За свідченням очевидців, Наталія Кобелєва кинулася з вікна Алуштинської міськради після розмови з мером міста. Той відмовив їй у допомозі законним шляхом оформити власність на 4 сотки землі – єдине джерело існування її родини. Напередодні судовиконавці силою відібрали у неї землю, зруйнувавши її сарай на ділянці. При цьому представники будівельної фірми прив’язали жінку до дерева і так вона провела багато годин, поки її не помітили сусіди.
Наталія Кобелєва користувалася цією ділянкою як городом уже майже 20 років, але через бюрократичну тяганину не могла її офіційно оформити. Зрештою, місцева влада віддала цей шматок землі, як і сусідні городи, під забудову – заїжджі підприємці збиралися там звести спорткомплекс із готелем. Суд, що ухвалив рішення про примусове вилучення землі, не звернув уваги на те, що безробітна мати-одиначка та її неповнолітній син, фактично, жили з цього городу.
Вирок – зам’який?
2007 року була порушена кримінальна справа щодо директора однієї з київських будівельних компаній за незаконне позбавлення землі та доведення ним Наталії Кобелєвої до самогубства. 7 березня 2009 року суд визнав його винним і засудив до 5 років позбавлення волі. При цьому засудженого було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Цивільний позов в інтересах неповнолітнього Валентина Кобелєва – сина загиблої – було задоволено лише частково: на його користь засуджений мав сплатити тільки 6 тисяч 194 гривні 50 копійок матеріальної та 100 тисяч гривень моральної шкоди. Зараз вирок скасований, справа направлена на новий судовий розгляд у той же суд, але в іншому складі.
Апеляційний суд Криму погодився із запереченнями омбудсмена Ніни Карпачової, що такий вирок є необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції не врахував усіх обставин справи, зокрема, зухвалості та цинізму скоєного засудженим злочину, тяжких моральних та душевних страждань Валентина Кобелєва у зв’язку з утратою матері – єдиної годувальниці та опори в житті. Тому Уповноважений з прав людини та прокуратура міста Ялти оскаржили вирок до Апеляційного суду Криму із мотивів невідповідності призначеного судом покарання тяжкості вчиненого злочину та невиправдано заниженої суми моральної шкоди синові загиблої.
У новій судовій ухвалі мовиться, що суд першої інстанції при призначенні покарання не повною мірою врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину та тяжкість наслідків і призначив надто м’яке покарання. На думку Апеляційного суду, виправлення засудженого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Крім того, суд зазначив, що сума моральної шкоди у розмірі 100 тисяч гривень є заниженою і не відображає повною мірою моральних страждань, завданих неповнолітній дитині у зв’язку зі смертю матері.
Складу злочину в діях мера Алушти ні перший, ні другий суд складу злочину не знайшли. Юристи кажуть – його дії регламентуються моральними чинниками.
(Сімферополь – Київ – Прага)
Наталія Кобелєва користувалася цією ділянкою як городом уже майже 20 років, але через бюрократичну тяганину не могла її офіційно оформити. Зрештою, місцева влада віддала цей шматок землі, як і сусідні городи, під забудову – заїжджі підприємці збиралися там звести спорткомплекс із готелем. Суд, що ухвалив рішення про примусове вилучення землі, не звернув уваги на те, що безробітна мати-одиначка та її неповнолітній син, фактично, жили з цього городу.
Вирок – зам’який?
2007 року була порушена кримінальна справа щодо директора однієї з київських будівельних компаній за незаконне позбавлення землі та доведення ним Наталії Кобелєвої до самогубства. 7 березня 2009 року суд визнав його винним і засудив до 5 років позбавлення волі. При цьому засудженого було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Цивільний позов в інтересах неповнолітнього Валентина Кобелєва – сина загиблої – було задоволено лише частково: на його користь засуджений мав сплатити тільки 6 тисяч 194 гривні 50 копійок матеріальної та 100 тисяч гривень моральної шкоди. Зараз вирок скасований, справа направлена на новий судовий розгляд у той же суд, але в іншому складі.
Апеляційний суд Криму погодився із запереченнями омбудсмена Ніни Карпачової, що такий вирок є необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції не врахував усіх обставин справи, зокрема, зухвалості та цинізму скоєного засудженим злочину, тяжких моральних та душевних страждань Валентина Кобелєва у зв’язку з утратою матері – єдиної годувальниці та опори в житті. Тому Уповноважений з прав людини та прокуратура міста Ялти оскаржили вирок до Апеляційного суду Криму із мотивів невідповідності призначеного судом покарання тяжкості вчиненого злочину та невиправдано заниженої суми моральної шкоди синові загиблої.
У новій судовій ухвалі мовиться, що суд першої інстанції при призначенні покарання не повною мірою врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину та тяжкість наслідків і призначив надто м’яке покарання. На думку Апеляційного суду, виправлення засудженого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Крім того, суд зазначив, що сума моральної шкоди у розмірі 100 тисяч гривень є заниженою і не відображає повною мірою моральних страждань, завданих неповнолітній дитині у зв’язку зі смертю матері.
Складу злочину в діях мера Алушти ні перший, ні другий суд складу злочину не знайшли. Юристи кажуть – його дії регламентуються моральними чинниками.
(Сімферополь – Київ – Прага)
