Закривають, в основному, школи, недостатньо укомплектовані. З огляду на погіршення демографічної ситуації, за останні 10 років у Латвії кількість учнів знизилась на 120 тисяч, натомість шкіл менше не стало, а ставки у вчителів збільшилася.
Міністр освіти Латвії Тетяна Коке зазначає, що необхідність об’єктивних змін в латвійській системі освіти назріла давно. Сьогодні ж упровадження структурних реформ прискорила складна економічна ситуація в країні, зокрема бюджет міністерства освіти та науки у порівнянні з минулим роком скорочений майже на 380 мільйонів доларів.
«Хочу наголосити, що це дуже серйозні структурні зміни в системі освіти Латвії. До того ж, вони впроваджуються за досить короткий термін, – каже Тетяна Коке. – Це обумовлене тим, що за останні 10 років у наших політиків не виникало бажання звернути увагу на необхідність змін у латвійській системі освіті».
«Кошти слідують за учнем»
Від 1 вересня цього року в країні вводиться система «Кошти слідують за учнем», яка передбачає, що школи отримуватимуть фінансування залежно від кількості учнів у навчальному закладі. Від цього чинника залежатиме і зарплата вчителя. У середньому обсяг коштів на одного учня становитиме 925 доларів на рік.
На думку представників міністерства освіти, така практика сприятиме розвитку конкуренції між школами, які пропонуватимуть більш якісні програми, щоб зацікавити школярів.
«Я вважаю, що принцип «Кошти слідують за учнем» дуже правильний. Кошти повинні виділятися в успішні школи, в яких багато учнів, і до яких батьки записують дітей», – говорить керівник проекту «Кошти слідують за учнем» Зане Озола.
На жаль, під загал потрапляють і школи з унікальними навчальними програмами, які закривають чи реорганізують з огляду на недостатню укомплектованість.
Вчитель 30-ї Ризької школи Наталія Адреєва розповіла: «Наша школа унікальна, тому що у нас чотири програми. Перша – для дітей з порушенням постави. У нашій школі вони не тільки отримують освіту, ці діти проходять також реабілітацію – лікувальна гімнастика, басейн, із ними займається психолог, логопед. Друга програма – це вечірня школа. Ми також вийшли на міжнародний рівень, як еко-школа і по нашій спеціальній програмі. Нас назвали школою майбутнього. Зараз це нікому не потрібно. Нас викинули за борт».
Самотужки шукати нову школу?
Що ж робити тим учням, школи яких закривають? Більшості з них доводиться самотужки шукати нову школу.
«Нас закрили. Я маю йти до 12-го класу. Залишився один рік до закінчення школи, треба випускні екзамени здавати. Що робитиму? Дізнаюсь, які школи відкриті, шукатиму, куди йти вчитися», – каже Каспарс.
Вісім шкіл національних меншин, зокрема і Ризька українська школа, які діють у Латвії, не закриватимуть. Ці школи також фінансує латвійська держава, однак посильну допомогу надають місцеві діаспори й держави, мовою яких проводиться навчання.
(Рига – Прага – Київ)
Міністр освіти Латвії Тетяна Коке зазначає, що необхідність об’єктивних змін в латвійській системі освіти назріла давно. Сьогодні ж упровадження структурних реформ прискорила складна економічна ситуація в країні, зокрема бюджет міністерства освіти та науки у порівнянні з минулим роком скорочений майже на 380 мільйонів доларів.
«Хочу наголосити, що це дуже серйозні структурні зміни в системі освіти Латвії. До того ж, вони впроваджуються за досить короткий термін, – каже Тетяна Коке. – Це обумовлене тим, що за останні 10 років у наших політиків не виникало бажання звернути увагу на необхідність змін у латвійській системі освіті».
«Кошти слідують за учнем»
Від 1 вересня цього року в країні вводиться система «Кошти слідують за учнем», яка передбачає, що школи отримуватимуть фінансування залежно від кількості учнів у навчальному закладі. Від цього чинника залежатиме і зарплата вчителя. У середньому обсяг коштів на одного учня становитиме 925 доларів на рік.
На думку представників міністерства освіти, така практика сприятиме розвитку конкуренції між школами, які пропонуватимуть більш якісні програми, щоб зацікавити школярів.
«Я вважаю, що принцип «Кошти слідують за учнем» дуже правильний. Кошти повинні виділятися в успішні школи, в яких багато учнів, і до яких батьки записують дітей», – говорить керівник проекту «Кошти слідують за учнем» Зане Озола.
На жаль, під загал потрапляють і школи з унікальними навчальними програмами, які закривають чи реорганізують з огляду на недостатню укомплектованість.
Вчитель 30-ї Ризької школи Наталія Адреєва розповіла: «Наша школа унікальна, тому що у нас чотири програми. Перша – для дітей з порушенням постави. У нашій школі вони не тільки отримують освіту, ці діти проходять також реабілітацію – лікувальна гімнастика, басейн, із ними займається психолог, логопед. Друга програма – це вечірня школа. Ми також вийшли на міжнародний рівень, як еко-школа і по нашій спеціальній програмі. Нас назвали школою майбутнього. Зараз це нікому не потрібно. Нас викинули за борт».
Самотужки шукати нову школу?
Що ж робити тим учням, школи яких закривають? Більшості з них доводиться самотужки шукати нову школу.
«Нас закрили. Я маю йти до 12-го класу. Залишився один рік до закінчення школи, треба випускні екзамени здавати. Що робитиму? Дізнаюсь, які школи відкриті, шукатиму, куди йти вчитися», – каже Каспарс.
Вісім шкіл національних меншин, зокрема і Ризька українська школа, які діють у Латвії, не закриватимуть. Ці школи також фінансує латвійська держава, однак посильну допомогу надають місцеві діаспори й держави, мовою яких проводиться навчання.
(Рига – Прага – Київ)
