В офіційному відкритті Курултаю та днів тюркської молоді світу взяли участь керівник Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, голова Всесвітнього конгресу кримських татар Рефат Чубаров, перший віце-прем’єр уряду Криму Азіз Абдулаєв і заступник постійного представника Президента України в автономії Богдан Дубас. Запрошували і спікера місцевого парламенту Анатолія Гриценка,однак він через зайнятість не приїхав, але пообіцяв бути на закритті форуму наступної суботи.
На Курултай прибули гості майже з усього світу – з тюркських країн Європи та Азії, а також з діаспор з цих континентів та Америки. Лише Росія представлена понад 20 тюркськими народами. Приїхали делегати з Туреччини, Азербайджану, Північного Кіпру, Узбекистану, Киргизстану, Казахстану, представники тюркських меншин з Македонії, Болгарії, Румунії, Молдови, Ірану, Афганістану, інших країн. Уйгури з Китаю через заворушення в Східному Туркестані приїхати не змогли, але на Курултаї представлена уйгурська молодь з діаспор у європейських країнах. А Україну представляють кримські татари, караїми, кримчаки і гагаузи. Загалом на Всесвітній курултай тюркської молоді прибуло понад 220 делегатів.
Перший такий всесвітній з’їзд тюркської, тоді ще він називався татарської, молоді відбувся у Татарстані 1992 року. У Криму він проводиться уже вдруге, перший раз кілька десятків молодих тюрків зібралися в Сімферополі 1994 року. Як розповів голова оргкомітету Курултаю, президент Кримськотатарського молодіжного центру Ескендер Барієв, нинішній форум триватиме упродовж тижня переважно в Ялті. Виїзні засідання проходитимуть також в Сімферополі, Бахчисараї та Севастополі.
Єдність у мові, думках і діях
У рамках Курултаю пройдуть бізнес-форум, і різні круглі столи, зустрічі з науковцями, відвідини культурних пам’яток тюркських народів Криму. Ескендер Барієв розповів Радіо Свобода, що делегати з’їзду зустрінуться з лідерами Меджлісу кримськотатарського народу, а також ухвалять спеціальні звернення до українського керівництва та міжнародних організацій щодо стану кримськотатарського народу. У понеділок також відбудеться симпозіум на тему «Кримськотатарський національний рух від минулого до сьогодення та права людини».
За словами Ескендера Барієва, мета Курултаю «об’єднати тюркську молодь всього світу під лозунгом великого кримськотатарського просвітителя Ісмаїла Гаспринського: «Тильде, фикирде, иште бирлик!» («Єдність у мові, думках і діях!»). Саме тому делегати Курултаю тюркської молоді, хоч вони представляють народи, які сповідують не тільки іслам, але й християнство, буддизм, караїмізм, іудаїзм та інші релігії, відвідають місце спорудження Соборної мечеті Сімферополя. На думку керівника прес-служби Курултаю Сейрана Алієва, таким чином учасники цього всесвітнього форуму висловлять солідарність із кримськими мусульманами, які тривалий час не можуть отримати дозволу на будівництво Джума-джамі від місцевої влади.
Заступник голови оргкомітету, керівник міжнародної молодіжної організації «Бізім Кирим» Абдураман Егіз сказав Радіо Свобода, що цей форум дуже важливий і цікавий для українського суспільства, бо «в етногенезі українців велика частка тюркської крові». На його думку, Україна має шанс не тільки ознайомитися з культурою великого тюркського світу, але й зміцнити свій міжнародний імідж. Адже гості півострова – це дуже активні молоді бізнесмени, політики, громадські діячі – майбутнє своїх країн. І Ескендер Барієв, і Абдураман Егіз переконані, що Україна вже давно є частиною тюркського світу і, як європейська країна, має цим скористатися.
(Сімферополь – Київ – Прага)
На Курултай прибули гості майже з усього світу – з тюркських країн Європи та Азії, а також з діаспор з цих континентів та Америки. Лише Росія представлена понад 20 тюркськими народами. Приїхали делегати з Туреччини, Азербайджану, Північного Кіпру, Узбекистану, Киргизстану, Казахстану, представники тюркських меншин з Македонії, Болгарії, Румунії, Молдови, Ірану, Афганістану, інших країн. Уйгури з Китаю через заворушення в Східному Туркестані приїхати не змогли, але на Курултаї представлена уйгурська молодь з діаспор у європейських країнах. А Україну представляють кримські татари, караїми, кримчаки і гагаузи. Загалом на Всесвітній курултай тюркської молоді прибуло понад 220 делегатів.
Перший такий всесвітній з’їзд тюркської, тоді ще він називався татарської, молоді відбувся у Татарстані 1992 року. У Криму він проводиться уже вдруге, перший раз кілька десятків молодих тюрків зібралися в Сімферополі 1994 року. Як розповів голова оргкомітету Курултаю, президент Кримськотатарського молодіжного центру Ескендер Барієв, нинішній форум триватиме упродовж тижня переважно в Ялті. Виїзні засідання проходитимуть також в Сімферополі, Бахчисараї та Севастополі.
Єдність у мові, думках і діях
У рамках Курултаю пройдуть бізнес-форум, і різні круглі столи, зустрічі з науковцями, відвідини культурних пам’яток тюркських народів Криму. Ескендер Барієв розповів Радіо Свобода, що делегати з’їзду зустрінуться з лідерами Меджлісу кримськотатарського народу, а також ухвалять спеціальні звернення до українського керівництва та міжнародних організацій щодо стану кримськотатарського народу. У понеділок також відбудеться симпозіум на тему «Кримськотатарський національний рух від минулого до сьогодення та права людини».
За словами Ескендера Барієва, мета Курултаю «об’єднати тюркську молодь всього світу під лозунгом великого кримськотатарського просвітителя Ісмаїла Гаспринського: «Тильде, фикирде, иште бирлик!» («Єдність у мові, думках і діях!»). Саме тому делегати Курултаю тюркської молоді, хоч вони представляють народи, які сповідують не тільки іслам, але й християнство, буддизм, караїмізм, іудаїзм та інші релігії, відвідають місце спорудження Соборної мечеті Сімферополя. На думку керівника прес-служби Курултаю Сейрана Алієва, таким чином учасники цього всесвітнього форуму висловлять солідарність із кримськими мусульманами, які тривалий час не можуть отримати дозволу на будівництво Джума-джамі від місцевої влади.
Заступник голови оргкомітету, керівник міжнародної молодіжної організації «Бізім Кирим» Абдураман Егіз сказав Радіо Свобода, що цей форум дуже важливий і цікавий для українського суспільства, бо «в етногенезі українців велика частка тюркської крові». На його думку, Україна має шанс не тільки ознайомитися з культурою великого тюркського світу, але й зміцнити свій міжнародний імідж. Адже гості півострова – це дуже активні молоді бізнесмени, політики, громадські діячі – майбутнє своїх країн. І Ескендер Барієв, і Абдураман Егіз переконані, що Україна вже давно є частиною тюркського світу і, як європейська країна, має цим скористатися.
(Сімферополь – Київ – Прага)
