Президент Шрі-Ланки Магінда Раджапакса, сам представник сінгальської більшості, навіть перейшов на тамільську мову, щоб заявити: «Ми мали на меті визволити тамільський народ із жорстоких рук повстанців. Ми повинні жити як рівні в нашій вільній країні».
А державне телебачення через кілька годин після заяви речника повстанців, що їхній лідер урятувався й перебуває в безпеці, показало тіло з добре відомим обличчям Велупіллая Прабгакарана. Засновник і незмінний керівник «Тигрів визволення Таміл-Іламу» з 1976 року і протягом усіх майже 26 останніх років збройної боротьби цієї організації, як виглядає, дійсно загинув у понеділок разом із іншими її лідерами, коли урядові війська взяли останній клаптик контрольованої сепаратистами території.
Тепер уперше після початку громадянської війни 1983 року вся територія острівної країни повернулася під владу її уряду. І тепер, кажуть спостерігачі, владі доведеться виконувати нинішню обіцянку президента «жити як діти однієї матері, без розрізнення за расою, кастою чи релігією». А це означає, серед іншого, подолати відчуття нерівності серед шрі-ланкійських тамілів, бо інакше не зникнуть і прагнення серед тамілів знову взятися за зброю.
Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун, висловивши радість із закінчення бойових дій, теж нагадав, що уряд країни мав би дати відповідь на «турботи й прагнення» тамілів.
Можлива гуманітарна трагедія
Іще однією темою, яка непокоїть і міжнародну спільноту, є доля мирного населення із зони, яку ще до кінця минулого року контролювали повстанці і яка від початку нинішнього вирішального наступу урядових військ у січні стала зоною війни. В Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців вважають, що лише протягом останніх тижнів кількість внутрішніх біженців із цих територій перевищила чверть мільйона.
Як виглядає, ці люди, що живуть у тимчасових таборах, потребують термінової гуманітарної допомоги. Але точних даних про їхнє становище немає – влада не допускає сторонніх у місцевості, де відбувалися бої.
До того ж, значна частина цих людей поранена і потребує ще й медичного догляду. А кількість загиблих в останніх боях між армією й сепаратистами мирних мешканців оцінюють приблизно в 7 тисяч осіб.
Пан Ґі Мун заявив, що в п’ятницю-суботу сам відвідає Шрі-Ланку, щоб дізнатися про ситуацію на місці. А на початку наступного тижня цю ситуацію має розглянути Рада з прав людини ООН. Припускають, що воєнних злочинів проти мирного населення могли допуститися в перебігу боїв обидві сторони.
Досвід терористичної боротьби
А тим часом організацію «Тигри визволення Таміл-Іламу» переможено лише на полі бою; це повстанче угруповання мало майже що повноцінні збройні сили, з армією і флотом легких бойових катерів і було, мабуть, єдиним, яке мало навіть власну авіацію – кілька легких літаків, перероблених на бомбардувальники. Водночас, як вважають фахівці, нинішня перемога ще не означає кінець діяльності «тигрів».
Директор аналітичного відділу аналітичної компанії Stratfor Рева Бгалла каже, що, на його думку, тамільські повстанці у Шрі-Ланці все ще зберігають здатність діяти вже як традиційне терористичне угруповання, а не як партизанська армія.
Зокрема, каже аналітик, угруповання, як виглядає, вже має свої боївки поза лінією фронту, зокрема, і в столиці Коломбо, готові взятися за терористичну боротьбу. Фахівець нагадує, що нещодавно там уже викрили підготовку до теракту, і логічно припустити, що викрита група була не єдина.
А в цій терористичній боротьбі «тамільські тигри» мають чималий досвід – наприклад, убивств президента Шрі-Ланки чи прем’єр-міністра Індії. А ще саме їм належить сумнівна першість винаходу «поясів смертника», коли нападник-самогубець проносить вибухівку в людне місце на своєму тілі й підривається посеред юрби – саме від «тигрів» перебрали цю тактику інші численні терористичні організації.
Шрі-ланкійські таміли хочуть більше прав
Угруповання «Тигри визволення Таміл-Іламу» від 1983 року з деякими перервами вело збройну боротьбу за незалежність півночі й сходу Шрі-Ланки, де живе переважно народ тамілів, і створення там тамільської держави на засадах соціалізму (при цьому сама Шрі-Ланка теж називається Демократичною Соціалістичною Республікою). Унаслідок цієї боротьби загинуло від 70 до 80 тисяч осіб.
Це угруповання вважають терористичним у більш як 30 країнах, зокрема, у ЄС і США, а також у сусідній Індії і в самій Шрі-Ланці.
Точних даних про етнічний склад приблизно 20-мільйонного населення країни, раніше відомої як Цейлон, немає – на контрольованих повстанцями територіях уже давно не проводили переписів. Як вважають, шрі-ланкійські таміли становлять менш як 14 відсотків населення країни. (Окремо тримаються в Шрі-Ланці так звані індійські таміли – нащадки примусово переселених із материкової Індії британською колоніяльною владою в 19-му столітті.) Найбільшою етнічною групою в Шрі-Ланці є сингали, яких майже 74 відсотки.
Народ тамілів живе також на півдні Індії, але там помітних сепаратистських рухів не існує. У Шрі-Ланці ж тамтешні таміли, які переселилися з материка на острів близько тисячі років тому, нерідко почуваються «другосортними» порівняно з сингалами, які живуть там уже дві з половиною тисячі років.
До того ж тамілам дісталися території боліт і джунглів на півночі й сході Шрі-Ланки, що їх не стали заселяти сингали як мало придатні для життя. До розбіжностей між двома найчисленнішими народами країни додається й релігійна – сингали переважно буддійці, а таміли – індуїсти.
(Прага – Київ)
А державне телебачення через кілька годин після заяви речника повстанців, що їхній лідер урятувався й перебуває в безпеці, показало тіло з добре відомим обличчям Велупіллая Прабгакарана. Засновник і незмінний керівник «Тигрів визволення Таміл-Іламу» з 1976 року і протягом усіх майже 26 останніх років збройної боротьби цієї організації, як виглядає, дійсно загинув у понеділок разом із іншими її лідерами, коли урядові війська взяли останній клаптик контрольованої сепаратистами території.
Тепер уперше після початку громадянської війни 1983 року вся територія острівної країни повернулася під владу її уряду. І тепер, кажуть спостерігачі, владі доведеться виконувати нинішню обіцянку президента «жити як діти однієї матері, без розрізнення за расою, кастою чи релігією». А це означає, серед іншого, подолати відчуття нерівності серед шрі-ланкійських тамілів, бо інакше не зникнуть і прагнення серед тамілів знову взятися за зброю.
Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун, висловивши радість із закінчення бойових дій, теж нагадав, що уряд країни мав би дати відповідь на «турботи й прагнення» тамілів.
Можлива гуманітарна трагедія
Іще однією темою, яка непокоїть і міжнародну спільноту, є доля мирного населення із зони, яку ще до кінця минулого року контролювали повстанці і яка від початку нинішнього вирішального наступу урядових військ у січні стала зоною війни. В Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців вважають, що лише протягом останніх тижнів кількість внутрішніх біженців із цих територій перевищила чверть мільйона.
Як виглядає, ці люди, що живуть у тимчасових таборах, потребують термінової гуманітарної допомоги. Але точних даних про їхнє становище немає – влада не допускає сторонніх у місцевості, де відбувалися бої.
До того ж, значна частина цих людей поранена і потребує ще й медичного догляду. А кількість загиблих в останніх боях між армією й сепаратистами мирних мешканців оцінюють приблизно в 7 тисяч осіб.
Пан Ґі Мун заявив, що в п’ятницю-суботу сам відвідає Шрі-Ланку, щоб дізнатися про ситуацію на місці. А на початку наступного тижня цю ситуацію має розглянути Рада з прав людини ООН. Припускають, що воєнних злочинів проти мирного населення могли допуститися в перебігу боїв обидві сторони.
Досвід терористичної боротьби
А тим часом організацію «Тигри визволення Таміл-Іламу» переможено лише на полі бою; це повстанче угруповання мало майже що повноцінні збройні сили, з армією і флотом легких бойових катерів і було, мабуть, єдиним, яке мало навіть власну авіацію – кілька легких літаків, перероблених на бомбардувальники. Водночас, як вважають фахівці, нинішня перемога ще не означає кінець діяльності «тигрів».
Директор аналітичного відділу аналітичної компанії Stratfor Рева Бгалла каже, що, на його думку, тамільські повстанці у Шрі-Ланці все ще зберігають здатність діяти вже як традиційне терористичне угруповання, а не як партизанська армія.
Зокрема, каже аналітик, угруповання, як виглядає, вже має свої боївки поза лінією фронту, зокрема, і в столиці Коломбо, готові взятися за терористичну боротьбу. Фахівець нагадує, що нещодавно там уже викрили підготовку до теракту, і логічно припустити, що викрита група була не єдина.
А в цій терористичній боротьбі «тамільські тигри» мають чималий досвід – наприклад, убивств президента Шрі-Ланки чи прем’єр-міністра Індії. А ще саме їм належить сумнівна першість винаходу «поясів смертника», коли нападник-самогубець проносить вибухівку в людне місце на своєму тілі й підривається посеред юрби – саме від «тигрів» перебрали цю тактику інші численні терористичні організації.
Шрі-ланкійські таміли хочуть більше прав
Угруповання «Тигри визволення Таміл-Іламу» від 1983 року з деякими перервами вело збройну боротьбу за незалежність півночі й сходу Шрі-Ланки, де живе переважно народ тамілів, і створення там тамільської держави на засадах соціалізму (при цьому сама Шрі-Ланка теж називається Демократичною Соціалістичною Республікою). Унаслідок цієї боротьби загинуло від 70 до 80 тисяч осіб.
Це угруповання вважають терористичним у більш як 30 країнах, зокрема, у ЄС і США, а також у сусідній Індії і в самій Шрі-Ланці.
Точних даних про етнічний склад приблизно 20-мільйонного населення країни, раніше відомої як Цейлон, немає – на контрольованих повстанцями територіях уже давно не проводили переписів. Як вважають, шрі-ланкійські таміли становлять менш як 14 відсотків населення країни. (Окремо тримаються в Шрі-Ланці так звані індійські таміли – нащадки примусово переселених із материкової Індії британською колоніяльною владою в 19-му столітті.) Найбільшою етнічною групою в Шрі-Ланці є сингали, яких майже 74 відсотки.
Народ тамілів живе також на півдні Індії, але там помітних сепаратистських рухів не існує. У Шрі-Ланці ж тамтешні таміли, які переселилися з материка на острів близько тисячі років тому, нерідко почуваються «другосортними» порівняно з сингалами, які живуть там уже дві з половиною тисячі років.
До того ж тамілам дісталися території боліт і джунглів на півночі й сході Шрі-Ланки, що їх не стали заселяти сингали як мало придатні для життя. До розбіжностей між двома найчисленнішими народами країни додається й релігійна – сингали переважно буддійці, а таміли – індуїсти.
(Прага – Київ)
