Міністри з питань енергетики зібралися на дводенну неформальну зустріч. Основна тема дискусій: як до 2020 року досягти 20-відсоткового росту продуктивності наявної у Європі енергії. Інакше кажучи, як покращити використання енергоресусів, щоб виробляти більше та ще й при цьому створювати нові робочі місця.
Енергетична продуктивність – справа не нова, але віднедавна Європа визначила для себе мету стати світовим лідером зі впровадження нових екологічних технологій та відновлюваних джерел енергії. Тим паче, що наприкінці року у Копенгагені має відбутися конференція з кліматичних змін, де Брюссель має намір представити свою амбіційну програму.
«Люди мають усвідомити, скільки споживати енергії»
Крім того, йшлося і про споживачів: міністри намагаються визначити єдиний для всіх, доступний спосіб маркування товарів, щоб надавати споживачеві якнайбільше інформації щодо енерговитрат, які на нього чекають при використанні того чи іншого товару. Таким чином, купуючи будь-який прилад, побутову техніку, автомобіль чи навіть будинок, громадяни Євросоюзу отримуватимуть детальну інформацію щодо енергоспоживання, пов’язаного з цією покупкою. З одного боку, це допомагатиме їм краще планувати свої витрати. З іншого, вони матимуть змогу перейти на використання економічніших або відновлюваних альтернативних джерел енергії.
«Наші дискусії показали, що всі країни-члени готові взяти на себе зобов’язання і переконані у важливості покращення енергетичної ефективності, – говорить шведський міністр із енергетики та підприємництва Мауд Олофсон. – Ми говорили про те, як ділитися досвідом, як організовувати навчання споживачів та як залучати до впровадження нових продуктивних енергетичних методів представників малого та іншого бізнесу. А також створювати нові робочі місця у цьому секторі».
З огляду на те, що за столом зібралися саме міністри з енергетики, не були несподіванкою і обміни думками щодо можливих газових криз у майбутньому.
Можливість кризи висока
Комісар з енергетичних питань Андріс Пієбалґс при цьому заявив, що «транзит російського газу через Україну все ще непокоїть Єврокомісію й шведське головування. Достеменно відомо, що перебої у цьому постачанні цілком можливі . Згідно із нашими даними, якщо це станеться, то складатиме 5 відсотків від основного газопостачання. А це досить велика кількість енергії, яку можуть відключити від європейського ринку».
Щоб цього не сталося, додав він, Комісія шукає шляхи надання фінансової підтримки українському газовому сектору.
«Для українських реформ потрібен час»
Пієбалґс також ознайомив міністрів із проектами Єврокомісії із регулювання газового ринку Європи, що має на меті посилити енергетичну безпеку співдружності на випадок подібних криз. Проте, каже Андріс Пієбалґс, виглядає на те, що пристрасті навколо газу дещо вгамовуються.
«Останнім часом я помічаю, що температура навколо цього дещо спадає, тож я дуже сподіваюся, що ми не матимемо нової кризи ні протягом шведського головування, ні (наступного) іспанського головування, ні після них. Із часом ми мали б взагалі обійтися без нових криз. Багато у цій справі залежить від реформ газової сфери України, але це неможливо здійснити за декілька місяців», – зауважив єврокомісар з питань енергетики.
Зазвичай в перебігу неформальних зустрічей міністри важливих офіційних рішень не ухвалюють. Проте вони часто дають хід новим ідеям та стратегіям, котрі згодом стають офіційними напрямками політики Європейського Союзу.
(Брюссель – Прага – Київ)
Енергетична продуктивність – справа не нова, але віднедавна Європа визначила для себе мету стати світовим лідером зі впровадження нових екологічних технологій та відновлюваних джерел енергії. Тим паче, що наприкінці року у Копенгагені має відбутися конференція з кліматичних змін, де Брюссель має намір представити свою амбіційну програму.
«Люди мають усвідомити, скільки споживати енергії»
Крім того, йшлося і про споживачів: міністри намагаються визначити єдиний для всіх, доступний спосіб маркування товарів, щоб надавати споживачеві якнайбільше інформації щодо енерговитрат, які на нього чекають при використанні того чи іншого товару. Таким чином, купуючи будь-який прилад, побутову техніку, автомобіль чи навіть будинок, громадяни Євросоюзу отримуватимуть детальну інформацію щодо енергоспоживання, пов’язаного з цією покупкою. З одного боку, це допомагатиме їм краще планувати свої витрати. З іншого, вони матимуть змогу перейти на використання економічніших або відновлюваних альтернативних джерел енергії.
«Наші дискусії показали, що всі країни-члени готові взяти на себе зобов’язання і переконані у важливості покращення енергетичної ефективності, – говорить шведський міністр із енергетики та підприємництва Мауд Олофсон. – Ми говорили про те, як ділитися досвідом, як організовувати навчання споживачів та як залучати до впровадження нових продуктивних енергетичних методів представників малого та іншого бізнесу. А також створювати нові робочі місця у цьому секторі».
З огляду на те, що за столом зібралися саме міністри з енергетики, не були несподіванкою і обміни думками щодо можливих газових криз у майбутньому.
Можливість кризи висока
Комісар з енергетичних питань Андріс Пієбалґс при цьому заявив, що «транзит російського газу через Україну все ще непокоїть Єврокомісію й шведське головування. Достеменно відомо, що перебої у цьому постачанні цілком можливі . Згідно із нашими даними, якщо це станеться, то складатиме 5 відсотків від основного газопостачання. А це досить велика кількість енергії, яку можуть відключити від європейського ринку».
Щоб цього не сталося, додав він, Комісія шукає шляхи надання фінансової підтримки українському газовому сектору.
«Для українських реформ потрібен час»
Пієбалґс також ознайомив міністрів із проектами Єврокомісії із регулювання газового ринку Європи, що має на меті посилити енергетичну безпеку співдружності на випадок подібних криз. Проте, каже Андріс Пієбалґс, виглядає на те, що пристрасті навколо газу дещо вгамовуються.
«Останнім часом я помічаю, що температура навколо цього дещо спадає, тож я дуже сподіваюся, що ми не матимемо нової кризи ні протягом шведського головування, ні (наступного) іспанського головування, ні після них. Із часом ми мали б взагалі обійтися без нових криз. Багато у цій справі залежить від реформ газової сфери України, але це неможливо здійснити за декілька місяців», – зауважив єврокомісар з питань енергетики.
Зазвичай в перебігу неформальних зустрічей міністри важливих офіційних рішень не ухвалюють. Проте вони часто дають хід новим ідеям та стратегіям, котрі згодом стають офіційними напрямками політики Європейського Союзу.
(Брюссель – Прага – Київ)
