Третім президентом Косова став підприємець-мультимільйонер, а останніми роками й косовський політик Бехджет Пацоллі, якого називають «найбагатшим албанцем світу». Його партія з її кількома місцями в парламенті виявилася вирішальною в закулісних домовленостях про розподіл влади, за якими зберіг посаду прем’єра один із провідних косовських діячів Хашим Тачі.
Пацоллі має прихильників у Косові як успішний на міжнародному ринку співвітчизник, але його підтримка має слабку сторону. Обрати його на президента в парламенті в вівторок вдалося тільки в третьому турі, коли для цього досить простої більшості, а не двох третин голосів.
Щоправда, за Пацоллі спершу голосувала навіть менш як половина. Тож перед цим третім туром оголосили не передбачену регламентом перерву, протягом якої ще кількох депутатів якимсь чином переконали.
Опозиція на знак протесту пішла з зали засідань, та й без неї Пацоллі став президентом. А наступними хвилинами на голову уряду знову призначили Тачі, якого звинувачують у тому, що в часи косовської війни він, тоді чільний командир повстанців, організував мережу нелегальної торгівлі органами вбитих в’язнів.
Косовцям вадять зв’язки Пацоллі з Росією
Член радикальної націоналістичної партії «Самовизначення» Вісар Юмері пояснив колегам-парламентарям, чому його партія не стала голосувати за пропонованого кандидата на президента: «Найбільші бізнесові успіхи Пацоллі здобуті завдяки його зв’язкам із Росією. Пацоллі збагатився в Росії, Росія ж тим часом підтримує Сербію. Сербія як держава зобов’язана своїм політичним існуванням Росії, Росія ж, нині й історично, – найбільший супротивник права албанців на самовизначення».
Таку думку мають не лише націоналісти. Косовський політолог Юллі Ходжа теж має застереження до впливових контактів Бехджета Пацоллі з Москвою. «Я дуже сумніваюся, чи підходить Пацоллі на цю посаду через його історію. Міністерство закордонних справ Росії обрало Пацоллі бути його посередником під час косовсько-сербського конфлікту. І як посланець такої важливої країни він влаштував зустріч між керівництвом Косова і (президентом Сербії Слободаном) Милошевичем, яка виявилася дуже важливою. Досягнення такої посади в МЗС Росії свідчить про складні відносини між ним і цією інституцією», – каже аналітик.
Багаті контракти й гучні звинувачення
Відносини Бехджета Пацоллі й Росії дійсно широкі – аж до того, що з неї родом його нинішня дружина. Свого часу, ще в 1990-х, його будівельна компанія «Мабетекс» отримала контракти на сотні мільйонів доларів на реставраційні роботи відразу в багатьох будівлях московського Кремля (його ім’я російські джерела подавали як «Паколлі»).
Це сталося не випадково, вважає російський журналіст Валерій Іванідзе, який розслідував ті події. «Бехджет Пацоллі тоді зовсім не був таким успішним бізнесменом, він був посередником, який допомагав відмивати гроші різним людям на кшталт Павла Бородіна, колишнього керівника Управління справами президента, і декого на рівні міністрів і заступників міністрів…» – стверджує журналіст.
Розслідування за підозрами в хабарах російським чиновникам на мільйони доларів і навіть в оплаті Бехджетом Пацоллі особистих витрат тодішнього президента Росії Бориса Єльцина й його родини почали тоді і в Росії, і в Швейцарії, де зареєстрована компанія «Мабетекс» і громадянство якої має Пацоллі. Але Єльцин змінив генерального прокурора Росії, і справу в цій країні врешті закрили.
По тому довелося закрити і справи в Швейцарії через брак доказів. «Пацоллі – це частина корупційної схеми в Росії, з якої ніяких документів швейцарцям так і не передали. А для того, щоб звинуватити Пацоллі в фінансових злочинах, які він чинив, треба було отримати документи від Росії, чого, природно, не сталося», – каже Іванідзе. Таким чином, усі головні звинувачення проти Пацоллі залишилися офіційно не доведеними.
Пацоллі має прихильників у Косові як успішний на міжнародному ринку співвітчизник, але його підтримка має слабку сторону. Обрати його на президента в парламенті в вівторок вдалося тільки в третьому турі, коли для цього досить простої більшості, а не двох третин голосів.
Щоправда, за Пацоллі спершу голосувала навіть менш як половина. Тож перед цим третім туром оголосили не передбачену регламентом перерву, протягом якої ще кількох депутатів якимсь чином переконали.
Опозиція на знак протесту пішла з зали засідань, та й без неї Пацоллі став президентом. А наступними хвилинами на голову уряду знову призначили Тачі, якого звинувачують у тому, що в часи косовської війни він, тоді чільний командир повстанців, організував мережу нелегальної торгівлі органами вбитих в’язнів.
Косовцям вадять зв’язки Пацоллі з Росією
Член радикальної націоналістичної партії «Самовизначення» Вісар Юмері пояснив колегам-парламентарям, чому його партія не стала голосувати за пропонованого кандидата на президента: «Найбільші бізнесові успіхи Пацоллі здобуті завдяки його зв’язкам із Росією. Пацоллі збагатився в Росії, Росія ж тим часом підтримує Сербію. Сербія як держава зобов’язана своїм політичним існуванням Росії, Росія ж, нині й історично, – найбільший супротивник права албанців на самовизначення».
Таку думку мають не лише націоналісти. Косовський політолог Юллі Ходжа теж має застереження до впливових контактів Бехджета Пацоллі з Москвою. «Я дуже сумніваюся, чи підходить Пацоллі на цю посаду через його історію. Міністерство закордонних справ Росії обрало Пацоллі бути його посередником під час косовсько-сербського конфлікту. І як посланець такої важливої країни він влаштував зустріч між керівництвом Косова і (президентом Сербії Слободаном) Милошевичем, яка виявилася дуже важливою. Досягнення такої посади в МЗС Росії свідчить про складні відносини між ним і цією інституцією», – каже аналітик.
Багаті контракти й гучні звинувачення
Відносини Бехджета Пацоллі й Росії дійсно широкі – аж до того, що з неї родом його нинішня дружина. Свого часу, ще в 1990-х, його будівельна компанія «Мабетекс» отримала контракти на сотні мільйонів доларів на реставраційні роботи відразу в багатьох будівлях московського Кремля (його ім’я російські джерела подавали як «Паколлі»).
Це сталося не випадково, вважає російський журналіст Валерій Іванідзе, який розслідував ті події. «Бехджет Пацоллі тоді зовсім не був таким успішним бізнесменом, він був посередником, який допомагав відмивати гроші різним людям на кшталт Павла Бородіна, колишнього керівника Управління справами президента, і декого на рівні міністрів і заступників міністрів…» – стверджує журналіст.
Розслідування за підозрами в хабарах російським чиновникам на мільйони доларів і навіть в оплаті Бехджетом Пацоллі особистих витрат тодішнього президента Росії Бориса Єльцина й його родини почали тоді і в Росії, і в Швейцарії, де зареєстрована компанія «Мабетекс» і громадянство якої має Пацоллі. Але Єльцин змінив генерального прокурора Росії, і справу в цій країні врешті закрили.
По тому довелося закрити і справи в Швейцарії через брак доказів. «Пацоллі – це частина корупційної схеми в Росії, з якої ніяких документів швейцарцям так і не передали. А для того, щоб звинуватити Пацоллі в фінансових злочинах, які він чинив, треба було отримати документи від Росії, чого, природно, не сталося», – каже Іванідзе. Таким чином, усі головні звинувачення проти Пацоллі залишилися офіційно не доведеними.
