На другій, завершальній сесії нинішнього саміту голова Комісії ЄС Жозе Мануель Баррозу виклав критичні моменти «газової теми». Для підготовки цієї доповіді він минулого тижня відрядив до Києва та Москви своїх представників, щоб з’ясувати всі деталі ситуації у газопостачанні російського газу до Європи територією України. Проте окрім висловлених побоювань Європи у стабільності надходжень блакитного палива до її споживачів ніяких конкретних рішень все ж ухвалено не було, зазначив Жозе Мануель Баррозу.
«Ми не ухвалили (щодо газопостачань) ніяких операційних рішень, бо не можемо цього робити на цьому етапі. Також немає жодного рішення, пов’язаного з фінансовими зобов’язаннями Європейського Союзу. Безумовно, насамперед, це відповідальність Росії та України», – заявив голова Єврокомісії.
Разом з тим, він повідомив, що наступного тижня має відбутися робоча нарада з проблем газопостачання, де крім членів Єврокомісії, братимуть участь представники країн ЄС, МВФ, європейські фінансові установи та європейські газові компанії.
«Можливість нової газової кризи – це справа не місяців, а тижнів», – зауважив пан Баррозу.
«Ми повинні і далі докладати зусилля для пошуку сталих рішень надійного газопостачання цим шляхом, – зазначив він. – Найуразливішим країнам Євросоюзу ми порадили негайно вжити заходи, щоб бути готовими до можливої нової кризи. Ми працюємо на покращення, але мусимо бути готовими до найгіршого».
Чи підтримає Баррозу Європарламент?
Підсумками нинішнього саміту, що завершує головування Чехії у європейській спільноті, є ухвалення декількох важливих рішень.
Насамперед, нинішній голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу отримав одностайну політичну підтримку всіх європейських лідерів на другий термін свого перебування на цій посаді. Остаточне рішення щодо можливого переобрання цього португальського політика головою Єврокомісії має у липні ухвалити парламент Євросоюзу. Наразі лунає чимало заяв з боку соціалістів та зелених, направлених проти кандидатури Баррозу, котрі звинувачують його у надто «індустріально-комерційних» нахилах.
Інший важливий крок уперед, зроблений на саміті: лідери 27 країн Євросоюзу дійшли згоди щодо реформ системи регулювання та раннього попередження можливих збоїв у банківсько-фінансовій сфері. Для цього незабаром буде створена нова європейська рада з системних ризиків, що стежитиме за здоров’ям фінансів континенту, щоб не допустити нових криз.
Пішли на поступки Ірландії, щоб вона підтримала Лісабонську угоду
Європейські лідери також надали політичні гарантії Ірландії, що у випадку позитивного переголосування відкинутої Лісабонської угоди, вона збереже право на військовий нейтралітет, не легалізуватиме аборти й не скасовуватиме пільгового податкового режиму.
Саме ці чинники були причиною минулорічної відмови ірландців від нової інституційної угоди. Нині залишається чекати осені, коли Ірландія знову має висловитися на повторному референдумі стосовно Лісабонської угоди.
Після того, як ця угода набере чинності, можна буде перейти до розгляду можливого приєднання нових країн до Євросоюзу, зазначив на підсумковій прес-конференції прем’єр-міністр Чехії Ян Фішер.
(Брюссель – Прага – Київ)
«Ми не ухвалили (щодо газопостачань) ніяких операційних рішень, бо не можемо цього робити на цьому етапі. Також немає жодного рішення, пов’язаного з фінансовими зобов’язаннями Європейського Союзу. Безумовно, насамперед, це відповідальність Росії та України», – заявив голова Єврокомісії.
Разом з тим, він повідомив, що наступного тижня має відбутися робоча нарада з проблем газопостачання, де крім членів Єврокомісії, братимуть участь представники країн ЄС, МВФ, європейські фінансові установи та європейські газові компанії.
«Можливість нової газової кризи – це справа не місяців, а тижнів», – зауважив пан Баррозу.
«Ми повинні і далі докладати зусилля для пошуку сталих рішень надійного газопостачання цим шляхом, – зазначив він. – Найуразливішим країнам Євросоюзу ми порадили негайно вжити заходи, щоб бути готовими до можливої нової кризи. Ми працюємо на покращення, але мусимо бути готовими до найгіршого».
Чи підтримає Баррозу Європарламент?
Підсумками нинішнього саміту, що завершує головування Чехії у європейській спільноті, є ухвалення декількох важливих рішень.
Насамперед, нинішній голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу отримав одностайну політичну підтримку всіх європейських лідерів на другий термін свого перебування на цій посаді. Остаточне рішення щодо можливого переобрання цього португальського політика головою Єврокомісії має у липні ухвалити парламент Євросоюзу. Наразі лунає чимало заяв з боку соціалістів та зелених, направлених проти кандидатури Баррозу, котрі звинувачують його у надто «індустріально-комерційних» нахилах.
Інший важливий крок уперед, зроблений на саміті: лідери 27 країн Євросоюзу дійшли згоди щодо реформ системи регулювання та раннього попередження можливих збоїв у банківсько-фінансовій сфері. Для цього незабаром буде створена нова європейська рада з системних ризиків, що стежитиме за здоров’ям фінансів континенту, щоб не допустити нових криз.
Пішли на поступки Ірландії, щоб вона підтримала Лісабонську угоду
Європейські лідери також надали політичні гарантії Ірландії, що у випадку позитивного переголосування відкинутої Лісабонської угоди, вона збереже право на військовий нейтралітет, не легалізуватиме аборти й не скасовуватиме пільгового податкового режиму.
Саме ці чинники були причиною минулорічної відмови ірландців від нової інституційної угоди. Нині залишається чекати осені, коли Ірландія знову має висловитися на повторному референдумі стосовно Лісабонської угоди.
Після того, як ця угода набере чинності, можна буде перейти до розгляду можливого приєднання нових країн до Євросоюзу, зазначив на підсумковій прес-конференції прем’єр-міністр Чехії Ян Фішер.
(Брюссель – Прага – Київ)
