Так багато було охочих подивитись через телескоп на цікаві астрономічна явища, що акцію «100 годин астрономії», яка відбулась в усьому світі у квітні, у Львові повторили. Загалом прийшли близько 7 тисяч городян у день та ввечері в астрономічні обсерваторії у Львові та в Брюховичах. Телескопи встановлювали у центрі міста.
Живе спілкування з небом дорослих і дітей, каже директор астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка професор Богдан Новосядлий в інтерв’ю Радіо Свобода, допомагає краще пізнати Всесвіт. Оскільки астрономія є фундаментальною основою наукової картини світу.
За словами директора астрономічної обсерваторії, завдання міжнародного року астрономії це не стільки допомогти астрономії, тому що зараз у світі вона фінансується більш-менш добре. Серед природничих галузей це одна з найдорожчих. І європейські країни, і США виділяють величезні кошти.
«Якщо скласти докупи експерименти, поставлені в останні роки, то за собівартістю вони дорожчі, ніж Великий адронний колайдер. Астрономи не мають проблем зі спілкуванням, є інтернет, є у світі люди, які активно працюють і спілкуються. Інша справа у нашій державі. У нас криза тільки цього року, але фактично криза в науці і в освіті триває давно. Ми не можемо вийти на нормальний рівень, бо потрібно вкласти кошти, яких у державі немає», – каже професор Богдан Новосядлий.
Нині львівські науковці в обсерваторії користуються невеликими телескопами, що потребують сучасної приймальної апаратури. Однак фінансування не лише в астрономії, але в усій науці є, по суті, залишковим. Лише завдяки власним контактам львівські астрономи беруть участь в експериментах, які проводяться на Великому адронному колайдері. Упродовж кількох років астрономи домагаються від львівської влади створення у Львові науково-просвітницького планетарію, бо у цьому є потреба городян, які мали б можливість краще пізнавати Всесвіт.
«Захоплення величчю Всесвіту, якесь таке відчуття важливості людини в тому світі, яка має здатність бачити, пізнавати, бо у Всесвіті такі красоти, що було б сумно, якби не було кому на них дивитися, милуватися ними. Тому у Всесвіті є люди, які тими творіннями захоплюються. Космос величний, і це відчуття не полишає всіх, хто дивиться небо».
У місті, каже професор Богдан Новосядлий, люди не мають можливості бачити небо, а тому зникає самоусвідомлення себе у світі, люди почуваються пригніченими. Побачити глибину неба можна лише далеко за містом. Люди, які живуть у селі, ближчі до неба.
(Львів – Київ – Прага)
Живе спілкування з небом дорослих і дітей, каже директор астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка професор Богдан Новосядлий в інтерв’ю Радіо Свобода, допомагає краще пізнати Всесвіт. Оскільки астрономія є фундаментальною основою наукової картини світу.
Захоплення величчю Всесвіту, якесь таке відчуття важливості людини в тому світі, яка має здатність бачити, пізнавати, бо у Всесвіті такі красоти, що було б сумно, якби не було кому на них дивитися, милуватися ними.
За словами директора астрономічної обсерваторії, завдання міжнародного року астрономії це не стільки допомогти астрономії, тому що зараз у світі вона фінансується більш-менш добре. Серед природничих галузей це одна з найдорожчих. І європейські країни, і США виділяють величезні кошти.
«Якщо скласти докупи експерименти, поставлені в останні роки, то за собівартістю вони дорожчі, ніж Великий адронний колайдер. Астрономи не мають проблем зі спілкуванням, є інтернет, є у світі люди, які активно працюють і спілкуються. Інша справа у нашій державі. У нас криза тільки цього року, але фактично криза в науці і в освіті триває давно. Ми не можемо вийти на нормальний рівень, бо потрібно вкласти кошти, яких у державі немає», – каже професор Богдан Новосядлий.
Нині львівські науковці в обсерваторії користуються невеликими телескопами, що потребують сучасної приймальної апаратури. Однак фінансування не лише в астрономії, але в усій науці є, по суті, залишковим. Лише завдяки власним контактам львівські астрономи беруть участь в експериментах, які проводяться на Великому адронному колайдері. Упродовж кількох років астрономи домагаються від львівської влади створення у Львові науково-просвітницького планетарію, бо у цьому є потреба городян, які мали б можливість краще пізнавати Всесвіт.
«Захоплення величчю Всесвіту, якесь таке відчуття важливості людини в тому світі, яка має здатність бачити, пізнавати, бо у Всесвіті такі красоти, що було б сумно, якби не було кому на них дивитися, милуватися ними. Тому у Всесвіті є люди, які тими творіннями захоплюються. Космос величний, і це відчуття не полишає всіх, хто дивиться небо».
У місті, каже професор Богдан Новосядлий, люди не мають можливості бачити небо, а тому зникає самоусвідомлення себе у світі, люди почуваються пригніченими. Побачити глибину неба можна лише далеко за містом. Люди, які живуть у селі, ближчі до неба.
(Львів – Київ – Прага)
