких має бути виділена відповідна матеріальна база; має бути завершена добудова нового гуманітарного корпусу. А ще зробимо експериментальне студентське містечко-кампус. Колись так вчинили в Сполучених Штатах. Гадаю, що перенесення університетів з великих міст у районні центри в Україні дасть такий же ефект – студентські міста дадуть дихання маленьким містечкам, а наші історичні міста сприятимуть утворенню унікальної мікро- й макроструктури для навчання студентів».
Сподвижництво ректора у розбудові університету з давньою історією та новітніми традиціями також оцінене – два тижні тому Президент підписав Указ про присвоєння Ігореві Пасічнику звання Героя України.
(Рівне – Київ – Прага)
