Як повідомила на брифінгу у четвер прес-секретар глави держави Ірина Ванникова, Президент доручив Генеральному прокурору Олександру Медведьку та Голові СБУ Валентину Наливайченку розглянути питання про порушення кримінальної справи за фактом незаконного виселення у 1944 році кримськотатарського народу та інших народів, які проживали в Криму. Факт виселення кримських татар, а також вірмен, греків, болгар є широковідомим, але не має досі правової оцінки. Тож, Генпрокуратура та СБУ мають провести повне, всебічне та об'єктивне досудове слідство усіх обставин справи.
Віктор Ющенко висловив своє переконання, що в діях тодішніх керівників тоталітарного комуністичного режиму на чолі з Йосипом Сталіним і посадових осіб каральних органів СРСР є ознаки геноциду.
Меджліс – схвалює, ліві сили – не визнають
У Меджлісі кримськотатарського народу таку ініціативу президента схвалюють.
«Ми ще багато років тому закликали керівництво України розглянути цей злочин проти кримськотатарського народу як акт геноциду, – каже голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. – Вважаю, що це правильна реакція президента і що будуть наслідки. Має справу розглянути суд і ухвалити вирок, що проти народу було скоєно злочин. Ця справа має, безперечно, моральне значення, бо винуватців геноциду вже немає серед живих. Хоча, правонаступником тої держави, яка вчинила цей злочин, вважає себе Росія. Та головне не цьому, а в тому що це рішення має призвести до оздоровлення політичної ситуації в Криму. Бо довкола цього злочину багато кривотлумачень, публікацій шовіністичного характеру. І те, що суд визнає, що було скоєно злочин – сприятиме до деякої мірі оздоровленню ситуації».
Між тим, експерти прогнозують також активізацію на півострові політичних опонентів Президента (це, здебільшого, проросійські політичні сили). Лідер активного на півострові Союзу лівих сил Василь Волга ще минулого року поставив під сумнів те, що виселення кримських татар було в юридичному сенсі депортацією. Сьогодні його позиція незмінна: «Відкрийте будь-який політологічний словник. Ви там прочитаєте, що депортація – це виселення за межі країни. А переселення кримських татар відбувалося в межах однієї країни. Візьміть визначення ООН – що таке геноцид. Є чотири ознаки геноциду. Те, що відбувалося з кримськими татарами, аж ніяк не підпадає під геноцид».
Без юридичних наслідків?
У разі, якщо правоохоронні органи порушать справу щодо депортації кримських татар, це вже буде друга справа за ознаками геноциду. У травні СБУ порушила кримінальну за фактом скоєння геноциду в 1932-1933 роках, коли мільйони людей в Україні вмерли голодною смертю.
Експерти-правники наголошують, що подібного роду справи мають насамперед політичне значення. А ось юридичні перспективи їх розгляду є доволі невизначеними.
«В даному випадку можуть бути різні наслідки, – каже керівник центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. – Наприклад, справа може бути закрита у зв’язку зі смертю підозрюваного чи звинуваченого. Або за відсутністю злочину... Разом з тим, я думаю, що подібні справи не повинні мати терміну давності. Їх обов’язково треба розслідувати. А от який буде результат – тут уже важко сказати».
На думку професора права Віктора Мусіяки, в даному випадку справа може мати перспективи судового розгляду, але не матиме юридичних наслідків. «Другого Нюрнберзького процесу у світі ще не було», – зауважив він.
Між тим, політичні оглядачі наголошують, що Президент виступив із цією ініціативою напередодні візиту до Криму.
(Київ – Прага)
Віктор Ющенко висловив своє переконання, що в діях тодішніх керівників тоталітарного комуністичного режиму на чолі з Йосипом Сталіним і посадових осіб каральних органів СРСР є ознаки геноциду.
Меджліс – схвалює, ліві сили – не визнають
У Меджлісі кримськотатарського народу таку ініціативу президента схвалюють.
«Ми ще багато років тому закликали керівництво України розглянути цей злочин проти кримськотатарського народу як акт геноциду, – каже голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. – Вважаю, що це правильна реакція президента і що будуть наслідки. Має справу розглянути суд і ухвалити вирок, що проти народу було скоєно злочин. Ця справа має, безперечно, моральне значення, бо винуватців геноциду вже немає серед живих. Хоча, правонаступником тої держави, яка вчинила цей злочин, вважає себе Росія. Та головне не цьому, а в тому що це рішення має призвести до оздоровлення політичної ситуації в Криму. Бо довкола цього злочину багато кривотлумачень, публікацій шовіністичного характеру. І те, що суд визнає, що було скоєно злочин – сприятиме до деякої мірі оздоровленню ситуації».
Між тим, експерти прогнозують також активізацію на півострові політичних опонентів Президента (це, здебільшого, проросійські політичні сили). Лідер активного на півострові Союзу лівих сил Василь Волга ще минулого року поставив під сумнів те, що виселення кримських татар було в юридичному сенсі депортацією. Сьогодні його позиція незмінна: «Відкрийте будь-який політологічний словник. Ви там прочитаєте, що депортація – це виселення за межі країни. А переселення кримських татар відбувалося в межах однієї країни. Візьміть визначення ООН – що таке геноцид. Є чотири ознаки геноциду. Те, що відбувалося з кримськими татарами, аж ніяк не підпадає під геноцид».
Без юридичних наслідків?
У разі, якщо правоохоронні органи порушать справу щодо депортації кримських татар, це вже буде друга справа за ознаками геноциду. У травні СБУ порушила кримінальну за фактом скоєння геноциду в 1932-1933 роках, коли мільйони людей в Україні вмерли голодною смертю.
Експерти-правники наголошують, що подібного роду справи мають насамперед політичне значення. А ось юридичні перспективи їх розгляду є доволі невизначеними.
«В даному випадку можуть бути різні наслідки, – каже керівник центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. – Наприклад, справа може бути закрита у зв’язку зі смертю підозрюваного чи звинуваченого. Або за відсутністю злочину... Разом з тим, я думаю, що подібні справи не повинні мати терміну давності. Їх обов’язково треба розслідувати. А от який буде результат – тут уже важко сказати».
На думку професора права Віктора Мусіяки, в даному випадку справа може мати перспективи судового розгляду, але не матиме юридичних наслідків. «Другого Нюрнберзького процесу у світі ще не було», – зауважив він.
Між тим, політичні оглядачі наголошують, що Президент виступив із цією ініціативою напередодні візиту до Криму.
(Київ – Прага)
