Американський керівник Барак Обама відновив тиск на Ізраїль з метою активізації його близькосхідної ініціативи, але не відповів журналістам на запитання щодо графіку зі створення Палестинської держави. У цьому оглядачі й журналісти, які були в Білому домі, вбачають той внутрішній тиск, якому піддається ізраїльський прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу з боку своїх непоступливих партнерів по ізраїльській урядовій коаліції.
Після зустрічі з Аббасом Обама наголосив, що він рішучий прихильник рішення – дві держави для двох народів, що, на його думку, забезпечить мир і безпеку як для Ізраїлю, так і для палестинців.
«Як я вже сказав, я твердо притримуюся концепції двох держав, яка дасть ізраїльтянам і палестинцям мир і безпеку, яких вони потребують. Я дуже вдячний президенту Аббасу за те, що він розділяє цю позицію. Ми вірні союзники Ізраїлю, і в наших інтересах гарантувати його безпеку. На нашу думку, найкращий спосіб досягнути цього – створити умови і підготувати ґрунт для Палестинської держави», – заявив президент США.
До цього Обама додав, що він закликав напередодні ізраїльського прем’єра Нетаньягу, щоб Ізраїль припинив будівництво та розширення єврейських поселень на палестинських територіях, котрі ізраїльські війська захопили у 1967 році. Окрім цього, Обама наголосив на тому, що й палестинці також мусять дбати про безпеку на Західному березі Йордану, про що він нагадав Махмуду Аббасу в четвер у Білому домі.
У свою чергу, глава Палестинської адміністрації запевнив президента США у практичних кроках у напрямку забезпечення миру з Ізраїлем та реалізації «дорожньої карти» щодо врегулювання в регіоні.
Чого очікувати після першої явної тріщини у стосунках між США й Ізраїлю
Напередодні, у середу, держсекретар США Гілларі Клінтон наголосила на бажанні Вашингтона безумовного зупинення Ізраїлем розширення єврейських поселень з метою «суттєвого врегулювання» ситуації в регіоні. Але Ізраїль у четвер відхилив чіткий заклик із Америки.
Речник ізраїльського уряду Марк Реґев заявив у зв’язку з цим: «Усі сторони мирного врегулювання мають свої зобов’язання: Ізраїль, палестинці, арабські держави. Найкращим для прогресу справи було б одночасне виконання всіх зобов’язань. Ізраїль, зі свого боку, зобов’язався не будувати нових поселень і демонтувати несанкціоновані блокпости. Що ж стосується статусу поселень, які вже існують, він буде визначений на переговорах із палестинцями. А сьогодні там має тривати нормальне життя».
Спостерігачі розмірковують над тим, що може бути нового надалі у стосунках між США та Ізраїлем, коли з’явилася перша явна тріщина. Разом з тим експерти вважають, що намагання Обами досягти міцного ізраїльсько-палестинського миру є важливими у намірах президента США поліпшити імідж країни в очах мусульманського світу і залучити помірковані арабські держави до об’єднаного фронту проти Ірану.
(Прага – Київ)
Після зустрічі з Аббасом Обама наголосив, що він рішучий прихильник рішення – дві держави для двох народів, що, на його думку, забезпечить мир і безпеку як для Ізраїлю, так і для палестинців.
«Як я вже сказав, я твердо притримуюся концепції двох держав, яка дасть ізраїльтянам і палестинцям мир і безпеку, яких вони потребують. Я дуже вдячний президенту Аббасу за те, що він розділяє цю позицію. Ми вірні союзники Ізраїлю, і в наших інтересах гарантувати його безпеку. На нашу думку, найкращий спосіб досягнути цього – створити умови і підготувати ґрунт для Палестинської держави», – заявив президент США.
До цього Обама додав, що він закликав напередодні ізраїльського прем’єра Нетаньягу, щоб Ізраїль припинив будівництво та розширення єврейських поселень на палестинських територіях, котрі ізраїльські війська захопили у 1967 році. Окрім цього, Обама наголосив на тому, що й палестинці також мусять дбати про безпеку на Західному березі Йордану, про що він нагадав Махмуду Аббасу в четвер у Білому домі.
У свою чергу, глава Палестинської адміністрації запевнив президента США у практичних кроках у напрямку забезпечення миру з Ізраїлем та реалізації «дорожньої карти» щодо врегулювання в регіоні.
Чого очікувати після першої явної тріщини у стосунках між США й Ізраїлю
Напередодні, у середу, держсекретар США Гілларі Клінтон наголосила на бажанні Вашингтона безумовного зупинення Ізраїлем розширення єврейських поселень з метою «суттєвого врегулювання» ситуації в регіоні. Але Ізраїль у четвер відхилив чіткий заклик із Америки.
Речник ізраїльського уряду Марк Реґев заявив у зв’язку з цим: «Усі сторони мирного врегулювання мають свої зобов’язання: Ізраїль, палестинці, арабські держави. Найкращим для прогресу справи було б одночасне виконання всіх зобов’язань. Ізраїль, зі свого боку, зобов’язався не будувати нових поселень і демонтувати несанкціоновані блокпости. Що ж стосується статусу поселень, які вже існують, він буде визначений на переговорах із палестинцями. А сьогодні там має тривати нормальне життя».
Спостерігачі розмірковують над тим, що може бути нового надалі у стосунках між США та Ізраїлем, коли з’явилася перша явна тріщина. Разом з тим експерти вважають, що намагання Обами досягти міцного ізраїльсько-палестинського миру є важливими у намірах президента США поліпшити імідж країни в очах мусульманського світу і залучити помірковані арабські держави до об’єднаного фронту проти Ірану.
(Прага – Київ)
