Цей виступ апріорі вважають надзвичайним, можливо, тому, що помічники президента Барака Обами і американська преса наголошують на потенційній ролі цієї промови у поліпшенні стосунків Америки й західного світу взагалі з мусульманами. Сам Барак Обама у телевізійному інтерв’ю перед поїздкою заявив: «Я прагну створення кращого діалогу з тим, щоб мусульманський світ краще зрозумів, що Сполучені Штати, але також і Захід узагалі, думають про багато таких складних питань, як тероризм, як демократія, щоб обговорити обставини того, що відбувається в Іраку та Афганістані, наше прагнення зближення з Іраном, і як ми бачимо перспективи мирного врегулювання (конфлікту) між ізраїльтянами та палестинцями».
Цій останній темі, за словами Роберта Ґіббза, прес-секретаря Білого дому, Обама присвячує важливу частину своєї промови. Він вважає, що мирне розв’язання цього конфлікту сприятиме розрядці напруженості в усьому регіоні Близького Сходу. Барак Обама обстоює ідею створення незалежної палестинської держави, яка мирно співіснуватиме з Ізраїлем. Крім того, рішення цього питання, як вважає президент Обама, допоможе поліпшенню відносин між мусульманським світом і Сполученими Штатами.
Мусульманський світ, до якого звертається президент США, не є монолітом
Як зауважив Джеймс Зоґбі, директор Інституту вивчення громадської думки, «важко говорити про мусульманський світ як єдине ціле, так само, як важко говорити про (єдиний) християнський світ». Є спільна мова у частини мусульманських країн, є спільна релігія, але у світі мільярд мусульман і в кожної країни свої проблеми. Навряд чи можна виділити проблему, яка б єднала арабів, персів, пакистанців та індонезійців. Є понад 50 країн з більшістю мусульманського населення, але в них різні політичні системи, мови, культури. Наприклад, мало що спільного, крім релігії, є в мусульман Чечні, Таджикистану, Філіппін і Марокко.
По-різному ставляться мусульмани й до того, що президент Барак Обама обрав Каїрський університет для свого звернення до мусульманського світу. Єгипет, як відомо, арабська країна, але араби складають лише шосту частину всіх мусульман світу. Мовляв, чому б йому не виступати в Індонезії – з її найбільшим у світі мусульманським населенням, – запитують критики. До того ж, Обама перші роки дитинства провів в Індонезії. Що ж до Єгипту, то критики вказують на брак демократії і на випадки порушення прав людини.
Одначе, Обама в інтерв’ю Національному громадському радіо у Вашингтоні відповів на це:«Було б помилкою вважати, що ми не можемо мати до діла з тими країнами світу, які не відповідають усім нашим вимогам». Разом з тим президент Барак Обама не погодився з визначенням єгипетського режиму як «авторитарного». А державний секретар Гілларі Клінтон зауважила, що «в інтересах самого Єгипту швидше просуватися до демократії та виявляти більшу повагу до прав людини».
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
Цій останній темі, за словами Роберта Ґіббза, прес-секретаря Білого дому, Обама присвячує важливу частину своєї промови. Він вважає, що мирне розв’язання цього конфлікту сприятиме розрядці напруженості в усьому регіоні Близького Сходу. Барак Обама обстоює ідею створення незалежної палестинської держави, яка мирно співіснуватиме з Ізраїлем. Крім того, рішення цього питання, як вважає президент Обама, допоможе поліпшенню відносин між мусульманським світом і Сполученими Штатами.
Мусульманський світ, до якого звертається президент США, не є монолітом
Як зауважив Джеймс Зоґбі, директор Інституту вивчення громадської думки, «важко говорити про мусульманський світ як єдине ціле, так само, як важко говорити про (єдиний) християнський світ». Є спільна мова у частини мусульманських країн, є спільна релігія, але у світі мільярд мусульман і в кожної країни свої проблеми. Навряд чи можна виділити проблему, яка б єднала арабів, персів, пакистанців та індонезійців. Є понад 50 країн з більшістю мусульманського населення, але в них різні політичні системи, мови, культури. Наприклад, мало що спільного, крім релігії, є в мусульман Чечні, Таджикистану, Філіппін і Марокко.
По-різному ставляться мусульмани й до того, що президент Барак Обама обрав Каїрський університет для свого звернення до мусульманського світу. Єгипет, як відомо, арабська країна, але араби складають лише шосту частину всіх мусульман світу. Мовляв, чому б йому не виступати в Індонезії – з її найбільшим у світі мусульманським населенням, – запитують критики. До того ж, Обама перші роки дитинства провів в Індонезії. Що ж до Єгипту, то критики вказують на брак демократії і на випадки порушення прав людини.
Одначе, Обама в інтерв’ю Національному громадському радіо у Вашингтоні відповів на це:«Було б помилкою вважати, що ми не можемо мати до діла з тими країнами світу, які не відповідають усім нашим вимогам». Разом з тим президент Барак Обама не погодився з визначенням єгипетського режиму як «авторитарного». А державний секретар Гілларі Клінтон зауважила, що «в інтересах самого Єгипту швидше просуватися до демократії та виявляти більшу повагу до прав людини».
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
