– Косово і Сербія розпочали діалог під егідою ЄС, але досі було досягнуто небагато; позиції обох сторін залишаються розбіжними з майже всіх питань. Чи можна справді очікувати певного результату, виходячи з дотеперішнього досвіду?
– Так. Метою діалогу не було врегулювання всіх складних проблем у перебігу лише однієї зустрічі. На мою думку, всі ми – Приштина, Белград, із Брюсселем на чолі – очікували, що це буде повільний процес, результатом якого стануть малі угоди, з надією, що таким чином будуть досягнені більші та важливіші угоди. Діалог є дуже значним для народу Косова, незважаючи на те, чи йдеться про короткий, чи про середній термін, чи про довгострокові перспективи. В разі, якщо між Приштиною й Белградом будуть реалізовані практичні угоди, які уможливлять громадянам вільно їздити і торгувати, якщо буде запроваджено верховенство права в Косові, якщо буде забезпечено кращі послуги всім громадянам Косова, все це безпосередньо впливатиме на громадян Косова. Вони це збагнуть і відчують. Це стане реальністю не лише для косовських албанців, але й для сербів за національністю в Косові.
Коли йдеться про середній термін, це може значно впливати на економіку Косова. Врегулювання питань, скажімо, в ланці постачання електричного струму або телекомунікацій забезпечить громадянам кращі послуги й одночасно збільшить доходи уряду та відкриє можливості для нових інвестицій. А все це сприятиме економічному зростанню Косова.
Нарешті, коли йдеться про довгий термін, конструктивна та поступлива участь уряду Косова в діалозі створить вигідну атмосферу для нових визнань незалежності з боку країн світу. По-друге, це зміцнить відносини з Європейським Союзом. По-третє, це буде вести Косово до членства в Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організаціях. Це цілі, які ми підтримуємо.
– Яку роль мають Сполучені Штати в цьому діалозі? Адже цей діалог є першим процесом, до якого залучені Косово і Сербія, а очолює його Європейський Союз.
– Сполучені Штати в цьому діалозі є гостем, запрошеним із боку Євросоюзу. Ми маємо наради з обома делегаціями поміж сесіями. В ході зустрічей ми говоримо дуже мало. Але в разі, коли ми можемо запропонувати ідеї, які допомагають двом сторонам досягти практичного компромісу, тоді ми розмовляємо. Однак ми абсолютно довіряємо керівній ролі Роберта Купера, котрий представляє Євросоюз у цьому діалозі.
До цього додам, що Євросоюз є майбутнім Косова. Ми дуже хочемо бачити позитивні відносини між Євросоюзом і Косовом. Сполучені Штати не відступають. Ми й далі надаватимемо значну підтримку, щоб Косово економічно розвивалося як країна 21-го століття. Все-таки Європейський союз надав Косову набагато більше допомоги, аніж Сполучені Штати. Так буде і в майбутньому.
Мене непокоїть, що цей факт не беруть до уваги косовські політичні діячі та косовська громадськість. Так, Євросоюз є складною організацією і йому важко говорити одним голосом, але Косово має набагато більше друзів у Брюсселі і в Євросоюзі, аніж люди припускають. Більш позитивні стосунки, більша взаємоповага між Брюсселем та Приштиною в майбутньому стануть нагородою для Косова.
– Однією із спокус для всіх сторін є північ Косова, яка досі переживає страх від відокремлення Косова. Як можна відповісти на цей страх?
– Питання поділу території не є й не буде на порядку денному діалогу. Це розуміли обидві сторони ще перед початком діалогу.
Існує певна кількість практичних питань на півночі Косова, які треба обговорювати і щодо яких можна досягнути прогресу. Я занепокоєний тим, що мешканці північного Косова, зокрема, сербські громадяни Косова, не завжди були трактовані як належиться ані з боку Белграда, ані з боку Приштини, ані з боку Брюсселя та Вашингтона. Вони законно занепокоєні щодо свого майбутнього в Республіці Косово, і дуже важливо, що тепер є можливість розмовляти про цей їхній страх та заспокоювати громадян північного Косова й таким чином дати їм ясну картину, що вони можуть бути вільними громадянами Республіки Косово.
Це справа, яку не можна досягти певною заявою в Приштині або Вашингтоні, але її можна досягти через процес діалогу та через врегулювання окремих практичних питань. Думаю, що таким чином можна прискорити процес запровадження повної суверенності косовської влади на всій території.
Серед питань порядку денного є й те, про що я згадую завжди, коли їду на Балкани. Найважливіше питання – це верховенство права, а саме щоб поліція та судова система служили громадянам Республіки Косово й захищали їх. Це обов’язок, який міжнародне співтовариство поділяє з владою Косова: запровадження влади законів на всій території, де зараз влада законів дуже слабка. Йдеться про обов’язок, що про нього треба розмовляти в перебігу діалогу, а відповідальність за його реалізацію несуть міжнародне співтовариство та влада Косова.
– Однак влада в Приштині стверджує, що верховенство права на півночі слабка, насамперед через те, що Сербія фінансовою підтримкою паралельних структур на півночі плекає ідею поділу Косова. Чи ви згодні з цим?
– Так, згодний з вами, що верховенство права слабке на півночі. Можливо, що це не найнебезпечніше місце в Європі. Але немає сумніву: це місце, де є найменше законності, в якому немає відповідних поліцейських та судових структур, що служили б громадянам.
Згодний з вами також у тому, що так звані паралельні структури нелегальні не тільки на підставі Конституції Косова, але й на підставі резолюції 1244 Ради безпеки ООН, хоча Белград заявляє, що поважає її.
– Так. Метою діалогу не було врегулювання всіх складних проблем у перебігу лише однієї зустрічі. На мою думку, всі ми – Приштина, Белград, із Брюсселем на чолі – очікували, що це буде повільний процес, результатом якого стануть малі угоди, з надією, що таким чином будуть досягнені більші та важливіші угоди. Діалог є дуже значним для народу Косова, незважаючи на те, чи йдеться про короткий, чи про середній термін, чи про довгострокові перспективи. В разі, якщо між Приштиною й Белградом будуть реалізовані практичні угоди, які уможливлять громадянам вільно їздити і торгувати, якщо буде запроваджено верховенство права в Косові, якщо буде забезпечено кращі послуги всім громадянам Косова, все це безпосередньо впливатиме на громадян Косова. Вони це збагнуть і відчують. Це стане реальністю не лише для косовських албанців, але й для сербів за національністю в Косові.
Коли йдеться про середній термін, це може значно впливати на економіку Косова. Врегулювання питань, скажімо, в ланці постачання електричного струму або телекомунікацій забезпечить громадянам кращі послуги й одночасно збільшить доходи уряду та відкриє можливості для нових інвестицій. А все це сприятиме економічному зростанню Косова.
Нарешті, коли йдеться про довгий термін, конструктивна та поступлива участь уряду Косова в діалозі створить вигідну атмосферу для нових визнань незалежності з боку країн світу. По-друге, це зміцнить відносини з Європейським Союзом. По-третє, це буде вести Косово до членства в Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організаціях. Це цілі, які ми підтримуємо.
– Яку роль мають Сполучені Штати в цьому діалозі? Адже цей діалог є першим процесом, до якого залучені Косово і Сербія, а очолює його Європейський Союз.
– Сполучені Штати в цьому діалозі є гостем, запрошеним із боку Євросоюзу. Ми маємо наради з обома делегаціями поміж сесіями. В ході зустрічей ми говоримо дуже мало. Але в разі, коли ми можемо запропонувати ідеї, які допомагають двом сторонам досягти практичного компромісу, тоді ми розмовляємо. Однак ми абсолютно довіряємо керівній ролі Роберта Купера, котрий представляє Євросоюз у цьому діалозі.
До цього додам, що Євросоюз є майбутнім Косова. Ми дуже хочемо бачити позитивні відносини між Євросоюзом і Косовом. Сполучені Штати не відступають. Ми й далі надаватимемо значну підтримку, щоб Косово економічно розвивалося як країна 21-го століття. Все-таки Європейський союз надав Косову набагато більше допомоги, аніж Сполучені Штати. Так буде і в майбутньому.
Мене непокоїть, що цей факт не беруть до уваги косовські політичні діячі та косовська громадськість. Так, Євросоюз є складною організацією і йому важко говорити одним голосом, але Косово має набагато більше друзів у Брюсселі і в Євросоюзі, аніж люди припускають. Більш позитивні стосунки, більша взаємоповага між Брюсселем та Приштиною в майбутньому стануть нагородою для Косова.
– Однією із спокус для всіх сторін є північ Косова, яка досі переживає страх від відокремлення Косова. Як можна відповісти на цей страх?
– Питання поділу території не є й не буде на порядку денному діалогу. Це розуміли обидві сторони ще перед початком діалогу.
Існує певна кількість практичних питань на півночі Косова, які треба обговорювати і щодо яких можна досягнути прогресу. Я занепокоєний тим, що мешканці північного Косова, зокрема, сербські громадяни Косова, не завжди були трактовані як належиться ані з боку Белграда, ані з боку Приштини, ані з боку Брюсселя та Вашингтона. Вони законно занепокоєні щодо свого майбутнього в Республіці Косово, і дуже важливо, що тепер є можливість розмовляти про цей їхній страх та заспокоювати громадян північного Косова й таким чином дати їм ясну картину, що вони можуть бути вільними громадянами Республіки Косово.
Це справа, яку не можна досягти певною заявою в Приштині або Вашингтоні, але її можна досягти через процес діалогу та через врегулювання окремих практичних питань. Думаю, що таким чином можна прискорити процес запровадження повної суверенності косовської влади на всій території.
Серед питань порядку денного є й те, про що я згадую завжди, коли їду на Балкани. Найважливіше питання – це верховенство права, а саме щоб поліція та судова система служили громадянам Республіки Косово й захищали їх. Це обов’язок, який міжнародне співтовариство поділяє з владою Косова: запровадження влади законів на всій території, де зараз влада законів дуже слабка. Йдеться про обов’язок, що про нього треба розмовляти в перебігу діалогу, а відповідальність за його реалізацію несуть міжнародне співтовариство та влада Косова.
– Однак влада в Приштині стверджує, що верховенство права на півночі слабка, насамперед через те, що Сербія фінансовою підтримкою паралельних структур на півночі плекає ідею поділу Косова. Чи ви згодні з цим?
– Так, згодний з вами, що верховенство права слабке на півночі. Можливо, що це не найнебезпечніше місце в Європі. Але немає сумніву: це місце, де є найменше законності, в якому немає відповідних поліцейських та судових структур, що служили б громадянам.
Згодний з вами також у тому, що так звані паралельні структури нелегальні не тільки на підставі Конституції Косова, але й на підставі резолюції 1244 Ради безпеки ООН, хоча Белград заявляє, що поважає її.
