Щодо того, в яких регіонах редакції найбільше полюбляють «приховану рекламу», то тут лідирують Рівненщина та Волинь. Симптоматично, що серед замовників неполітичного характеру – компанії, власниками яких є політики.
Де захована джинса
Джинсовість матеріалу довести надзвичайно складно. За законом, кожен замовний матеріал повинен маркуватись позначкою «на правах реклами».
Втім, українські ЗМІ придумали, на їхню думку, законний спосіб, щоб уникнути цієї вимоги, каже виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар.
«Дуже своєрідно розуміють видання ці позначки, вони роблять рожевий фон, а вкінці газети пишуть, що це і є позначкою маркування реклами. Або ставлять маленьку букву «н», а вкінці написано, що все позначене «н» – це і є реклама, маркування», – зазначає Вікторія Сюмар.
Покарати ЗМІ за такий, здавалося б, нечесний спосіб публікації нереально, наголошує юрист Сергій Костенко. «Далеко не кожна людина помітить, що ця позначка означає рекламу, – каже він. – Зараз у нас немає органу, який би притягав за це до відповідальності. Я думаю, юристи тих редакцій, які таке роблять, трактують, що це не є порушенням закону».
Практика українських ЗМІ публікувати «приховану рекламу» шкідлива не тільки для читача (бо він не отримує об’єктивної інформації), а й для самих медіа, зазначає Тетяна Строй, голова донецького прес-клубу. «Наш проект намагався показати ризики для обох сторін. Можливо, видання швидше втрачає і помре від того, що втратить довіру читача. Редакція таким чином підставляє себе», – наголошує вона.
«Джинсою грішать всі ключові політичні штаби»
Останнім часом кількість замовних матеріалів суттєво зменшилась. Однак виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар не пов’язує це з економічною кризою: «Основна причина – це все-таки те, що сьогодні політичні сили, які є найбільшими замовниками джинси, акумулюють кошти під президентську виборчу кампанію. Ми можемо чекати сплеску, все це готується вже на осінь. Це називають «стартом виборчої кампанії».
Політики проблему використання прихованої реклами визнають, та розв’язання її покладають в першу чергу на медійників.
Перший заступник голови парламентського Комітету з питань свободи слова, колишній журналіст Андрій Шевченко зазначає: «Джинса – найбільша загроза під час передвиборної кампанії. Джинсою об’єктивно зараз грішать всі ключові політичні штаби. Редакції часто не готові об’єктивно писати про політику, штаби, йдучи на поводу у цього, платять гроші, редакції ці гроші беруть. Ми отримуємо замкнуте коло, коли безкоштовно про політику якісно ніхто не пише. Джинсу можуть побороти не політики, а самі журналісти».
Андрій Шевченко повідомив, що нині в парламенті обговорюють ідею запровадження кримінальної відповідальності за виявлення «платних матеріалів» у ЗМІ. Обґрунтуванням цього питання займаються нині експерти. А поки політики думають, українському глядачеві під виглядом інформації продовжують пропонувати «приховану рекламу».
(Київ – Прага)
Де захована джинса
Джинсовість матеріалу довести надзвичайно складно. За законом, кожен замовний матеріал повинен маркуватись позначкою «на правах реклами».
Втім, українські ЗМІ придумали, на їхню думку, законний спосіб, щоб уникнути цієї вимоги, каже виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар.
«Дуже своєрідно розуміють видання ці позначки, вони роблять рожевий фон, а вкінці газети пишуть, що це і є позначкою маркування реклами. Або ставлять маленьку букву «н», а вкінці написано, що все позначене «н» – це і є реклама, маркування», – зазначає Вікторія Сюмар.
Покарати ЗМІ за такий, здавалося б, нечесний спосіб публікації нереально, наголошує юрист Сергій Костенко. «Далеко не кожна людина помітить, що ця позначка означає рекламу, – каже він. – Зараз у нас немає органу, який би притягав за це до відповідальності. Я думаю, юристи тих редакцій, які таке роблять, трактують, що це не є порушенням закону».
Практика українських ЗМІ публікувати «приховану рекламу» шкідлива не тільки для читача (бо він не отримує об’єктивної інформації), а й для самих медіа, зазначає Тетяна Строй, голова донецького прес-клубу. «Наш проект намагався показати ризики для обох сторін. Можливо, видання швидше втрачає і помре від того, що втратить довіру читача. Редакція таким чином підставляє себе», – наголошує вона.
«Джинсою грішать всі ключові політичні штаби»
Останнім часом кількість замовних матеріалів суттєво зменшилась. Однак виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар не пов’язує це з економічною кризою: «Основна причина – це все-таки те, що сьогодні політичні сили, які є найбільшими замовниками джинси, акумулюють кошти під президентську виборчу кампанію. Ми можемо чекати сплеску, все це готується вже на осінь. Це називають «стартом виборчої кампанії».
Політики проблему використання прихованої реклами визнають, та розв’язання її покладають в першу чергу на медійників.
Перший заступник голови парламентського Комітету з питань свободи слова, колишній журналіст Андрій Шевченко зазначає: «Джинса – найбільша загроза під час передвиборної кампанії. Джинсою об’єктивно зараз грішать всі ключові політичні штаби. Редакції часто не готові об’єктивно писати про політику, штаби, йдучи на поводу у цього, платять гроші, редакції ці гроші беруть. Ми отримуємо замкнуте коло, коли безкоштовно про політику якісно ніхто не пише. Джинсу можуть побороти не політики, а самі журналісти».
Андрій Шевченко повідомив, що нині в парламенті обговорюють ідею запровадження кримінальної відповідальності за виявлення «платних матеріалів» у ЗМІ. Обґрунтуванням цього питання займаються нині експерти. А поки політики думають, українському глядачеві під виглядом інформації продовжують пропонувати «приховану рекламу».
(Київ – Прага)
