Про відновлення військової співпраці на прес-конференції за підсумками зустрічі повідомив генеральний секретар НАТО Яап де Гооп Схеффер.
«Ми вже відновили наші стосунки на політичному рівні, і зараз ми також домовилися про відновлення військових контактів, які, як ви знаєте, були заморожені від серпня. Ми обговорили також набагато більше питань щодо можливої співпраці в рамках Ради НАТО-Росія», – зазначив Схеффер.
Разом з тим він додав, що між НАТО та Росією зберігаються «засадничі різниці» у думках та оцінках. Передусім вони стосуються долі сепаратистських регіонів Грузії, Абхазії та Південної Осетії, чию «незалежність» Росія визнала після серпневої війни.
Заступник державного секретаря США Джим Стайнберґ наголосив, що НАТО і далі наполягатиме на дотриманні територіальної цілісності Грузії. «Гадаю, що послання пролунало дуже чітко, що всі члени альянсу вважають, що територіальну цілісність Грузії потрібно поважати іІ що ми не визнаємо жодних спроб створити окремі держави на грузинській території», – наголосив Джим Стайнберґ.
Росія ж, як заявив міністр закордонних справ Сергій Лавров, жодних змін щодо «незалежного», на думку Москви, статусу Південної Осетії та Абхазії також не допускає.
Відносини покращилися із приходом Обами
Стосунки між Росією і Сполученими Штатами, ключовою країною НАТО, почали поліпшуватися після приходу до влади у січні цього року нової адміністрації президента США Барака Обами. Але формальні військові зв’язки продовжували залишатися замороженими, хоча Росія продовжувала співпрацювати з країнами НАТО на двосторонньому рівні, зокрема зі США, Німеччиною та Францією. Цим країнам Росія дозволяла використовувати свою територію для транспортування вантажів до Афганістану. Також кораблі російського флоту здійснювали спільне патрулювання берегів Сомалі, щоб захистити цивільні кораблі від нападів піратів.
Щодо Афганістану, то, попри протидію Росії, Сполученим Штатам вдалося нещодавно домогтися згоди на продовження використання киргизької авіабази «Манас». За інші гроші та під іншою назвою нова угода дає можливість США далі транспортувати вантажі невійськового призначення коротким і дешевшим шляхом.
На думку російського політолога Федора Лук’янова, це була дипломатична поразка Росії, про яку, однак, Кремлю говорити невигідно у зв’язку з поліпшенням російсько-американських стосунків.
«У світлі зближення по афганському напрямку ця база зараз не заважає Росії. Гірше інше, що стало зрозуміло, наскільки надійні в Росії союзники, наскільки на них можна покладатися. Дивною була офіційна реакція, коли представник МЗС почав ображатися і скаржитися на їхню ненадійність. На мій погляд, тут вже краще було робити гарну міну і казати, що це суверенне право киргизького народу і ми цього не коментуємо», – зауважив Федір Лук’янов.
(Прага – Київ)
«Ми вже відновили наші стосунки на політичному рівні, і зараз ми також домовилися про відновлення військових контактів, які, як ви знаєте, були заморожені від серпня. Ми обговорили також набагато більше питань щодо можливої співпраці в рамках Ради НАТО-Росія», – зазначив Схеффер.
Разом з тим він додав, що між НАТО та Росією зберігаються «засадничі різниці» у думках та оцінках. Передусім вони стосуються долі сепаратистських регіонів Грузії, Абхазії та Південної Осетії, чию «незалежність» Росія визнала після серпневої війни.
Заступник державного секретаря США Джим Стайнберґ наголосив, що НАТО і далі наполягатиме на дотриманні територіальної цілісності Грузії. «Гадаю, що послання пролунало дуже чітко, що всі члени альянсу вважають, що територіальну цілісність Грузії потрібно поважати іІ що ми не визнаємо жодних спроб створити окремі держави на грузинській території», – наголосив Джим Стайнберґ.
Росія ж, як заявив міністр закордонних справ Сергій Лавров, жодних змін щодо «незалежного», на думку Москви, статусу Південної Осетії та Абхазії також не допускає.
Відносини покращилися із приходом Обами
Стосунки між Росією і Сполученими Штатами, ключовою країною НАТО, почали поліпшуватися після приходу до влади у січні цього року нової адміністрації президента США Барака Обами. Але формальні військові зв’язки продовжували залишатися замороженими, хоча Росія продовжувала співпрацювати з країнами НАТО на двосторонньому рівні, зокрема зі США, Німеччиною та Францією. Цим країнам Росія дозволяла використовувати свою територію для транспортування вантажів до Афганістану. Також кораблі російського флоту здійснювали спільне патрулювання берегів Сомалі, щоб захистити цивільні кораблі від нападів піратів.
Щодо Афганістану, то, попри протидію Росії, Сполученим Штатам вдалося нещодавно домогтися згоди на продовження використання киргизької авіабази «Манас». За інші гроші та під іншою назвою нова угода дає можливість США далі транспортувати вантажі невійськового призначення коротким і дешевшим шляхом.
На думку російського політолога Федора Лук’янова, це була дипломатична поразка Росії, про яку, однак, Кремлю говорити невигідно у зв’язку з поліпшенням російсько-американських стосунків.
«У світлі зближення по афганському напрямку ця база зараз не заважає Росії. Гірше інше, що стало зрозуміло, наскільки надійні в Росії союзники, наскільки на них можна покладатися. Дивною була офіційна реакція, коли представник МЗС почав ображатися і скаржитися на їхню ненадійність. На мій погляд, тут вже краще було робити гарну міну і казати, що це суверенне право киргизького народу і ми цього не коментуємо», – зауважив Федір Лук’янов.
(Прага – Київ)
