– Конструктивна політика Литви у відносинах із Росією можлива, тому що дві держави, незважаючи на те, що вони такі різні, мають досить багато питань, які слід вирішувати, оскільки ми сусіди. Я думаю, що, незважаючи на те, що інтереси Росії та Литви відрізняються, є багато проблем, які пов’язані не з високою політикою, а зі щоденним життям і ось на такому рівні прагматична політика не тільки можлива, а й була б корисною, як для Литви, так і для Росії. А що б сприяло такій політиці? Я думаю, що емоційні висловлювання однієї чи іншої сторони тільки заважають конструктивному діалогу. Якраз тактика відмови від різких оцінок допомогла б перейти до прагматичного вирішення дуже багатьох проблем.
– А чи потрібні Москві нові відносини з Литвою?
– Важко сказати, думаю, що по-перше, для Литви Росія потрібна більше, як важливий партнер. А дивлячись з боку Росії, Литва є тільки одним із малих сусідів і відносини з цим сусідом не змінять її політику з ЄС чи НАТО. Але я вважаю, що вирішення двосторонніх проблем чи віддалення від такого емоційного тла, який заважає ефективному вирішенню питань, допомогло б також і Росії більш прагматично дивитися на серйозні проблеми, пов’язані з Євросоюзом чи НАТО.
– Проводячи, так звану «політику стримування Росії», Литва наштовхується на непорозуміння з боку окремих європейських країн. Однак, свого часу Литва попереджала, що офіційний діалог НАТО із Росією починати ще рано. Останні події, коли Росія сама відмовилася від участі в Раді «Росія -НАТО», в принципі, підтвердили вірність позиції Литви.
– Я думаю, що Росія може змінитися тільки в довгостроковій перспективі і тактика та стратегія зовнішньої політики навіть після «перезавантаження» відносин між Росією та США, залишається на риторичному рівні. А такі важливі питання, як відносини між Росією та НАТО, поки ще є не вирішеними і ситуація, про яку ви згадали, якраз ілюструє, що такі відносини триватимуть ще найближчим часом. Я думаю, що треба вислуховувати не тільки позитивні думки щодо Росії, про те, що її не слід ігнорувати та ізолювати. Литва та окремі інші держави мають досить багато прецедентів і знають, що слід обережніше оцінювати те, як Росія дотримуватиметься міжнародних правил та угод. Зокрема, Росія поки що так і не дотримується угод, які були підписані після конфлікту з Грузією.
– Традиційно Литва займала сторону України та Грузії , коли виникали конфлікти між цими країнами та Росією. Чи Литва і далі підтримуватиме ці країни?
– Я думаю, що багато залежатиме від політики США стосовно Східної Європи, зокрема у питанні підтримки Грузії та України. Тому що Литві одній не під силу взяти на себе усю складність підтримки на тому ж рівні відносин із Україною та Грузією без зовнішньої підтримки з боку США, НАТО чи Євросоюзу. Водночас мене насторожують такі зміни у політиці Європейського Союзу, коли Литва залишається ніби збоку якраз через окремі зміни у відносинах із Росією інших держав, зокрема Польщі, Естонії та Латвії, які намагаються не нашкодити собі і йдуть на окремі поступки Росії. Якщо так трапиться, що Литва залишиться одна у боротьбі в зовнішній політиці з Росією, безумовно, може змінитися і литовська зовнішня політика.
(Рига – Прага – Київ)
– А чи потрібні Москві нові відносини з Литвою?
– Важко сказати, думаю, що по-перше, для Литви Росія потрібна більше, як важливий партнер. А дивлячись з боку Росії, Литва є тільки одним із малих сусідів і відносини з цим сусідом не змінять її політику з ЄС чи НАТО. Але я вважаю, що вирішення двосторонніх проблем чи віддалення від такого емоційного тла, який заважає ефективному вирішенню питань, допомогло б також і Росії більш прагматично дивитися на серйозні проблеми, пов’язані з Євросоюзом чи НАТО.
– Проводячи, так звану «політику стримування Росії», Литва наштовхується на непорозуміння з боку окремих європейських країн. Однак, свого часу Литва попереджала, що офіційний діалог НАТО із Росією починати ще рано. Останні події, коли Росія сама відмовилася від участі в Раді «Росія -НАТО», в принципі, підтвердили вірність позиції Литви.
– Я думаю, що Росія може змінитися тільки в довгостроковій перспективі і тактика та стратегія зовнішньої політики навіть після «перезавантаження» відносин між Росією та США, залишається на риторичному рівні. А такі важливі питання, як відносини між Росією та НАТО, поки ще є не вирішеними і ситуація, про яку ви згадали, якраз ілюструє, що такі відносини триватимуть ще найближчим часом. Я думаю, що треба вислуховувати не тільки позитивні думки щодо Росії, про те, що її не слід ігнорувати та ізолювати. Литва та окремі інші держави мають досить багато прецедентів і знають, що слід обережніше оцінювати те, як Росія дотримуватиметься міжнародних правил та угод. Зокрема, Росія поки що так і не дотримується угод, які були підписані після конфлікту з Грузією.
– Традиційно Литва займала сторону України та Грузії , коли виникали конфлікти між цими країнами та Росією. Чи Литва і далі підтримуватиме ці країни?
– Я думаю, що багато залежатиме від політики США стосовно Східної Європи, зокрема у питанні підтримки Грузії та України. Тому що Литві одній не під силу взяти на себе усю складність підтримки на тому ж рівні відносин із Україною та Грузією без зовнішньої підтримки з боку США, НАТО чи Євросоюзу. Водночас мене насторожують такі зміни у політиці Європейського Союзу, коли Литва залишається ніби збоку якраз через окремі зміни у відносинах із Росією інших держав, зокрема Польщі, Естонії та Латвії, які намагаються не нашкодити собі і йдуть на окремі поступки Росії. Якщо так трапиться, що Литва залишиться одна у боротьбі в зовнішній політиці з Росією, безумовно, може змінитися і литовська зовнішня політика.
(Рига – Прага – Київ)
