«Нью-Йорк Таймз» інформує про нові можливості у використанні, насамперед вченими, надпотужних комп’ютерів. Тут ідеться, зокрема, про мультимедійну презентацію в Каліфорнійській академії наук під назвою «Життя: Космічна подорож».
Журналіст Джон Маркофф вражений пережитим: «Відчуття польоту поступається місцем відчуттю, коли голова обертом іде, коли камера заглиблює вас у ліс, наближує гілки гігантської секвої, після чого заглиблюється спочатку в окремий листок, а далі й й у клітину».
А у фільмі Морісонівського планетарію під назвою «Тендітна планета» глядач вилітає через дах планетарію і, облетівши будівлю, відправляється в космос досліджувати Сонячну систему.
Таке враження глядача забезпечують три паралельно функціонуючі комп’ютерні системи, котрі й гарантують плавне збільшення об’єктів «від субатомної величини до великомасштабної структури Всесвіту», пояснює директор планетарію Кеті Бернер. Вона є фахівцем із візуалізації наукових даних із університету Індіани і називає цю технологію «макроскопом».
Її суть полягає у здатності різноманітними способами звертатися до гігантських баз даних, що дозволяє «виявляти феномени і процеси, котрі раніше виявлялися занадто великими, повільними чи складними, щоб людське око могло їх побачити і зрозуміти», пояснює Бернер.
Макроскоп Морісонівського планетарію має призначення навчителя, але може використовуватися і для досліджень. Нові технології дозволяють успішніше поєднувати можливості у візуалізації даних і потужності комп’ютерів. Це робить комп’ютери такими ж важливими, як мікроскоп і телескоп для вчених у минулому. А всі інструменти досліджень об’єднують у собі якраз комп’ютери, що робить науку колективною і витісняє одинаків. Вчені і комп’ютери стають сьогодні дедалі більше як одне ціле, що визначає суть досліджень і шляхи їхнього розвитку.
Шведські та іспанські вчені-орієнтологи оприлюднили на сторінках Journal of the Royal Society Biology Letters результати дослідження, котре проводилося в 12 європейських містах та околицях.
Були проаналізовані дані про величину мозку у порівнянні з масою тіла у 82 видів птахів групи горобців. Було встановлено, що у видів, які живуть у центрі міста, об’єм мозку відносно більший, аніж у їхніх родичі, котрі полюбляють жити в сільській місцевості. Вчені припускають, що більший об’єм мозку розширює здатність птахів успішно пристосовуватися до незвичного й мінливого міського середовища. Тривають дослідження й щодо інших видів птахів.
Ми вже повідомляли про футурологічні вправи американського фізика-теоретика Мітіо Каку, котрий займається прогнозами до 2100 року.
Цього разу Каку дав розлоге інтерв’ю лондонській «Таймз», де розповів про нові експерименти вчених над паралізованими людьми, коли їм вживлюють мікросхеми, за допомогою яких вони зусиллям думки навчаються писати електронні листи, грати в відеоігри і подорожувати інтернетом. Інженери Honda Corporation створили керованого за тим же принципом робота.
Кендрік Кей із Каліфорнійського університету в Берклі працює над «словником мислення».
«Не виключено, що скоро з’явиться можливість відновлювати картини зрячого досвіду людини за допомогою одних лише вимірів мозкової активності», – каже Мітіо Каку і додає, що до 2030-го людство може оволодіти телепатією.
Той, хто хоче не відставати у технологіях і підніматися на все вищий їхніх рівень, мусить стежити за такими новинками, як постійно удосконалюваний його творцями айфон. Про це пише та ж «Нью-Йорк Таймз» у статті «16 порад для використання можливостей айфона у русі до нових висот».
Йдеться про все нові й нові функції цього дива комунікацій у його звукових, контактних, медійних можливостях. Глибше вміння користуватися айфоном, переконує автор, зробить вас гнучкішими, вмілішими, дозволить оперативно відшукувати все нові й нові шляхи виходів із ваших повсякденних труднощів.
Журналіст Джон Маркофф вражений пережитим: «Відчуття польоту поступається місцем відчуттю, коли голова обертом іде, коли камера заглиблює вас у ліс, наближує гілки гігантської секвої, після чого заглиблюється спочатку в окремий листок, а далі й й у клітину».
А у фільмі Морісонівського планетарію під назвою «Тендітна планета» глядач вилітає через дах планетарію і, облетівши будівлю, відправляється в космос досліджувати Сонячну систему.
Таке враження глядача забезпечують три паралельно функціонуючі комп’ютерні системи, котрі й гарантують плавне збільшення об’єктів «від субатомної величини до великомасштабної структури Всесвіту», пояснює директор планетарію Кеті Бернер. Вона є фахівцем із візуалізації наукових даних із університету Індіани і називає цю технологію «макроскопом».
Її суть полягає у здатності різноманітними способами звертатися до гігантських баз даних, що дозволяє «виявляти феномени і процеси, котрі раніше виявлялися занадто великими, повільними чи складними, щоб людське око могло їх побачити і зрозуміти», пояснює Бернер.
Макроскоп Морісонівського планетарію має призначення навчителя, але може використовуватися і для досліджень. Нові технології дозволяють успішніше поєднувати можливості у візуалізації даних і потужності комп’ютерів. Це робить комп’ютери такими ж важливими, як мікроскоп і телескоп для вчених у минулому. А всі інструменти досліджень об’єднують у собі якраз комп’ютери, що робить науку колективною і витісняє одинаків. Вчені і комп’ютери стають сьогодні дедалі більше як одне ціле, що визначає суть досліджень і шляхи їхнього розвитку.
Шведські та іспанські вчені-орієнтологи оприлюднили на сторінках Journal of the Royal Society Biology Letters результати дослідження, котре проводилося в 12 європейських містах та околицях.
Були проаналізовані дані про величину мозку у порівнянні з масою тіла у 82 видів птахів групи горобців. Було встановлено, що у видів, які живуть у центрі міста, об’єм мозку відносно більший, аніж у їхніх родичі, котрі полюбляють жити в сільській місцевості. Вчені припускають, що більший об’єм мозку розширює здатність птахів успішно пристосовуватися до незвичного й мінливого міського середовища. Тривають дослідження й щодо інших видів птахів.
Ми вже повідомляли про футурологічні вправи американського фізика-теоретика Мітіо Каку, котрий займається прогнозами до 2100 року.
Цього разу Каку дав розлоге інтерв’ю лондонській «Таймз», де розповів про нові експерименти вчених над паралізованими людьми, коли їм вживлюють мікросхеми, за допомогою яких вони зусиллям думки навчаються писати електронні листи, грати в відеоігри і подорожувати інтернетом. Інженери Honda Corporation створили керованого за тим же принципом робота.
Кендрік Кей із Каліфорнійського університету в Берклі працює над «словником мислення».
«Не виключено, що скоро з’явиться можливість відновлювати картини зрячого досвіду людини за допомогою одних лише вимірів мозкової активності», – каже Мітіо Каку і додає, що до 2030-го людство може оволодіти телепатією.
Той, хто хоче не відставати у технологіях і підніматися на все вищий їхніх рівень, мусить стежити за такими новинками, як постійно удосконалюваний його творцями айфон. Про це пише та ж «Нью-Йорк Таймз» у статті «16 порад для використання можливостей айфона у русі до нових висот».
Йдеться про все нові й нові функції цього дива комунікацій у його звукових, контактних, медійних можливостях. Глибше вміння користуватися айфоном, переконує автор, зробить вас гнучкішими, вмілішими, дозволить оперативно відшукувати все нові й нові шляхи виходів із ваших повсякденних труднощів.
