Крок за кроком я ступаю по узбережжю острова Стромболі, по чорному-чорному піску. Явище дуже цікаве і рідкісне у цих місцях, бо на Сицилії звикли до жовтого, майже білого піску. Саме чорні пляжі є особливістю як Стромболі, так і решти островів Еолійського архіпелагу.
Вода у цей період ще не прогрілася і трохи прохолодна. Цікаво, що з таким «чорним ефектом» вода у морі не здається брудною, вона є кришталево-чистою.
Островом ліпше милуватися з борту катера чи яхти: так на відстані краще видно димлячі потоки лави. Як підніматися вгору із гідом, з невеликих кратерів час від часу бувають виверження. А справжнє вулканічне шоу гарно помітне ввечері, коли з верхівки гори періодично спалахує червоне іскристе полум’я.
Не зважаючи на такого небезпечного господаря, котрого мешканці називають поважно особовим займенником «Він», сюди приїздить чимало людей на відпочинок. Свої вілли на узбережжі мають президент Італії Джорджо Наполітано та відомі стилісті Дольче і Ґаббана. Остров Стромболі – улюблене місце для любителів підводного плавання.
Із усіх семи островів Еолійського архіпелагу Стромболі – єдиний найактивніший вулкан. Упродовж останніх двох століть – ці місця є основним центром із вивчення вулканічної активності у Європі.
Краєзнавець Джузеппе Карнава розповів: «Висота Стромболі 926 метрів над рівнем моря, та вулкан вважається дуже високим, бо спускається під море ще на 3 тисячі метрів. Таким чином, Стромболі є найглибшим островом архіпелагу. Саме через глибину море таке чорне, однак змінює кольори ближче до берега».
Феномен «киплячого моря» і курортний центр Ліпарі
15-20 хвилин на паромі – і я вже на іншому острові Вулькано. Кажуть, що саме в цих краях була кузня бога вогню Вулкана. Тут вулканічна активність кратерів значно менша, але також приваблива і до того ж цілюща. На острові існує феномен «киплячого моря» – це, коли із тріщин морського дна постійно відбувається викид газів. Кипляче море, грязеві ванни туристи використовують із лікувальною метою.
Найбільший (37 квадратних кілометрів) і можна сказати найголовніший на архіпелазі – острів Ліпарі. Це вже справжній курортний центр з комфортабельними готелями, ресторанами і туристичними лавками. Забуваєш, що ти на острові, бо саме містечко Ліпарі має чимало архітектурних принад, які залишилися від древніх греків і норманів. Тож, окрім морських прогулянок між мальовничими скелями «фаральйоні», які є символом острова, похід до руїн замку Ліпарі чи до греко-римського некрополя також принесе задоволення.
А як же там, біля вулканів, люди живуть? Ці землі не густо заселені, зокрема, на Стромболі постійно мешкають 430 осіб, на початку століття їх було 3 тисячі. Коли вулканічна активність стає небезпечною, населення евакуюють. А якщо вулкани «поводяться спокійно», то до острівного життя головне звикнути, пристосуватися, говорить місцевий тесляр Джаніно. Він і його діти не проміняли б свій острів на будь-яке інше місце у світі!
(Рим – Прага – Київ)
Вода у цей період ще не прогрілася і трохи прохолодна. Цікаво, що з таким «чорним ефектом» вода у морі не здається брудною, вона є кришталево-чистою.
Островом ліпше милуватися з борту катера чи яхти: так на відстані краще видно димлячі потоки лави. Як підніматися вгору із гідом, з невеликих кратерів час від часу бувають виверження. А справжнє вулканічне шоу гарно помітне ввечері, коли з верхівки гори періодично спалахує червоне іскристе полум’я.
Не зважаючи на такого небезпечного господаря, котрого мешканці називають поважно особовим займенником «Він», сюди приїздить чимало людей на відпочинок. Свої вілли на узбережжі мають президент Італії Джорджо Наполітано та відомі стилісті Дольче і Ґаббана. Остров Стромболі – улюблене місце для любителів підводного плавання.
Із усіх семи островів Еолійського архіпелагу Стромболі – єдиний найактивніший вулкан. Упродовж останніх двох століть – ці місця є основним центром із вивчення вулканічної активності у Європі.
Краєзнавець Джузеппе Карнава розповів: «Висота Стромболі 926 метрів над рівнем моря, та вулкан вважається дуже високим, бо спускається під море ще на 3 тисячі метрів. Таким чином, Стромболі є найглибшим островом архіпелагу. Саме через глибину море таке чорне, однак змінює кольори ближче до берега».
Феномен «киплячого моря» і курортний центр Ліпарі
15-20 хвилин на паромі – і я вже на іншому острові Вулькано. Кажуть, що саме в цих краях була кузня бога вогню Вулкана. Тут вулканічна активність кратерів значно менша, але також приваблива і до того ж цілюща. На острові існує феномен «киплячого моря» – це, коли із тріщин морського дна постійно відбувається викид газів. Кипляче море, грязеві ванни туристи використовують із лікувальною метою.
Найбільший (37 квадратних кілометрів) і можна сказати найголовніший на архіпелазі – острів Ліпарі. Це вже справжній курортний центр з комфортабельними готелями, ресторанами і туристичними лавками. Забуваєш, що ти на острові, бо саме містечко Ліпарі має чимало архітектурних принад, які залишилися від древніх греків і норманів. Тож, окрім морських прогулянок між мальовничими скелями «фаральйоні», які є символом острова, похід до руїн замку Ліпарі чи до греко-римського некрополя також принесе задоволення.
А як же там, біля вулканів, люди живуть? Ці землі не густо заселені, зокрема, на Стромболі постійно мешкають 430 осіб, на початку століття їх було 3 тисячі. Коли вулканічна активність стає небезпечною, населення евакуюють. А якщо вулкани «поводяться спокійно», то до острівного життя головне звикнути, пристосуватися, говорить місцевий тесляр Джаніно. Він і його діти не проміняли б свій острів на будь-яке інше місце у світі!
(Рим – Прага – Київ)