– Пане Новосядлий, астрономія та релігія - де пролягає грань між наукою та релігією?
– Мені навіть важко сказати, чи є така грань взагалі. Я думаю, що наука не зможе ні заперечити, ні довести існування Бога. Віра і знання є базовими елементами нашої свідомості. Щодо біблійної картини світу: звичайно, якщо сприймати створення світу так, як описано у Біблії буквально, то є суперечності із науковою картиною світу. Але хто сказав, що її потрібно сприймати буквально. Ще у 70-80-х роках академіком Зельдовичем та іншими вченими і теологами робилися спроби узгодження біблійної картини створення світу з теорією «Великого Вибуху» – сучасної наукової картини утворення Всесвіту, підтвердженої багатьма експериментальними даними. Виявилось, що біблійну картину створення світу можна потрактувати так, що суперечності зникають. Ще повного узгодження не має, але процес зближення триває. Тому я б не говорив про межі. Серед астрономів, як і серед науковців інших галузей знань, є віруючі, і в них немає проблеми узгодження. Астрономія вивчає матеріальний світ та закони, за якими він розвивається.
– На початку 90-х астрономію було виключено зі шкільної програми. Не так давно науковці таки домоглись, і цей предмет знову обов’язковий. Що втратило покоління молодих людей, яке не вивчало астрономію?
– Виключення астрономії з програми середньої школи – нонсенс, оскільки вона завжди була і є фундаментальною складовою світової науки, культури та освіти, які є основою розвитку нашої цивілізації. На моє глибоке переконання, вона повинна бути обов'язковою компонентою освіти і у вищих навчальних закладах, принаймні у класичних університетах.
Уявіть собі філософа, географа, геолога чи біолога, який не знає, як влаштована наша Сонячна система, як влаштований Всесвіт, в якому ми живемо. А в світі сьогодні активно обговорюються проблеми будови планет Сонячної системи, пошуку планет біля інших зір, існування життя на них та багато інших. Випускники університетів, які не мають знань із основ астрономії, опиняються поза дискусіями, що точаться в цивілізованому суспільстві. Вивчити основи астрономії, які включає шкільна програма, самотужки, без кваліфікованих пояснень вчителя дуже складно. Із скороченням годин викладання фізики у школі ця проблема ще більше загострилася. Наслідки – у масовій свідомості астрономію почала заміняти астрологія, вилучена з університетських курсів ще у середні віки, коли стала зрозумілою її хибність. І це у 21-му столітті, коли людство всіма можливими засобами вивчає ближній і далекий космос. Що нам робити у такому суспільстві без основ астрономічних знань?
– Однак, очевидно, що Європа і США це розуміють і вкладають величезні кошти у розвиток астрономії, в численні експерименти, а як на цьому фоні виглядає Україна, які можливості українських астрономів?
– Серед природничих галузей астрономія одна з найдорожчих. Зараз дуже дорогий у світі експеримент – це Великий адронний коллайдер (ВАК), але астрофізичні експерименти не відстають. Якщо скласти докупи кілька експериментів, поставлених в Європі чи США в останні роки, то за собівартістю вони дорожчі, аніж ВАК (від автора: Великий адронний коллайдер – прискорювач протонів, побудований на кордоні між Швейцарією і Францією. Ця кільцева конструкція має протяжність 27 кілометрів, споруджена під землею на глибині 100 метрів. У ній за допомогою 120 могутніх електромагнітів передбачається розігнати до близької до світлової швидкості (99,99999%) зустрічні пучки протонів. Тисячі датчиків фіксуватимуть моменти зіткнення, а це дозволить науковцям глибше проникнути в таємниці матерії).
Обсерваторія Львівського національного університетуЯкщо ж говорити про українську астрономію, то криза в ній триває уже роками. Ми не можемо вийти на нормальний рівень, бо постійно бракує коштів на утримання і розвиток уже існуючого обладнання, на поїздки до зарубіжних колег, на участь у міжнародних наукових конференціях. Стан наших телескопів є не таким, як ми хотіли б, а про великі телескопи навіть не мріємо. Участі у спільних проектах зі створення, а отже й використання, сучасних великих наземних чи космічних телескопів теж не приймаємо, бо не маємо коштів. І це проблема не тільки астрономії – вся наука в Україні фінансується за залишковим принципом. Україна, для прикладу, досі не є членом Європейської організації з ядерних досліджень (ЦЕРН). Українські фізики приймають участь в експериментах на ВАКу лише на рівні особистих контактів. Польща, для прикладу, є повноцінним членом ЦЕРНу, і приймала участь у створенні найбільшого у світі оптичного 11-метрового телескопа SALT, встановленого у Південній Африці. В такій ситуації як у нас – відтік кадрів і маргіналізація наукових напрямків досліджень неминучі. Необхідні радикальні зміни в оцінці значення і ролі науки у сучасному суспільстві. Щодо можливостей української астрономії, то виходячи із реалій сьогодення слід утримати кадровий потенціал та оснастити наші телескопи сучасною приймальною апаратурою. Це вже було б певним рухом вперед, зближенням української астрономії з тим, що робиться у світі. У нас невеликі телескопи за діаметром об'єктива, але і для них є цікаві актуальні наукові задачі.
– Отож, ще у 18-му столітті у Львові розуміли важливість астрономії і тут збудували обсерваторію, нині найстарішу, до речі, в Україні, тоді видавали численні підручники професори університету, фізики, астрономи. Що втрачає сучасна Україна, усе поглиблюючи кризу в науці і легко спостерігаючи за втратою інтелекту?
– Це шлях в нікуди. Рівень держави сьогодні визначається її науково-технологічним розвитком. Перетворити державу у базар, де продають непотріб, означає втрату авторитету у світі як держави з високими технологіями, а далі – втрата суверенітету. Фактично нині тримаємось на напрацюваннях із минулого. Ми ще є у числі космічних держав, але не маємо своїх супутників, призначених для вивчення поверхні Землі, зокрема природних ресурсів України. Ще трохи – і відстанемо назавжди. Але уже є певне розуміння цього і на державному рівні: цього року на космічну галузь України виділені 200 мільйонів гривень.
– Чи була астрономічна обсерваторія у Львові чи ні, тут завжди люди цікавились небом. У рік астрономії науковці прагнуть привернути увагу людей до цієї науки, чи є зацікавлення у суспільстві?
– Нині загальна суспільна свідомість і розуміння сучасних досягнень загалом відстає. Захоплення останніми роками астрологією, нетрадиційною медициною, екстрасенсорикою є свідченням того, що люди втратили відчуття і розуміння сучасних досягнень науки. Коли людина чогось не розуміє, то вона це відкидає і починає звертатись до того, що їй зрозуміліше. Маємо перший дзвіночок, на який треба реагувати. Тому заходи, запропоновані Міжнародною астрономічною спілкою, покликані на те, щоб якомога більшій частині людей, які цього хочуть, показати досягнення сучасної астрономії, популярно і зрозуміло розповісти.
Скажімо, «100 годин астрономії» – перша ключова акція Міжнародного року астрономії, яка успішно пройшла по всьому світу з 2 по 5 квітня. Вона засвідчила, що люди цікавляться астрономією. В обсерваторії у Львові та Брюховичах, а також біля малих телескопів, які ми встановлювали у центрі міста, побували майже 7 тисяч осіб. Це означає також, що Львову потрібний планетарій – науково-просвітницький центр, який задовольняв би потребу людей знати сучасний стан наукових досягнень, цікаві явища природи, що там не небі тощо.
Ми наукова установа і не можемо проводити регулярних екскурсій, хоч ніколи не відмовляємо охочим глянути на небо через телескоп. У сучасному планетарії можна було б читати науково-популярні лекції, демонструвати фільми та за допомогою спеціального обладнання показувати красоти нічного неба вдень і незалежно від погоди. Але, наразі, міській владі не до цього...
– І втрачають на цьому, вочевидь, люди, бо мало пізнають і розуміють Всесвіт. Як астрономія відповідає прагненням і потребам людей, які є загрози з космосу для здоров’я, бо таки магнітні бурі завдають значних клопотів?
– Відомо про вплив магнітних бурь на фізичний стан людей. Кожен третій на Землі, напевно, відчуває це явище. Їх причина – активні процеси на Сонці – спалахи та викиди речовини в космічний простір, яка, долітаючи до Землі, деформує її магнітне поле шляхом генерації струмів в іоносфері. Якщо образно уявляти собі магнітне поле Землі, то це як прапор на вітрі. Від Сонця дме вітер із заряджених частинок, енергія якого передається через магнітне поле до поверхні та навіть надр Землі. Таким чином, погодотворні та сейсмічні процеси пов’язуються із явищами на Сонці. Тому вивчення і спостереження за нашим центральним світилом, аналіз того, що на ньому відбувається, є однією з основних задач астрономії. Зокрема, наша обсерваторія розпочала вивчати сонячну активність і її зв'язок із геофізичними явищами. Плануємо робити це спільно з Фізико-механічним інститутом НАН України та геомагнітною лабораторією Геофізичного інституту НАН України. Цією темою зацікавилися також біологи.
– Є прогнози, що у 2012 році можуть бути сонячні бурі, як це може проявлятися, і яких наслідків слід очікувати?
– Зараз період мінімуму сонячної активності. Він дещо затягнувся. Цикли максимумів і мінімумів повторюються кожні 11 років. Минулий цикл сонячної активності, який закінчився, був незвичним. Найбільш потужні спалахи на Сонці, які зареєстровані за всю історію його наукових спостережень, відбулися в ньому. У 2012 рік активність Сонця буде наростати і можна очікувати багато магнітних бурь. Конкретніше не може сказати поки що ніхто, для цього треба вивчати Сонце, намагатися збагнути всі деталі тих явищ, які приводять до спалахів на ньому.
– XX століття було знаменним відкриттям темної енергії, яка спричиняє прискорене розширення Всесвіту. Досі її природа невідома, над нею працюють тисячі науковців, чи львівські астрономи розгадують суть темної енергії?
– У нас є група астрофізиків, яка займається космологічними проблемами і проблемою темної енергії, яка нині найбільш цікава, зокрема. Вона виявлена експериментально 10 років тому за допомогою космічного телескопа імені Габбла. Після того було ряд підтверджень цього відкриття в інших експериментах. Сьогодні добре поміряна густина цієї складової. Якщо розкласти всі складові нашого Всесвіту у відсотках, то та речовина, яка світиться чи може світися, з якої складені зорі, планети, галактики, міжзоряний газ, що може світитися чи поглинати електромагнітне випромінювання, складає тільки 4%. Це те, що вивчалося, вивчається, і буде вивчатися з допомогою телескопів в усіх діапазонах електромагнітного випромінювання. Темна енергія не світиться в жодному діапазоні, вона тільки здійснює гравітаційний вплив на видиму речовину. Цієї складової є 74% . Природа її невідома. За припущеннями – це поле, що майже однорідно заповнює Всесвіт і приводить до прискореного розбігання галактик. Решта 22% – це ще одна темна складова нашого Всесвіту – темна матерія. Природа її теж невідома, але вона діє навпаки – своєю гравітацією утримує зорі в галактиках та галактики в скупченнях. Це можуть бути частинки, які не приймають участі в електромагнітній взаємодії, тому вона теж темна. Вона входить до складу гало галактик і можливо саме завдяки її існуванню сформувалися галактики і перші зорі.
– Яка роль темної енергії сьогодні?
– Вона проявляється тільки у космологічних масштабах. У Сонячній системі та в Галактиці її дія незначна. Але в масштабах усього Всесвіту вона важлива. Основна задача великого адронного колайдера виявити бозон Хіггса – частинки, які передбачені стандартною теорією елементарних частинок. Це остання передбачена цією теорією елементарна частинка, існування якої ще не підтверджене жодним експериментом. Із її допомогою можна пояснити, що таке маса. Але навіть якщо буде підтверджене існування бозона Хіггса, то існування темної матерії і темної енергії вже вказують на те, що стандартна теорія елементарних частинок неповна. Треба розширювати її, щоб пояснити існування темної матерії та темної енергії – фундаментальних складових нашого Всесвіту. Чи матиме це якесь практичне застосування, про це сьогодні важко говорити. Можна лише навести такий приклад: у 20-30-х роках, коли почали досліджувати ядра атомів, то значне число фізиків казали, для чого цим займатися, мовляв, воно ніколи не буде потрібне людству. Однак не пройшло і 20 років, як ядерні реактори стали важливим рушієм прогресу. У природі термоядерний синтез дуже поширений – кожна зоря є фактично термоядерним реактором. Людство тільки мріє замінити ядерні реактори на реактори термоядерного синтезу. Вони безпечніші, немає проблеми із сировиною, немає радіоактивних відходів, але є проблеми зі створенням умов для протікання таких реакцій, подібних до тих, які є в надрах зір. За помірковано-оптимістичними прогнозами фізики їх розв'яжуть ще у першій половині XXI століття.
Наступні 10 років будуть бурхливими в плані розвитку астрофізики у всіх напрямках, в тому числі пошуку поза межами Сонячної системи планет, подібних на нашу Землю, і тих проблем, які стосуються фундаментальної фізики.
– Пане Новосядлий, а звідки у Вас оте захоплення астрономією, яка причарувала на усе життя?
– Складно сказати, але, мабуть, це захоплення небом коренями походить з дитинства. Я народився в селі і з-поміж ранніх спогадів дитинства – батьки щось захоплено показують мені на нічному небі. Я нічого там не побачив такого, щоб запам’яталося. Але відчуття чогось хвилюючого і величного передалось і мені. Це був початок космічної ери, і перший політ людини в космос не залишив байдужим нікого. У восьмому класі захопився фізикою та самотужки змайстрував телескоп. Враження від побаченого живуть у мені по сьогодні. На жаль, у місті люди не мають можливості бачити зоряне небо через «світлове забруднення» атмосфери. Мені здається, що хто не бачив Чумацького Шляху, який пролягає через усе небо, не здатний відчути у повній мірі величної краси світу, в якому ми живемо.
(Львів – Київ – Прага)
– Мені навіть важко сказати, чи є така грань взагалі. Я думаю, що наука не зможе ні заперечити, ні довести існування Бога. Віра і знання є базовими елементами нашої свідомості. Щодо біблійної картини світу: звичайно, якщо сприймати створення світу так, як описано у Біблії буквально, то є суперечності із науковою картиною світу. Але хто сказав, що її потрібно сприймати буквально. Ще у 70-80-х роках академіком Зельдовичем та іншими вченими і теологами робилися спроби узгодження біблійної картини створення світу з теорією «Великого Вибуху» – сучасної наукової картини утворення Всесвіту, підтвердженої багатьма експериментальними даними. Виявилось, що біблійну картину створення світу можна потрактувати так, що суперечності зникають. Ще повного узгодження не має, але процес зближення триває. Тому я б не говорив про межі. Серед астрономів, як і серед науковців інших галузей знань, є віруючі, і в них немає проблеми узгодження. Астрономія вивчає матеріальний світ та закони, за якими він розвивається.
– На початку 90-х астрономію було виключено зі шкільної програми. Не так давно науковці таки домоглись, і цей предмет знову обов’язковий. Що втратило покоління молодих людей, яке не вивчало астрономію?
– Виключення астрономії з програми середньої школи – нонсенс, оскільки вона завжди була і є фундаментальною складовою світової науки, культури та освіти, які є основою розвитку нашої цивілізації. На моє глибоке переконання, вона повинна бути обов'язковою компонентою освіти і у вищих навчальних закладах, принаймні у класичних університетах.
Уявіть собі філософа, географа, геолога чи біолога, який не знає, як влаштована наша Сонячна система, як влаштований Всесвіт, в якому ми живемо. А в світі сьогодні активно обговорюються проблеми будови планет Сонячної системи, пошуку планет біля інших зір, існування життя на них та багато інших. Випускники університетів, які не мають знань із основ астрономії, опиняються поза дискусіями, що точаться в цивілізованому суспільстві. Вивчити основи астрономії, які включає шкільна програма, самотужки, без кваліфікованих пояснень вчителя дуже складно. Із скороченням годин викладання фізики у школі ця проблема ще більше загострилася. Наслідки – у масовій свідомості астрономію почала заміняти астрологія, вилучена з університетських курсів ще у середні віки, коли стала зрозумілою її хибність. І це у 21-му столітті, коли людство всіма можливими засобами вивчає ближній і далекий космос. Що нам робити у такому суспільстві без основ астрономічних знань?
– Однак, очевидно, що Європа і США це розуміють і вкладають величезні кошти у розвиток астрономії, в численні експерименти, а як на цьому фоні виглядає Україна, які можливості українських астрономів?
– Серед природничих галузей астрономія одна з найдорожчих. Зараз дуже дорогий у світі експеримент – це Великий адронний коллайдер (ВАК), але астрофізичні експерименти не відстають. Якщо скласти докупи кілька експериментів, поставлених в Європі чи США в останні роки, то за собівартістю вони дорожчі, аніж ВАК (від автора: Великий адронний коллайдер – прискорювач протонів, побудований на кордоні між Швейцарією і Францією. Ця кільцева конструкція має протяжність 27 кілометрів, споруджена під землею на глибині 100 метрів. У ній за допомогою 120 могутніх електромагнітів передбачається розігнати до близької до світлової швидкості (99,99999%) зустрічні пучки протонів. Тисячі датчиків фіксуватимуть моменти зіткнення, а це дозволить науковцям глибше проникнути в таємниці матерії).
– Отож, ще у 18-му столітті у Львові розуміли важливість астрономії і тут збудували обсерваторію, нині найстарішу, до речі, в Україні, тоді видавали численні підручники професори університету, фізики, астрономи. Що втрачає сучасна Україна, усе поглиблюючи кризу в науці і легко спостерігаючи за втратою інтелекту?
– Це шлях в нікуди. Рівень держави сьогодні визначається її науково-технологічним розвитком. Перетворити державу у базар, де продають непотріб, означає втрату авторитету у світі як держави з високими технологіями, а далі – втрата суверенітету. Фактично нині тримаємось на напрацюваннях із минулого. Ми ще є у числі космічних держав, але не маємо своїх супутників, призначених для вивчення поверхні Землі, зокрема природних ресурсів України. Ще трохи – і відстанемо назавжди. Але уже є певне розуміння цього і на державному рівні: цього року на космічну галузь України виділені 200 мільйонів гривень.
– Чи була астрономічна обсерваторія у Львові чи ні, тут завжди люди цікавились небом. У рік астрономії науковці прагнуть привернути увагу людей до цієї науки, чи є зацікавлення у суспільстві?
– Нині загальна суспільна свідомість і розуміння сучасних досягнень загалом відстає. Захоплення останніми роками астрологією, нетрадиційною медициною, екстрасенсорикою є свідченням того, що люди втратили відчуття і розуміння сучасних досягнень науки. Коли людина чогось не розуміє, то вона це відкидає і починає звертатись до того, що їй зрозуміліше. Маємо перший дзвіночок, на який треба реагувати. Тому заходи, запропоновані Міжнародною астрономічною спілкою, покликані на те, щоб якомога більшій частині людей, які цього хочуть, показати досягнення сучасної астрономії, популярно і зрозуміло розповісти.
Скажімо, «100 годин астрономії» – перша ключова акція Міжнародного року астрономії, яка успішно пройшла по всьому світу з 2 по 5 квітня. Вона засвідчила, що люди цікавляться астрономією. В обсерваторії у Львові та Брюховичах, а також біля малих телескопів, які ми встановлювали у центрі міста, побували майже 7 тисяч осіб. Це означає також, що Львову потрібний планетарій – науково-просвітницький центр, який задовольняв би потребу людей знати сучасний стан наукових досягнень, цікаві явища природи, що там не небі тощо.
Ми наукова установа і не можемо проводити регулярних екскурсій, хоч ніколи не відмовляємо охочим глянути на небо через телескоп. У сучасному планетарії можна було б читати науково-популярні лекції, демонструвати фільми та за допомогою спеціального обладнання показувати красоти нічного неба вдень і незалежно від погоди. Але, наразі, міській владі не до цього...
– І втрачають на цьому, вочевидь, люди, бо мало пізнають і розуміють Всесвіт. Як астрономія відповідає прагненням і потребам людей, які є загрози з космосу для здоров’я, бо таки магнітні бурі завдають значних клопотів?
– Відомо про вплив магнітних бурь на фізичний стан людей. Кожен третій на Землі, напевно, відчуває це явище. Їх причина – активні процеси на Сонці – спалахи та викиди речовини в космічний простір, яка, долітаючи до Землі, деформує її магнітне поле шляхом генерації струмів в іоносфері. Якщо образно уявляти собі магнітне поле Землі, то це як прапор на вітрі. Від Сонця дме вітер із заряджених частинок, енергія якого передається через магнітне поле до поверхні та навіть надр Землі. Таким чином, погодотворні та сейсмічні процеси пов’язуються із явищами на Сонці. Тому вивчення і спостереження за нашим центральним світилом, аналіз того, що на ньому відбувається, є однією з основних задач астрономії. Зокрема, наша обсерваторія розпочала вивчати сонячну активність і її зв'язок із геофізичними явищами. Плануємо робити це спільно з Фізико-механічним інститутом НАН України та геомагнітною лабораторією Геофізичного інституту НАН України. Цією темою зацікавилися також біологи.
– Є прогнози, що у 2012 році можуть бути сонячні бурі, як це може проявлятися, і яких наслідків слід очікувати?
– Зараз період мінімуму сонячної активності. Він дещо затягнувся. Цикли максимумів і мінімумів повторюються кожні 11 років. Минулий цикл сонячної активності, який закінчився, був незвичним. Найбільш потужні спалахи на Сонці, які зареєстровані за всю історію його наукових спостережень, відбулися в ньому. У 2012 рік активність Сонця буде наростати і можна очікувати багато магнітних бурь. Конкретніше не може сказати поки що ніхто, для цього треба вивчати Сонце, намагатися збагнути всі деталі тих явищ, які приводять до спалахів на ньому.
– XX століття було знаменним відкриттям темної енергії, яка спричиняє прискорене розширення Всесвіту. Досі її природа невідома, над нею працюють тисячі науковців, чи львівські астрономи розгадують суть темної енергії?
– У нас є група астрофізиків, яка займається космологічними проблемами і проблемою темної енергії, яка нині найбільш цікава, зокрема. Вона виявлена експериментально 10 років тому за допомогою космічного телескопа імені Габбла. Після того було ряд підтверджень цього відкриття в інших експериментах. Сьогодні добре поміряна густина цієї складової. Якщо розкласти всі складові нашого Всесвіту у відсотках, то та речовина, яка світиться чи може світися, з якої складені зорі, планети, галактики, міжзоряний газ, що може світитися чи поглинати електромагнітне випромінювання, складає тільки 4%. Це те, що вивчалося, вивчається, і буде вивчатися з допомогою телескопів в усіх діапазонах електромагнітного випромінювання. Темна енергія не світиться в жодному діапазоні, вона тільки здійснює гравітаційний вплив на видиму речовину. Цієї складової є 74% . Природа її невідома. За припущеннями – це поле, що майже однорідно заповнює Всесвіт і приводить до прискореного розбігання галактик. Решта 22% – це ще одна темна складова нашого Всесвіту – темна матерія. Природа її теж невідома, але вона діє навпаки – своєю гравітацією утримує зорі в галактиках та галактики в скупченнях. Це можуть бути частинки, які не приймають участі в електромагнітній взаємодії, тому вона теж темна. Вона входить до складу гало галактик і можливо саме завдяки її існуванню сформувалися галактики і перші зорі.
– Яка роль темної енергії сьогодні?
– Вона проявляється тільки у космологічних масштабах. У Сонячній системі та в Галактиці її дія незначна. Але в масштабах усього Всесвіту вона важлива. Основна задача великого адронного колайдера виявити бозон Хіггса – частинки, які передбачені стандартною теорією елементарних частинок. Це остання передбачена цією теорією елементарна частинка, існування якої ще не підтверджене жодним експериментом. Із її допомогою можна пояснити, що таке маса. Але навіть якщо буде підтверджене існування бозона Хіггса, то існування темної матерії і темної енергії вже вказують на те, що стандартна теорія елементарних частинок неповна. Треба розширювати її, щоб пояснити існування темної матерії та темної енергії – фундаментальних складових нашого Всесвіту. Чи матиме це якесь практичне застосування, про це сьогодні важко говорити. Можна лише навести такий приклад: у 20-30-х роках, коли почали досліджувати ядра атомів, то значне число фізиків казали, для чого цим займатися, мовляв, воно ніколи не буде потрібне людству. Однак не пройшло і 20 років, як ядерні реактори стали важливим рушієм прогресу. У природі термоядерний синтез дуже поширений – кожна зоря є фактично термоядерним реактором. Людство тільки мріє замінити ядерні реактори на реактори термоядерного синтезу. Вони безпечніші, немає проблеми із сировиною, немає радіоактивних відходів, але є проблеми зі створенням умов для протікання таких реакцій, подібних до тих, які є в надрах зір. За помірковано-оптимістичними прогнозами фізики їх розв'яжуть ще у першій половині XXI століття.
Наступні 10 років будуть бурхливими в плані розвитку астрофізики у всіх напрямках, в тому числі пошуку поза межами Сонячної системи планет, подібних на нашу Землю, і тих проблем, які стосуються фундаментальної фізики.
– Пане Новосядлий, а звідки у Вас оте захоплення астрономією, яка причарувала на усе життя?
– Складно сказати, але, мабуть, це захоплення небом коренями походить з дитинства. Я народився в селі і з-поміж ранніх спогадів дитинства – батьки щось захоплено показують мені на нічному небі. Я нічого там не побачив такого, щоб запам’яталося. Але відчуття чогось хвилюючого і величного передалось і мені. Це був початок космічної ери, і перший політ людини в космос не залишив байдужим нікого. У восьмому класі захопився фізикою та самотужки змайстрував телескоп. Враження від побаченого живуть у мені по сьогодні. На жаль, у місті люди не мають можливості бачити зоряне небо через «світлове забруднення» атмосфери. Мені здається, що хто не бачив Чумацького Шляху, який пролягає через усе небо, не здатний відчути у повній мірі величної краси світу, в якому ми живемо.
(Львів – Київ – Прага)
